ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2002 Справа N 14/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
Б.Полякова
за участю представників:
позивача Пономарь Ю. М. - дов. від
31.01.2002
відповідача Голуб А. А. -дов. від 18.04.2001
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного
судовому засіданні касаційну товариства
скаргу “Торговий дім “Укртатнафта-Київ“
на постанову від 18.06.2001 арбітражного суду
м. Києва
у справі № 14/10
за позовом Відкритого акціонерного
товариства
“Енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго“
до Відкритого акціонерного
товариства “Торговий дім
“Укртатнафта-Київ“
Про стягнення 448429 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду м. Києва (суддя Н.Капацин) позовні
вимоги задоволено у повному обсязі: з поточного рахунку ВАТ
“Торговий дім “Укртатнафта-Київ” на користь ВАТ
“Енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” стягнуто
448429,51 грн. (з них 430000 грн. заборгованості за простим
векселем № 3209620543 та 18429,51 грн. відсотки, нараховані на
не-оплачену у строк суму векселя).
Рішення суду мотивоване тим, що ВАТ “Енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго” як законний держатель простого векселя
№ 3209620543, емітованого “Торговий дім “Укртатнафта-Київ”, не
отримавши у повному обсязі при пред'явленні векселя до оплати
вказану в ньому суму, правомірно звернулось до суду про її
стягнення з відповідним відсотком (згідно ст. 48 Уніфікованого
Закону “Про переказні та прості векселі“). При цьому актом
пред'явлення векселя до оплати від 20.03.2000 боржник дав згоду
на оплату такого векселя.
Постановою від 18.06.2001 арбітражного суду м. Києва (голова
суду Пінчук A.M.) рішення у справі залишено без зміни з тих же
підстав.
Крім того, у постанові суду зазначено, що доказом прийняття
відповідачем векселя до оплати є його часткове погашення на суму
70000 грн. Уніфікований Закон “Про переказні та прості векселі”
не зобов'язує векселедержателя утримувати вексель до повної його
оплати і не забороняє передавати оригінал векселя векселедавцю
(платнику) при пред'явленні його до оплати.
ВАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” подало до Вищого господарсь
кого суду України касаційну скаргу на постанову арбітражного
суду м. Києва, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм вексельного законодавства, неповне
з'ясування судом всіх обставин у справі, невідповідність
викладених висновків обставинам справи.
Зокрема, скаржник вважає, що суд неправомірно визнав ВАТ
“Енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” законним
держателем векселя, оскільки за умови відсутності оригіналу
векселя неможливо дійти висновку про безперервність ряду
індосантів, як це передбачено ст. 16 Уніфікованого Закону. Акт
від 20.03.2000 засвідчує лише своєчасне пред'явлення векселя до
оплати і не може вважатись згодою на його оплату. Судом в
порядку нагляду взагалі не перевірялась правомірність стягнення
відсотків, передбачених ст. 48 Закону.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові арбітражного суду
м. Києва, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено арбітражним
судом, 20.03.2000 ВАТ “Енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго” пред'явило, а ВАТ “Торговий дім
“Укртатнафта-Київ” прийняло до оплати простий вексель
№ 3209620543 номінальною вартістю 500000 грн., емітований
останнім, що підтверджується актом пред'явлення векселя до
платежу від 20.03.2000 та індосамент ним рядом.
У зв'язку з лише частковою оплатою векселя (70000 грн.) ВАТ
“Енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” 29.11.2000
звернулося до суду з позовом про стягнення 430000 грн. основного
боргу та 18429,51 грн. відсотків, нарахованих на підставі ст. 48
Уніфікованого Закону “Про переказні та прості векселі” за
прострочку платежу.
Рішенням та постановою арбітражного суду м. Києва встановлено,
що ВАТ “Чернігівобленерго” є законним держателем векселя
№ 3209620543, емі-хованого ВАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ”,
яке в свою чергу є векселедавцем даного векселя.
Своє зобов'язання по векселю № 3209620543 ВАТ “Торговий дім
“Укртатнафта-Київ” у передбаченому законом порядку не
оскаржувало.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 21 Закону України “Про
цінні папери та фондову біржу” вексель - це цінний папір, який
засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити
після настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю), а також на часткову оплату позивачем даного
векселя, що свідчить про визнання останнім відповідного
грошового зобов'язання, судова колегія вважає, що арбітражним
судом м. Києва надана правильна юридична оцінка обставинам
справи щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з
векселедавця (відповідача у справі) повної суми грошового
зобов'язання та відсотків, нарахованих на неоплачену у строк су
му векселя на підставі ст. 48 Уніфікованого Закону “Про
переказні та прості векселі”.
Щодо посилань скаржника на неправильно встановлені арбітражним
судом м. Києва обставини справи стосовно законного
векселедержателя на підставі акта від 20.03.2000 та
індосаментного ряда (на яких ґрунтуються доводи суду щодо
доведеності позовних вимог), колегія суддів відмічає, що,
передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Враховуючи наведене, касаційна інстанція не вбачає порушень або
неправильного застосування судом норм матеріального або
процесуального права при прийнятті рішення та постанови у
справі, а відповідно - і підстав для зміни або скасування
судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову арбітражного суду м. Києва від 18.06.2001 у справі
№ 14/10 залишити без зміни, касаційну скаргу ВАТ “Торговий дім
“Укртатнафта-Київ” - без задоволення.