ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2002 Справа N 7/176а
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Вовка І. В., Козир Т.П. ,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Концерн “Донбас 2000” на
постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі за
позовом ТОВ “Концерн “Донбас 2000” до державної податкової
інспекції у Ленінському районі м. Донецька
про визнання рішення недійсним,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2001 року ТОВ “Концерн “Донбас 2000” звернулось до
суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька про
визнання недійсним рішення від 27.03.2001 року № 111-
26/30482523/111 про донарахування податків та застосування
фінансових санкцій.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.08.2001
року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
31.10.2001 року рішення суду скасовано, в позові відмовлено з
мотивів його безпідставності.
Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ “Концерн “Донбас
2000” просить її скасувати і залишити без зміни рішення суду,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм п. п. 7.4.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і п. п. 5.2. ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Вважає, що мав право віднести до валових витрат кошти,
сплачені ПП “Вілс” за перевезення вантажу, і, відповідно сплачену
в складі цих коштів суму ПДВ – до податкового кредиту, оскільки
ці витрати підтверджені належним чином оформленими первинними
документами.
В судове засідання представники сторін не з’явились.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно з п. п. 7.4.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли платник придбає товари
/роботи, послуги/, вартість яких не відноситься до складу валових
витрат виробництва /обігу/ і не підлягає амортизації, податки,
сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок
відповідних джерел і до складу податкового кредиту не
включаються.
Відповідно до п. п. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці з
урахуванням обмежень, встановлених цією статтею.
Як встановлено судом при розгляді справи, відповідач на
підставі акту перевірки рішенням від 27.03.2001 року № 111-
26/30482523/111 донарахував позивачу податок на прибуток в сумі
5700 гривень та застосував фінансові санкції за його заниження в
розмірі 1710 гривень, зменшив бюджетне відшкодування з ПДВ на
суму 3833гривень 33 коп. та застосував фінансові санкції за
завищення бюджетного відшкодування в розмірі 3833гривень 33 коп.
Податки донараховані за наслідками виконання договору від
30.08.1999 року, за яким ПП “Вілс” зобов’язалося забезпечити
позивача автомобільним транспортом для перевезення малогабаритних
вантажів у межах України.
30.09.1999 року складено акт виконаних робіт на суму 19166
гривень 70 коп. без врахування ПДВ, а понесені витрати віднесені
до валових.
Разом з тим, працівники позивача у відрядження не
направлялися, витрати по доставці товарів за договорами купівлі-
продажу покладалися на контрагентів позивача.
Лише за договором з ТОВ “Самей” позивач зобов’язався
доставити покупцю 5 тн поліетилену.
Проте, ПП “Вілс” надавало ТОВ “Концерн “Донбас 2000”
легковий автомобіль.
Товарно-транспортних накладних та талонів замовника на
згадані перевезення позивач не надав і таким чином не довів, що
здійснені витрати пов’язані з виробничою діяльністю.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про порушення позивачем п. п. 5.2.1 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і п. п. 7.4.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і обґрунтованість спірного рішення
відповідача.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови
апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Концерн “Донбас 2000” залишити без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 31.10.2001 року – без зміни.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді Т. Козир
І. Вовк