ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2002 Справа N 2/44
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. -головуючого, Подоляк О.А., Семчука В.В.,
за участю представників:
від позивача - Усової О.Л.,
від відповідача - Ковтун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія
“Аеросвіт“
на постанову від 18.12.2001 Київського апеляційного
господарського суду та рішення від 26.07.2001 господарського
суду м. Києва
у справі № 2/44
за позовом Державного підприємства “Київське обласне
управління по будівництву, ремонту та експлуатації
автомобільних доріг“
до ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт“
про стягнення 101588,92 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду м. Києва (суддя Домнічева І.О.),
залишеним без зміни постановою Київського апеляційного
господарського суду від 18.12.2001 (судді Кривда Д.С. -
головуючий, Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), позов задоволено. З
відповідача стягнуто до обласного дорожнього фонду Київської
області на спеціальний рахунок позивача 575, 92 грн.
заборгованості з відрахувань та зборів на дорожні роботи та
101013 грн. пені; на користь позивача стягнуто 1015,89 грн.
держмита та 69 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних
послуг.
Рішення та постанова мотивовані тим, що відповідно до ст. 4
Закону України “Про джерела фінансування дорожнього господарства
України” відповідач зобов'язаний сплачувати відрахування та
збори на дорожні роботи, а відповідно до норм ст. 4 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про стягнення не внесених у строк
податків і неподаткових платежів” за порушення строків сплати
відповідач повинен сплатити пеню з розрахунку 120 відсотків
річних облікової ставки НБУ від суми несплати, розрахованої за
кожний день простроченого платежу.
Розрахунки та збори на дорожні роботи, по яких відповідач мав
заборгованість станом на 01.01.2000, мали статус неподаткових
платежів, тому списання заборгованості по них не передбачено
ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”.
ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції,
прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на
те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права,
а саме: Законів України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
,
“Про джерела фінансування дорожнього господарства України”, “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та цільовими фондами”.
Заявник вважає, що кошти для фінансування витрат, пов'язаних з
будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням
автомобільних доріг загального користування є податковими
зобов'язаннями і відповідно до п.п. 18.1.1; 18.1.3 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та цільовими фондами” від 12.12.2000 підлягають
списанню як податковий борг та нараховані на нього пеня та
штрафні санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення
господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відрахування на дорожні роботи, по яких відповідач мав
заборгованість станом на 01.01.2000 відповідно до норм ст. 9
Закону України “Про джерела фінансування дорожнього господарства
України” (яка діяла на той час) мали статус неподаткових
платежів, оскільки з 01.01.97, після внесення змін до Закону
України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
, були виключені
з переліку податків і зборів (обов'язкових платежів).
Після набрання чинності нової редакції Закону України “Про
систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
(з 25.01.97) відрахування та
збори на дорожні роботи сплачуються як особливий вид відрахувань
відповідно до Закону України “Про джерела фінансування
дорожнього господарства України” і мають цільовий характер, т.я.
зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі,
не пов'язані з потребами дорожнього господарства.
Отже, цільовий характер коштів на дорожні роботи виключає
можливість віднесення цих відрахувань до переліку податків і
зборів.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими
фондами” податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове
зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),
узгоджене платником податків або встановлене судом, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання.
Таким чином, відповідно до п.п. 18.1.1,18.1.3 ст. 18 цього
Закону списанню підлягає податковий борг (недоїмка) з
урахуванням штрафних санкцій та пені з податків і зборів
(обов'язкових платежів), перелік яких визначений ст.ст. 14.15
Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
і є
виключним.
Київський апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові
обгрунтовано дійшов висновку про те, що заборгованість з
відрахувань та зборів на дорожні роботи до переліку податків і
зборів (обов'язкових платежів), про які йдеться
в ст. 18 Закону, не входить, в зв'язку з чим рішення
арбітражного суду м. Києва від 26.07.2001 залишив без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
“Авіакомпанія “Аеросвіт” залишити без задоволення.
Постанову від 18.12.2001 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 2/44 залишити без змін.
2. Ухвалу від 13.02.2002 про зупинення виконавчого провадження
по справі № 2/44 до закінчення перегляду судових рішень в
порядку касації вважати такою, що втратила чинність.