ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2001 Справа N 7/235
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Плахотнюк С.О., Плюшка І.А., Чупруна
розглянула касаційну скаргу Приватного підприємства “Євромарт -
плюс”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17.12.2001 р.
у справі 7/235
за позовом ДШ у м. Біла Церква
до ГШ “Євромарт - плюс”, “АКСО СНІМІЕ РКАКСЕ8 8КС ЬТВ”
про визнання недійсним контракту
Касаційну скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні за
участю представників:
Позивача: Бондар О.М. -оперуповноважений гол. відділу податк.
міліції ДШ у м. Біла Церква
111-1 “Євромарт - плюс“: Примасюк В.Є. - директор, Кириленко
І.І. адвокат,
ДШ у м. Біла Церква звернулася до арбітражного суду
Миколаївської області з позовом про визнання недійсним контракту
№ АСНР 001 від 28.01.2001 року, укладеного між 111-1 “Євромарт -
плюс” та нерезидентом, у відповідності зі ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Підставою для звернення з позовом ДШ у м. Біла
Церква про визнання недійсним контракту АСНР 001 від 28.01.2001
року стало повідомлення НЦБ Інтерполу про те, що фірма “АКСО
СНІМЕ РКАКСЕ8 8КС ЬТВ” на Кіпрі не зареєстрована, а в ході
перевірки на 111-1 “Євромарт -плюс” встановлено, що по спірному
контракту в Україну ввезено товарно-матеріальних цінностей по
занижених цінах на суму 1254387 грн.
В додатках до позовної заяви ДНІ у м. Біла Церква змінено
підстави позову - визнати недійсним спірний контракт на підставі
ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
як такий, що укладений з метою,
завідомо суперечною інтересам держави. В обґрунтування заявленої
вимоги ДПІ посилається на те, що експертизою оптової вартості
техніки, яка проведена Київський НДІ судових експертиз,
встановлено значне заниження вартості товару порівняно з цінами,
які існують на національному ринку, що свідчить про наявність
демпінгового імпорту.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
08.10.2001 р. позов задоволене. Визнано недійсним контракт
№ АСНР 001 від 28.01.2001 року з посиланням на ст.ст. 48, 49 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
як укладений з порушенням вимог чинного
законодавства з метою, завідомо суперечною інтересам держави та
стягнуто в доход держави все отримане за даним контрактом.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
17.12.2001 року рішення суду від 08.10.2001 р. залишено без
змін.
У касаційній скарзі 111-1 “Євромарт - плюс” просить скасувати
постанову від 17.12.2001 р. як винесену з порушенням норм
матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник
посилається на те, що апеляційним судом не вірно застосовано
ст. 34 ГПК та ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки зміст
ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вимагає доведення факту навмисних
дій сторін за контрактом, що суперечать інтересам держави та
суспільства. Одеським апеляційним судом не було доведено, що зі
сторони відповідачів мали місце навмисні дії в напрямку
суперечення інтересам держави та суспільства.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування Одеським апеляційним господарським
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
приходить до висновку про те, апеляційним судом допущена помилка
в оцінці доказів щодо застосування ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Як було встановлено судовими інстанціями, які виносила рішення у
даній справі, 28.01.2001 р. між відповідачами було укладено
зовнішньоекономічний контракт № АСНР 001 на загальну суму 500000
дол. США. За умовами даного контракту компанія-нерезидент
зобов'язувалася продавати, а 111-1 “Євромарт-плюс” купувати
протягом 2001 року товар в асортименті, по вартості та кількості
у відповідності з інвойсами по кожній відправці. Умовами
контракту передбачався розрахунок за поставлений товар по мірі
реалізації, а в окремих випадках по передоплаті на розрахунковий
рахунок нерезидента.
Поставлену за контрактом 07.03.2001 р. побутову техніку марки
“8КВЕ8ІТ” та “АКІ8ТОК” в кількості 155 одиниць за інвойсом
№ 851353 від 28.02.2001 р. було розмитнено Миколаївською
митницею. Згадана техніка була затримана співробітниками
податкової міліції ВПМ ДШ у м. Білій Церкві при перевезенні в
м. Київ. Зустрічною перевіркою, проведеною ДПІ на ПП
“Євромарт-плюс”, ДІЛ у м. Біла Церква було встановлено, що за
спірним контрактом на територію України були ввезені
товарно-матеріальні цінності по занижених цінах. Це, на думку
ДПІ, призвело до значного зменшення сплачених митних зборів та
заниження бази оподаткування при подальшій реалізації товару на
території України.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 10.02.1996 р.
№ 124/96 “Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової
політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності контрактні ціни
визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на
договірних засадах, що формуються відповідно до умов і цін
світового ринку.
Посилання ДПІ у м. Біла Церква на факти демпінгового імпорту та
завдання шкоди національному виробнику безпідставне, оскільки
проведення демпінгового розслідування не є компетенцією
податкових органів.
Згідно з п. 19 ст. 1 Закону України “Про захист національного
товаровиробника” сторонами антидемпінгового розслідування є
іноземний виробник, експортер, об'єднання (асоціація),
компетентні органи країни експорту, національний виробник тощо,
які були повідомлені про порушення антидемпінгового
розслідування. Органи, що проводять антидемпінгові розслідування
визначені ст. З наведеного Закону. Такими органами названі
центральні органи виконавчої влади - міністерства, Державна
митна служб, а також Комісія з міжнародної торгівлі.
Враховуючи викладене, Одеським апеляційним господарським судом,
при винесенні оскаржуваної постанови обґрунтовано не прийнято до
уваги в якості основного доказу демпінгового імпорту лист
Північної регіональної митниці від 12.03.2001 р., ТОВ “Атлант
Плюс ЛТД” № 123 від 19.06.2001 р., висновок
спеціаліста-товарознавства № 2285 від 31.05.2001 р., які були
додані до справи ДПІ у м. Біла Церква.
Що стосується задоволення позову ДПІ за мотивом того, що
сторонами у справі при укладенні спірного контракту порушено
чинне законодавство, зокрема, п. 1 Положення про форму
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) яким передбачено
перелік умов, необхідних для таких контрактів, в тому числі
повне найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної
операції, під котрим вони офіційно зареєстровані, що зміна назви
і поштової адреси компанії “АКСО СНІМІЕ РКАКСЕ8 8КСЬТО”,
проведеної після укладення контракту, свідчить про навмисне
перекручення найменування компанії та її місцезнаходження і
наявності умислу двох сторін щодо настання відповідних
наслідків, тобто укладення спірного контракту з метою, завідомо
суперечною інтересам держави і суспільства, то колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що він оснований на
припущенні.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
28.04.78 р. № 3 (в редакції із змінами, внесеними Постановами
Пленуму від 25.12.92 р. та від 25.05.98 р.) при розгляді справ
про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
судам слід мати на увазі, що дія цієї норми
поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні
принципи існуючого суспільного ладу. Задовольняючи позов у такій
справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала
завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета
укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення
цієї мети.
З матеріалів, які є в справі неможливо зробити висновок про те,
що воля осіб, які укладали договір направлена на вчинення
помилки в назві фірми. Враховуючи, що компанія направила зусилля
на виправлення помилки в тексті контракту є підставою вважати,
що волевиявлення, яке проявилося в допущення описки, є помилкою,
а не умислом.
Документи відповідача, зокрема, протокол перших зборів ради
директорів Компанії, проведених 19.03.99 р., про Меморандум та
Статут Компанії “АКСО СНІМІЕ РКАМСЕ8 8МС ІЛТ>”, протокол
позачергових зборів Ради директорів Компанії від 24.03.99 р. про
відкриття рахунку Компанії у Лелленік Банк (Кіпр); сертифікат
про посадових осіб Компанії; копії Меморандуму та Статуту
Компанії, додаткова угода від 19.06.2001 р. про внесення змін до
контракту № АСНР 001. Сертифікат інкорпорації № 317374 від
19.03.99 р. Компанія “АКСО СНІМІЕ РКАКСЕ8 8КС ІЛТ>”, яка була
інкорпорована на Британських Віргінських Островах як Міжнародна
господарська Компанія, згідно Закону про Міжнародні господарські
компанії, глава 291. Сертифікат інкорпорації № 317374 від
19.03.99 р. та Статут Компанії, який легалізовано консульством
України в м. Нікосія 01.08.2001 р. за № 572 /01340 свідчать про
те, що Компанія “АКСО СНІМІЕ РКА1ЧСЕ8 8МС ЬТВ” зареєстрована у
відповідності з вимогами ст. 6 Закону України “Про
зовнішньоекономічну діяльність” і реально існує.
З пояснень відповідача вбачається, що під час підписання
контракту АСНР 001 про здійснення зовнішньоекономічної
діяльності від 28.01.2001 р. була допущена описка і замість
“АКСО СНІМІЕ РКАКСЕ8 8МС ІЛТ>” було зазначено “АКСО СНІМЕ РКАЖЖ8
8МС ІЛТ>”.
Спрямовуючи запит про реєстрацію компанії ДПА у Київській
області робить ще одну помилку в назві компанії “АКОО СНІМЕ
РКА1ЧСЕ8 8МС ЬТВ і отримує відповідь НЦБ Інтерполу в Україні про
відсутність реєстрації на Кіпрі вищенаведеної фірми. У зв'язку з
викладеним, колегія суддів вважає, що лист НЦБ Інтерполу не може
братись до уваги.
Не вбачається також і порушення зі сторони відповідача при
укладенні спірного контракту Декрету КМУ “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
№ 15-93 та Правил
здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України,
затверджених постановою правління НБУ від 18.03.99 р. № 127,
зокрема, приховування валютної виручки. Розрахунки за поставлену
продукцію по контракту № АСНР 001 повинні проводитись після
реалізації товару, в окремих випадках по передоплаті на
розрахунковий рахунок Компанії. Позивач не довів, що цей порядок
було порушено.
Постанова оперуповноваженого головного відділу податкової
міліції ДПА у Миколаївській області від 21.05.2001 р. про
порушення кримінальної справи по факсу приховування валютної
виручки невстановленими особами таким доказом бути не може.
Згідно зі ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обов'язковим для
господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце
певні дії та ким вони вчинені є вирок суду з кримінальної
справи.
Відповідно спірного контракту 111-1 “Євромарт-плюс” отримало
побутову техніку на суму 24080, 78 грн. і провело розмитнення
товару. Відомості про порушення вимог митного законодавства в
матеріалах справи відсутні.
Дані товарно - матеріальних цінностей оприбутковані по
бухгалтерському обліку підприємства. В свою чергу ПП
“Євромарт-плюс” уклало угоду купівлі-продажу № 01/01 від
01.02.2001 р. з ПП “Онтаріо” і провело реалізацію ТМЦ згідно
видаткової накладної № 21 від 07.03.2001 р., товаро-транспортна
накладна № 152820 від 07.03.2001 р. з розрахунком по мірі
реалізації. Ця операція відображена в бухгалтерському та
податковому обліку на підприємстві, (див. Акт ДШ у м. Біла
Церква від 11.03.2001 р. № 7/01 а.с. 180).
Відомості про притягнення відповідача до відповідальності за
порушення податкового законодавства ДШ у м. Біла Церква в
матеріалах справи відсутні. ?
Арбітражне застереження правильно не прийнято судом до уваги,
оскільки спір у даній справі не є спором між контрагентами
даного контракту. Крім того, у даному випадку у п. 10.2
контракту конкретно не вказана назва суду, адреса, що не дає
можливості її виконати.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України,
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства “Євромарт -плюс”
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від
08.10.2001 р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 17.12.2001 р. у справі 7/235 скасувати.
3. В позові ДПІ у м. Біла Церква відмовити.