ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 5/123
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е.
Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.
за участю представників
позивача Атаманчук Л.Р., Стемпковський І.Г.
відповідача Дрьоміна Л.В., Стадний Ю.В.
розглянув в судовому засіданні
касаційну скаргу ЗАТ “Укрпромсервіс”
на постанову від 19.11.2001
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 5/123
за позовом ЗАТ “Укрпромсервіс”
до ЗАТ “Автомобільна група “ВІПОС”
про стягнення 410941 грн. 49 коп.
та зустрічного позову ЗАТ “Автомобільна
до група “ВІПОС”
ЗАТ “Укрпромсервіс”
про визнання недійсним договору оренди від 01.05.97 № 16
Рішенням від 11.07.2001 господарського суду м. Києва (суддя
Іванова Л.Б.) в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено
у зв’язку з їх необгрунтованістю, що обумовлено задоволенням
зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від
01.05.97 як укладеного неправоздатною особою з боку орендодавця
з порушенням вимог ст.ст. 26, 29, 41 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.
5 Указу Президента “Про оренду землі”, ст. 9 Закону України “Про
оренду землі”, оскільки первісний позов грунтувався на
невиконанні відповідачем умов зазначеного договору оренди.
Постановою від 19.11.2001 Київського апеляційного господарського
суду (судді: Кривда Д.С., Рябуха В.І., Гольцова Л.А.) рішення
залишено без змін з тих же підстав.
ЗАТ “Укрпромсервіс” у поданій касаційній скарзі просить рішення
та постанову скасувати, позов задовольнити повністю, відмовити в
задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору
оренди від 01.05.97 № 16, оскільки вважає, що цей договір
помилково визнано недійсним на підставі невідповідності
нормативним актам, що були прийняті після підписання договору і
без врахування тих обставин, що договір оренди може визнаватися
недійсним лише на майбутнє з моменту прийняття рішення з
обов’язковим записом про це в рішенні.
Окрім того, скаржник вказує на відсутність дослідження судом та
надання правової оцінки всупереч вимогам ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
доказам, представленим ЗАТ “Укрпромсервіс” на
підтвердження позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, а рішення від 11.07.2001 та
постанова від 19.11.2001 – скасуванню з ухваленням нового
рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої
інстанції з наступних підстав.
На спірні орендні правовідносини, які склалися між сторонами
стосовно оренди виставкового залу та оглядової площадки площею
1000 кв.м. по проспекту Перемоги,60 в м. Києві як закінченої
малої архітектурної споруди, поширюється дія ст.ст. 162, 216,
256, 258, 265, 268 ЦК, в зв’язку з чим передчасним визнається
застосування до даних правовідносин положень Указу Президента
України “Про оренду землі” та Закону України “Про оренду землі”,
які стосуються врегулювання лише правовідносин оренди земельних
ділянок.
Господарський суд правомірно дійшов висновку про неможливість
укладання із ЗАТ “Укрпромсервіс” як орендодавцем договору оренди
від 01.05.97 № 16 у зв’язку з державною реєстрацією акціонерного
товариства як юридичної особи лише з 19.05.97. Проте, судом не
враховано дію щодо зазначеного об’єкта оренди договору від
01.03.97, орендодавцем за яким є ТОВ “Обрій”, правонаступником
якого згідно з ч. 2 ст. 37, ст. 268 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та п.
1.4 Статуту ЗАТ “Укрпромсервіс” є згадане акціонерне товариство,
яке створене внаслідок злиття ТОВ “Шарм” та ТОВ “Обрій”.
Відповідно до ст. 268 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір оренди від
01.03.97 зберіг чинність для нового власника.
Встановлені матеріалами справи розбіжності щодо зазначеної в
договорі від 01.03.97 та фактичної площі об’єкту оренди не
впливають на статус виставково-торгівельного павільйону та
цільове призначення як об’єкту архітектурної малої форми. З
огляду на наведене не виключається наявність підстав вважати, що
позивач як правонаступник ТОВ “Обрій” є орендарем земельної
ділянки площею 698 кв.м. , наданої для експлуатації павільйону
за умовами договору на право тимчасового користування землею від
01.11.96 № 143, укладеному між Радянською райдержадміністрацією
м. Києва та ТОВ “Обрій”.
Колегія вважає за необхідне зазначити про тотожність умов
договору оренди від 01.03.97 та оспорюваного договору оренди від
01.05.97 № 16 (визнаного недійсним) в частині, що стосується
підстав, механізму та розміру відповідальності відповідача
(орендаря) та які є власне підставою виникнення первісних
позовних вимог.
При цьому не вбачається підстав вважати договір оренди від
01.03.97 припиненим згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
угодою сторін з моменту укладення договору оренди від 01.05.97 №
16, оскільки останній договір не міг породжувати юридичних
наслідків з моменту підписання, з тих мотивів, що ЗАТ
“Укрпромсервіс” в той час не мало цивільної правоздатності та не
існувало як юридична особа. За таких обставин слід надати
ретельну правову оцінку умовам чинного договору оренди від
01.03.97 в частині відповідальності орендаря за невиконання та
неналежне виконання зобов’язань та визначитися з врахуванням
наявних у справі первинних документів в їх сукупності (ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) стосовно обгрунтованості позовних
вимог.
Водночас колегія вказує на те, що відповідність чи
невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися
господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент
укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди
набрав чинності акт законодавства, норми інакше регулюють
договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди,
сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним
актом, якщо останній не має зворотної сили. В зв’язку з цим слід
надати належну правову оцінку доводам скаржника щодо помилкового
застосування судом до спірних орендних відносин нормативних
актів в галузі земельного права, які набрали чинності вже після
укладення договору оренди від 01.03.97.
Водночас в разі встановлення судом порушення позивачем
земельного законодавства в частині непогодженої передачі в
суборенду земельної ділянки відповідачу, вказані обставини
можуть бути підставою для дострокового розірвання договору на
право тимчасового користування землею № 27 від 14.05.99 в
окремому судовому провадженні, проте вони не стосуються предмету
даного майнового спору.
З огляду на те, що згідно п. 7.2 договору оренди від 01.03.97 №
51 строк його дії закінчився 01.03.2001, а п. 7.8 договору
передбачається виконання зобов’язань по незавершеним операціям
взаєморозрахунків, слід надати позивачу можливість уточнити
позовні майнові вимоги у зв’язку з суперечливим діями ЗАТ
“Укрпромсервіс” щодо їх початкового зменшення до 294739,58 грн.
та подальшого повернення у касаційній скарзі до первісних
позовних вимог в сумі 410941,49 грн.
Зазначені обставини в сукупності з вже встановленими судом слід
ретельно оцінити в розрізі вимог ст.ст. 162, 203, 216 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, якими не допускається одностороння відмова від
виконання зобов’язань, встановлено припинення їх виконанням,
проведеним належним чином та відшкодування стороні, якій
заподіяно шкоду, понесених збитків у повному обсязі.
З огляду на наведене касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст.
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в
зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для
достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне
значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого
врахування в сукупності з фактичними обставинами, встановленими
судом першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 162, 216, 203, 268 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 111-5, 111-7 – 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Укрпромсервіс” задовольнити частково.
Рішення від 11.07.2001 господарського суду м. Києва та постанову
від 19.11.2001 Київського апеляційного господарського суду у
справі № 5/123 скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
Й.Мілевський