ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 4/395-01-8/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького A.M.
суддів: Вовка І.
Рибака В.В. (доповідача по справі)
за участю представників сторін:
від позивача Бородій О.В.
від відповідача Маковський С.В.
розглянувши у відкритому ВАТ “МК “Азовсталь“
судовому засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 26.11.2001
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 4/395-01-8/77
за позовом Виробничо-технічного об'єднання
“Дніпр” м. Дніпропетровськ
до ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь” м. Маріуполь
Про стягнення 3808 грн. 21 коп.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
26.11.2001 у складі колегії суддів: Старовойтової Г.Я. -
головуюча, Української P.M., Кондратьєвої Є.І. рішення
господарського суду Донецької області від 19.09.2001, яким
звернуто стягнення на майно ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь” м. Маріуполь в сумі 3808 грн. 21 коп. , залишено без
зміни.
Здійснюючи апеляційне провадження у справі суд враховував, що
заявлена позивачем претензія від 08.06.2000 № 1 на суму 4597,56
грн. відповідачем визнана частково в сумі 3808,21 грн. і, в
зв'язку з цим, у позивача виникло право на безспірне списання
визнаної відповідачем суми; що неможливість такого списання
підтверджена банківською установою і це стало наслідком
звернення кредитора (позивача) з позовом до господарського суду
про звернення стягнення на майно (ст. 6, 32 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Металургійний комбінат
“Азовсталь” м. Маріуполь просить скасувати ухвалені по справі
рішення суду першої та постанову апеляційної Інстанцій як такі,
що ухвалені з порушенням матеріального права (ст.ст. 71,75, 76,
79, 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Заслухавши пояснення та заперечення присутніх у засіданні
представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки апеляційним
господарським судом колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку про відсутність правових підстав для
задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Позовна вимога заявлена з приводу звернення позивачем стягнення
на майно відповідача вартістю 3808 грн. 21 коп. по визнаній ним
претензії /лист відповідача № 09-23/363 пр від 20.07.2000,
а.с.9/.
При цьому відповідач зазначав про свою згоду щодо списання з
його р/рахунку № 26003501676000 в Першому міжнародному банку
М.Маріуполя суму боргу на користь кредитора.
Цим самим відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем
відносно сплати боргу.
Претензія визнана відповідачем за межами строку позовної
давності, встановленого ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки
строк позовної давності на стягнення вартості матеріальних
цінностей, відпущених по накладних № 13 від 13.05.98 та № 17 від
23.06.98 закінчився відповідно 20.05.2001 та 23.06.2001.
Виконання боржником зобов'язання після закінчення строку
позовної давності не надає права боржнику вимагати повернення
виконаного /ст. 82 ЦК/.
Платіжна вимога № 2 від 17.08.2000 про списання визнаного
відповідачем боргу була поміщена обслуговуючим відповідача
банком в картотеку № 2 по причині відсутності на рахунку
відповідача коштів.
При відсутності коштів на рахунку відповідача позивач правомірно
звернувся за захистом свого цивільного права до суду на підставі
ст.ст. 6, 32 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шляхом звернення стягнення на
майно відповідача.
Таким чином при апеляційному провадженні по даній справі не
допущено порушення норм матеріального права, на які посилається
скаржник в касаційній скарзі.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 82 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
26.11.2001 у справі № 4/395-01-8/77 залишити без зміни, а
касаційну скаргу без задоволення.
2.Витрати по держмиту покласти на відповідача.