ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 4/1456-27/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Уліцького A.M.,
суддів Вовк І.В.,
Рибака В.В.,
розглянувши клопотання про поновлення пропу щеного строку та
прийняття до провадження касаційної скарги
Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”
на рішення арбітражного суду Львівської області від 07.06.01
та на ухвалу від 29.10.01
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 4/1456-27/150
за позовом ВАТ “Львівський хлібозавод № 1”
м. Львів
до Львівського міського комунального
підприємства “Львівводоканал”
м. Львів
Про стягнення 117293,52 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Компанієць С.М. — інженер, дов. № 885
від 04.03.02, Староста І.В. — юрист,
дов. № 313/1 від 22.02.02;
від відповідача Дзидз М.О. — помічник директора з
юридичних питань, дов. № 01-2058 від
06.03.02, Пляшеч-ник О.Г. — дов.
№ 844 від 10.01.02, Бірюков Є.І. —
дов. № 845 від 10.01.02;
від прокуратури Федюк Ю.П. — прокурор відділу
Генеральної прокуратури України,
посвідчення № 27, видане 12.03.01.
В С Т А Н О В И В:
28.04.01 ВАТ “Львівський хлібозавод № 1” звернувся до
арбітражного суду Львівської області з позовом до Львівського
міського комунального підприємства “Львівводоканал” про
стягнення зайво сплаченої суми 117293,52 грн. на підставі статті
469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивач мотивує позов завищенням відповідачем тарифів на
водопостачання та водовідведення.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що за предметом спору
позов непідвідомчий арбітражному суду, а також про відповідність
одержаних сум за надані послуги умовам договору та тарифам,
встановленим відповідно чинного законодавства.
Рішенням арбітражного суду від 07.06.01 (суддя Кравчук Н.М.)
позов було задоволене з мотиву невідповідності цін, встановлених
відповідачем, тарифам, визначеним рішенням облдержадміністрації.
10.08.2001 р. Львівський апеляційний господарський суд (колегія
суддів Бобеляк О.М. — головуючий, суддів Городечної М.І., Кузя
В.П. ) ухвалою визнав подання прокурора Личаківського району
м. Львова від 27.07.01 таким, що подано після закінчення
процесуального строку, визначеного п. 4.2.1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і
повернув подання без розгляду.
29.10.01, розглянувши апеляційну скаргу відповідача та
апеляційне подання прокурора Личаківського району м. Львова,
датовані 13.08.01, Львівський апеляційний господарський суд
ухвалою відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги
відповідача та апеляційного подання з мотиву пропущення
процесуального строку для подачі скарги, подання до апеляційної
інстанції.
26.11.01 відповідач подав касаційну скаргу на рішення
арбітражного суду від 07.06.01 з клопотаннями про зупинення
виконавчого провадження у справі, відновлення процесуального
строку для подачі касаційної скарги та скасування прийнятого у
справі рішення.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції припустився
неправильної правової оцінки постановляючі рішення, а ухвали,
прийняті апеляційною інстанцією, є необґрунтованими та
прийнятими без урахування обставин, які є поважними і не давали
підстав для визнання процесуального строку пропущеним.
Генеральною прокуратурою України подано клопотання про вступ у
справу у касаційному провадженні, згідно ст. 29 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів порадившись на місці, задовольнила клопотання
Генеральної прокуратури України.
Заслухавши доповідача, представника позивача, який підтримав
касаційну скаргу, уточнивши вимоги, викладені у скарзі, та
клопотання прокурора Генеральної прокуратури України про вступ у
процес щодо незаконності рішення та ухвал апеляційної інстанції
та заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувавши ухвали
апеляційної інстанції та скерувавши справу до апеляційної
інстанції, а касаційну скаргу про скасування рішення залишити
без розгляду, виходячи з наступного.
Стаття 125, п. 8 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
зазначають, що апеляційні суди діють відповідно до закону і
основами судочинства є забезпечення апеляційного оскарження
рішення суду.
Приймаючи ухвалу від 10.08.01, апеляційна інстанція не
враховувала, що Львівський апеляційний господарський суд
створено Указом Президента України № 511/2001 від 11.07.01, який
набув чинності 01.08.01, в зв'язку з введенням в дію 10.07.01
Законів України “Про судоустрій України” ( 3018-14 ) (3018-14)
та “Про вне
сення змін до Закону України “Арбітражний процесуальний кодекс
України” і право на апеляційну скаргу, в зв'язку з набуттям
чинності зазначених законів, виникло з урахуванням цих
загальновідомих обставин.
Апеляційна інстанція не забезпечила розгляд апеляційного
подання, що надалі стало причиною прийняття ухвали від 29.10.01,
якою без урахування строку первісного звернення з поданням було
визнано пропуск процесуального строку без поважних причин, що є
необґрунтованим та не відповідає приписам Закону.
З наведених обставин ухвала від 10.08.01 та ухвала від 29.10.01
є невідповідними процесуальному законодавству.
Касаційна скарга на рішення арбітражного суду та клопотання про
відновлення процесуального строку не підлягають задоволенню,
оскільки по справі повинно бути здійснено апеляційне провадження
по апеляційному поданню прокурора, яке не відбулося внаслідок
неправильного застосування норм процесуального законодавства
апеляційною інстанцією.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 53, 108, 111-5,
111-7, 111-9, 111-10, 111-13, 1211 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДМКП “Львівводоканал” задовольнити частково.
2. Ухвалу від 10.08.01 та ухвалу від 29.10.01 Львівського
апеляційного господарського суду у справі № 4/1456-27/150
скасувати, а справу скерувати для апеляційного провадження
Львівським апеляційним господарським судом.
3. Касаційну скаргу на рішення арбітражного суду та клопотання
про відновлення процесуального строку для подачі касаційної
скарги на рішення арбітражного суду залишити без задоволення.