ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 17-6-18/7597
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представника відповідача касаційну скаргу
Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління
морських шляхів
на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2001
року
у справі № 17-6-18/7597
за позовом прокурора Жовтневого району м. Одеси в інтересах
держави в особі Чорноморсько-Азовського виробничо-
експлуатаційного Управління морських шляхів
до приватної фірми “Волна”
про стягнення 306 966 грн. 25 коп. ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 10.10.2001 року (суддя В.Продаєвич)
господарського суду Одеської області в позові прокурора
Жовтневого району м. Одеси в інтересах держави в особі
Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного Управління
морських шляхів до приватної фірми “Волна” про стягнення 306 966
грн. 25 коп. відмовлено через недоведеність вимог.
Вирішуючи спір по суті, господарським судом Одеської області було
встановлено, що між сторонами 30.11.1997 року був укладений
договір схову за № 186 на збереження піщаної маси. Доповненням №
1 до цього договору змінили редакцію частини другої пункту 1.1.
договору щодо методики визначення кількості предмету схову – вона
визначається судовою технічною документацією видобувного насосу
за актами обміру об’єму трюму землесоса із знижкою 3 відсотки на
втрати при рефулюванні.
В той же день сторони уклали договір купівлі-продажу за № 187,
відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачу
піщану масу, яка знаходилася на зберіганні останнього на підставі
договору схову.
Судом також встановлені факти виконання сторонами прийнятих
зобов’язань - у продовж 1997-1999 років позивач здійснював
відвантаження піску на адресу відповідача, який приймав його та
здійснював розрахунки.
Позивач вважає, що відповідач частково не виконав своїх
зобов’язань і має повернути піщану масу в кількості 42 063, 19 т
і 27 503, 6 м3. Проте свої вимоги в судовому засіданні не довів.
Іншими наявними в матеріалах справи доказами спростовуються
доводи позивача щодо обсягів піщаної маси, яка передавалась на
схов.
В апеляційному порядку рішення не переглядалося.
Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління
морських шляхів вважає, що рішення підлягає касаційному перегляду
з огляду на неповне встановлення судом першої інстанції обставин,
що мають суттєве значення для вирішення спору, недоказаністю
обставин, на підставі яких суд відмовив у позові.
Заслухавши пояснення представника відповідача В.Чаплигіна,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським судом
Одеської області, проаналізувавши застосування судом норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до статті 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція розглядає скаргу за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи
та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду.
Згідно з статтею 111-7 касаційна інстанція перевіряє
застосування судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права на підставі вже встановлених фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління
морських шляхів в касаційній скарзі не вказує які норми
матеріального чи процесуального права порушив суд першої
інстанції і обґрунтовує власні вимоги неповнотою з’ясуванням
судом обставин, що мають значення для справи.
В силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Проте позивачем не доведено факт невиконання відповідачем
договору і за таких обставин місцевий господарський суд
правомірно відмовив у задоволенні позову.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2001
року у справі № 17-6-18/7597 залишити без змін, а касаційну
скаргу Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного
Управління морських шляхів без задоволення.
2. Копію постанови направити Генеральній прокуратурі України.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій