Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ЗАТ "Укрпромсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2001 у справі за позовом ЗАТ "Укрпромсервіс" до ЗАТ "Автомобільна група "ВІПОС" та зустрічним позовом ЗАТ "Автомобільна група "ВІПОС" до ЗАТ "Укрпромсервіс" про визнання недійсним договору оренди від 01.05.97 N 16.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2001 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю, що обумовлено задоволенням зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від 01.05.97 як укладеного неправоздатною особою з боку орендодавця в порушення вимог статей 26, 29, 41 ЦК (1540-06) , статті 5 Указу Президента України "Про оренду землі" (367/97) , статті 9 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , оскільки первісний позов ґрунтувався на невиконанні відповідачем умов зазначеного договору оренди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2001 рішення суду залишено без змін з тих же підстав.

ЗАТ "Укрпромсервіс" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, позов задовольнити повністю, відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від 01.05.97 N 16, оскільки вважає, що цей договір помилково визнано недійсним на підставі невідповідності нормативним актам, що були прийняті після підписання договору, і без урахування тих обставин, що договір оренди може визнаватися недійсним лише на майбутнє з моменту прийняття рішення з обов'язковим зазначенням про це в рішенні суду.

Окрім того, скаржник вказує на відсутність дослідження судом та надання правової оцінки всупереч вимогам статті 43 ГПК (1798-12) доказам, наданим ЗАТ "Укрпромсервіс" на підтвердження позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення від 11.07.2001 та постанова від 19.11.2001 - скасуванню з ухваленням нового рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції на таких підставах.

На спірні орендні правовідносини, які склалися між сторонами щодо оренди виставкового залу та оглядової площадки площею 1000 кв. м по проспекту Перемоги, 60 в м. Києві як закінченої малої архітектурної споруди, поширюється дія статей 162, 216, 256, 258, 265, 268 ЦК (1540-06) , у зв'язку з чим передчасним визнається застосування до даних правовідносин положень Указу Президента України "Про оренду землі" (367/97) та Закону України "Про оренду землі" (161-14) , які стосуються врегулювання лише правовідносин оренди земельних ділянок.

Господарський суд правомірно дійшов висновку про неможливість укладання із ЗАТ "Укрпромсервіс" як орендодавцем договору оренди від 01.05.97 N 16 у зв'язку з державною реєстрацією акціонерного товариства як юридичної особи лише з 19.05.97. Проте судом не враховано дію щодо зазначеного об'єкта оренди договору від 01.03.97, за яким орендодавцем є ТОВ "Обрій", правонаступником якого відповідно до частини другої статті 37, статті 268 ЦК (1540-06) та пункту 1.4 Статуту ЗАТ "Укрпромсервіс" є згадане акціонерне товариство, яке створено внаслідок злиття ТОВ "Шарм" та ТОВ "Обрій". Відповідно до статті 268 ЦК договір оренди від 01.03.97 зберіг чинність для нового власника.

Встановлені матеріалами справи розбіжності щодо зазначеної в договорі від 01.03.97 фактичної площі об'єкта оренди не впливають на статус виставково-торгівельного павільйону та цільове призначення як об'єкта малої архітектурної форми. З огляду на наведене не виключається наявність підстав вважати, що позивач як правонаступник ТОВ "Обрій" є орендарем земельної ділянки площею 698 кв. м, наданої для експлуатації павільйону за умовами договору на право тимчасового користування землею від 01.11.96 N 143, укладеного між Радянською райдержадміністрацією м. Києва та ТОВ "Обрій".

Колегія вважає за необхідне зазначити про тотожність умов договору оренди від 01.03.97 та оспорюваного договору оренди від 01.05.97 N 16 (визнаного недійсним) в частині, що стосується підстав, механізму та розміру відповідальності відповідача (орендаря) та які є власне підставою виникнення первісних позовних вимог.

При цьому не вбачається підстав вважати договір оренди від 01.03.97 припиненим згідно з частиною першою статті 220 ЦК (1540-06) угодою сторін з моменту укладення договору оренди від 01.05.97 N 16, оскільки останній договір не міг породжувати юридичних наслідків з моменту підписання, з тих мотивів, що ЗАТ "Укрпромсервіс" на той час не мало цивільної правоздатності та не існувало як юридична особа. За таких обставин слід надати ретельну правову оцінку умовам чинного договору оренди від 01.03.97 в частині відповідальності орендаря за невиконання та неналежне виконання зобов'язань та визначитися з урахуванням наявних у справі первинних документів в їх сукупності (стаття 43 ГПК (1798-12) щодо обґрунтованості позовних вимог.

Водночас колегія вказує на те, що відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом щодо законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили. У зв'язку з цим слід надати належну правову оцінку доводам скаржника щодо помилкового застосування судом до спірних орендних відносин нормативних актів у галузі земельного права, які набрали чинності вже після укладення договору оренди від 01.03.97.

Водночас в разі встановлення судом порушення позивачем земельного законодавства в частині непогодженої передачі в суборенду земельної ділянки відповідачу вказані обставини можуть бути підставою для дострокового розірвання договору на право тимчасового користування землею від 14.05.99 N 27 в окремому судовому провадженні, проте вони не стосуються предмета даного майнового спору.

З огляду на те, що згідно з пунктом 7.2 договору оренди від 01.03.97 N 51 строк його дії закінчився 01.03.2001, а пунктом 7.8 договору передбачається виконання зобов'язань по незавершеним операціям взаєморозрахунків, слід надати позивачу можливість уточнити позовні майнові вимоги у зв'язку з суперечливими діями ЗАТ "Укрпромсервіс" щодо їх початкового зменшення до 294739,58 грн. та подальшого повернення у касаційній скарзі до первісних позовних вимог у сумі 410941,49 грн.

Зазначені обставини в сукупності з вже встановленими судом слід ретельно оцінити в розрізі вимог статей 162, 203, 216 ЦК (1540-06) , якими не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, встановлено припинення їх виконанням, проведеним належним чином, та відшкодування стороні, якій заподіяно шкоду, понесених збитків у повному обсязі.

З огляду на наведене касаційна інстанція на підставі частини другої статті 111-5 ГПК (1798-12) дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого врахування в сукупності з фактичними обставинами, встановленими судом першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 162, 216, 203, 268 ЦК (1540-06) , статтями 111-5, 111-7 - 111-12 ГПК (1798-12) , суд П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу ЗАТ "Укрпромсервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2001 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2001 у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.