ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 02-02/1864
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши касаційну Аудиторської фірми “БСВ Експерт“
скаргу
на ухвалу від 21.11.2001р. № 02-02/1864
Господарського суду Чернігівської
області
за позовом Аудиторської фірми “БСВ Експерт“
до ДП “Промес-НМЗ“
про стягнення 6568, 67 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.11.2001
(суддя Пашкіна С.А.) позовна заява про стягнення з ДП
“Промес-НМЗ” 6568,67 грн. заборгованості повернута Аудиторській
фірмі “БСВ Експерт” на підставі вимог ст. 63 п. 10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
–позивачем не подано доказів сплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Поданою касаційною скаргою Аудиторська фірма “БСВ Експерт”
просить Вищий господарський суд вказану ухвалу місцевого суду
скасувати та зобов'язати господарський суд Чернігівської області
прийняти до розгляду позовну заяву без сплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки,
як вважає скаржник, господарський суд не вповноважений
самостійно встановлювати розмір витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу при поданні позовної заяви до
встановлення розміру цих витрат Кабінетом Міністрів України
згідно ст. 471 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім того, скаржник піддає сумніву правомірність
таких судових витрат взагалі і відповідність їх нормі ст. 130
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Колегія суддів, перевіривши позовні матеріали на предмет
правильності їх юридичної оцінки місцевим судом при винесенні
оскарженої ухвали дійшла висновку, що вона підлягає залишенню
без змін, а касаційна скарга без задоволення з наступних
підстав.
Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в
господарських відносинах здійснюється господарським судом,
діяльність якого визначається Конституцією України, Законом
України “Про судоустрій”, Законом України “Про господарські
суди”, Господарським процесуальним кодексом України, іншими
законодавчими актами України та міжнародними договорами, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
(ст. ст. 1,2 Закону України “Про господарські суди“).
Склад судових витрат, до яких відносяться і витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначено
ст. 44 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Статтею 471 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що розмір
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого
господарського суду України.
В даний час розмір витрат згідно ст. 47і ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.99
р. № 610, яка передбачає конкурсні засади проведення робіт по
інформаційно-технічному обслуговуванню арбітражного процесу.
Існуюча оплата за вказані послуги визначена і зафіксована у
відповідній калькуляції рішенням конкурсної комісії, створеної
згідно постанови КМУ від 19.04.99 № 610 Вищим арбітражним судом
України за участю Державного комітету зв'язку та інформації,
Міністерства економіки, Міністерства промислової політики,
Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та
Міністерства фінансів України.
Статтею 57 п. З1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено обов'язок
позивача до позовної заяви додавати документи, які підтверджують
сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. Неподання доказів сплати вказаних витрат є правовою
підставою повернення позовної заяви і доданих до неї документів
без розгляду.
Що стосується відповідності ст.ст. 44, 471 ГПК статті 130
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, на що наголошує скаржник, то
з'ясування цього питання відноситься до компетенції
Конституційного суду.
За наведених обставин касаційна інстанція вважає спірну ухвалу
господарського суду Чернігівської області такою, що ґрунтується
на чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Чернігівської області про повернення
позовної заяви Аудиторської фірми “БСВ “Експерт” від
21.11.2001р. № 02-02/1864 залишити без змін, а касаційну скаргу
- без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Й.Мілевський
Є.Чернов