ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2002 Справа N 8/336а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
за участю представників Щотки С.О. - головуючий СемчукаВ.В.
сторін Подоляк О.А.
від позивача - Пелих А.І., Семенов
В.В., Галахов В.І.
розглянувши у відкритому Донецького обласного
судовому засіданні територіального відділення
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на постанову від22.11.2001р
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 8/336а
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Імпульс”.
до Донецького обласного
територіального відділення
Антимонопольного комітету України
Про визнання частково недійсним розпорядження
В судовому засіданні оголошена перерва до 11.03.2002р.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпульс” (далі за
текстом ТОВ “Імпульс“) звернулося в господарський суд Донецької
області з позовом до Донецького обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України про визнання
недійсним розпорядження відповідача від 06.09.2000р. № 56-р по
справі № 03-26-10/2000 в частині визнання ТОВ “Імпульс”
монополістом на ринку обслуговування систем кабельного
телебачення колективного користування в територіальних межах
м. Докучаєвська Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.2001р
(суддя Ємельянов А.С.) позовні вимоги ТОВ “Імпульс” задоволені
повністю з посиланням на те, що висновки Донецького обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України
щодо монопольного становища ТОВ “Імпульс” є передчасними, а
також зроблені на підставі недостатньо досліджених матеріалів.
Донецький апеляційний господарський суд (Кулебякін О.С.,
Мирошниченко С.В., Колядко Т.М.) розглянув у судовому засіданні
апеляційну скаргу Донецького обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України на рішення
арбітражного суду Донецької області і постановою від 22.11.2001р
залишив рішення суду без зміни, а апеляційну скаргу без
задоволення.
Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного
комітету України не погодилось з постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 22.11.2001р і звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постанову скасувати, прийняти нове рішення, відмовивши
ТОВ “Імпульс” в позові. Донецьке обласне територіальне
відділення Антимонопольного комітету України посилається на те,
що апеляційним господарським судом були невірно застосовані
норми права, які регулюють порядок визначення монопольного
становища суб'єктів господарювання на ринку, внаслідок чого
висновок щодо недоведеності монопольного становища позивача не є
нормативно обґрунтованим і не відповідає чинному законодавству.
ТОВ “Імпульс” у відзиві на касаційну скаргу вважає, що постанова
прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, в
зв'язку з чим просить її залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Розпорядженням начальника Донецького обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України від 06.09.2000р.
№ 56-р по справі № 03-26-10/2000 визнано, що ТОВ “Імпульс”
згідно даних за 1999рік займає монопольне становище на ринку
обслуговування систем кабельного телебачення колективного
користування в територіальних межах м. Докучаєвська Донецької
області. Також зазначеним рішенням припинено провадження по
справі № 03-26-10/2000 у зв'язку з недоведеністю порушення ТОВ
“Імпульс” антимонопольного законодавства у вигляді зловживання
монопольним становищем шляхом нав'язування послуг непотрібних
контрагенту.
Як правомірно зазначено в постанові апеляційного господарського
суду, висновки на підставі яких розпорядженням відповідача від
06.09.2000р. № 56-р по справі № 03-26-10/2000 визнано монопольне
становище ТОВ “Імпульс” на ринку обслуговування систем
кабельного телебачення колективного користування, з посиланням
на те, що позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який
здійснює експлуатацію та технічне забезпечення систем кабельного
телебачення міста Докучаєвська, не підтверджені належними
доказами.
Частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що сторони повинні довести ті
обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Відповідно до частини другої статті 34 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування. Як правомірно зазначено в постанові апеляційного
господарського суду, територіальним відділенням доказів щодо
монопольного становища ТОВ “Імпульс” на ринку обслуговування
систем кабельного телебачення колективного користування на
надано, а саме не досліджена фактична кількість користувачів
послугами позивача, не досліджена наявність інших, крім позивача
суб'єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл з надання
аналогічних послуг. У спірному розпорядженні невірно
встановлений вид послуг який надає позивач населенню -
обслуговування систем кабельного телебачення колективного
користування, оскільки як вбачається з наданих матеріалів
справи,згідно до умов укладених з абонентами договорів ТОВ
“Імпульс” займається підприємницькою діяльністю, шляхом надання
послуг якісного телевізійного зображення.
Доводи Донецького обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України в касаційній скарзі частково
зводяться до перевірки оцінки доказів, що не є компетенцією
касаційної інстанції.
Касаційна інстанція, згідно ст. НІ7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
Донецького апеляційного господарського суду відповідає чинному
законодавству та обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецького обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.11.2001року у справі № 8/33 ба залишити без змін.