ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2002 Справа N 19/657
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П. розглянув
касаційну скаргу ВАТ “Інтернафтогазбуд”
на ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2001 р.
у справі № 19/657
за позовом ВАТ “Інтернафтогазбуд”
до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції
України
про визнання недійсним наказу
за участю представників відповідача - Далькевич О.М.,
Курганський Ю.А.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2001 р.
провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу
на підставі того, що вона прийнята з порушенням норм
процесуального закону та прийняти нове рішення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить ухвалу від
28.11.2001 р. залишити без змін.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників відповідача,
суд встановив наступне.
У жовтні 2001 р. позивач звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним наказу Міністерства економіки України від
08.06.2001 p. № 50U77 в частині застосування спеціальної санкції
- індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної
діяльності щодо ВАТ “Інтернафтогазбуд”.
Господарський суд м. Києва ухвалою від 28.11.2001 р. припинив
провадження у справі у зв'язку з тим, що наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України від
27.11.2001 p. № 50Y357 скасовано дію спеціальних санкцій по
відношенню до ВАТ “Інтернафтогазбуд” та на підставі клопотання
позивача про відмову від позову.
Зазначена ухвала винесена з порушеннями вимог Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В оскаржуваній ухвалі не зазначено на підставі якого пункту
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинено провадження у справі.
Якщо виходити з мотивувальної частини ухвали, то провадження
припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, але
посилання на вказаний пункт в ухвалі суду відсутнє.
Відповідно до ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відмова позивача
від позову викладається в адресованих господарському суду
письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви
підписуються відповідно позивачем.
Ствердження суду в мотивувальній частині ухвали про те, що
позивач відмовився від позову не підтверджується матеріалами
справи. При цьому судом не зазначено, якою особою висловлена
відмова від позову та чи уповноважена ця особа на здійснення
цієї дії.
Окрім того, до прийняття відмови позивача від позову
господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки
відповідних процесуальних дій, перевірити, чи є повноваження на
вчинення цих дій у представників сторін.
Зокрема, ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії
суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і
охоронювані законом інтереси.
Ці вимоги Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим судом не виконані.
Слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі також не вирішене
питання щодо розподілу судових витрат.
Наведені порушення Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування ухвали господарського
суду від 28.11.2001 р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-11,111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Інтернафтогазбуд” на ухвалу
господарського суду м. Києва від 28.11.2001 р задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2001 р.
скасувати.
3. Справу № 19X657 надіслати для розгляду господарському суду
м. Києва.