ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2002 Справа N 16/413
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки
С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
За участю представників Центральна енергетична митниця -
Веселовський П. І.
Прокуратура м. Києва - Алексеева А.Г.
розглянувши у відкритому заступника прокурора м. Києва
судовому засіданні в господарського суду м. Києва
м. Києві
касаційне подання
на рішення 31.08.2001 року
від
у справі № 16/413
за позовом ДП “Північ Імекс” СП “АБ Імекс
ЛТД''
до Центральної енергетичної митниці
Про стягнення 498148грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.08.2001 у справі
№ 16/413 (суддя Ропій Л.) позов ДП “Північ Імекс” СП “АБ Імекс
ЛТД” задоволене, повернуто дочірньому підприємству “Північ
Імекс” СП “АБ Імекс ЛТД” з державного бюджету 498148 грн.
безпідставно сплачених в ході здійснення митного оформлення.
У поданому касаційному поданні прокурор просить рішення
господарського суду м. Києва від 31.08.2001 року скасувати і в
позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог прокурор
посилається на те, що судом першої інстанції неправильно
застосовані норми матеріального права, а саме ст. 5 Закону
України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на
період 2001-2004 років” (далі - Закон) що призвело до прийняття
незаконного рішення та різного застосування зазначеної норми
Закону господарським судом м. Києва в оскарженому рішенні та
Вищим господарським судом України в постанові від 30.08.2001
року у справі № 248/11-297.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального права, вважає, що касаційне подання підлягає
задоволенню.
Відповідно до законів України про оподаткування суб'єкти
підприємницької діяльності при імпорті в Україну товарів, робіт,
послуг зобов'язані сплачувати податки і збори (обов'язкові
платежі) до бюджетів. Ввізне мито, акцизний збір, податок на
додану вартість та митний збір сплачується до Державного бюджету
України.
Частиною третьою статті 1 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
передбачено, що пільги стосовно
оподаткування не можуть встановлюватись іншими законами України,
крім законів про оподаткування. Згідно ст. 1 Закону України “Про
порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових
платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо
оподаткування” пільги щодо оподаткування встановлюються або
змінюються виключно законами України про оподаткування.
Відповідно до п. 11.4 “Прикінцевих положень” Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зміни порядку
оподаткування податком на додану вартість можуть відбуватися
лише внесенням змін до цього Закону.
Частиною другою статті 5 Закону України “Про стимулювання
розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” (в
редакції, яка діяла до 07.06.2001 року) було передбачено, що не
застосовується стягнення мита та інших податків при ввезенні на
митну територію України при сезонному ввезенні (з 1.02.по 1
жовтня) дизельного палива. При цьому зміни до Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на підставі ч. 2
ст. 5 Закону внесені не були.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України “Про систему
оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
зміни і доповнення до цього Закону,
інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг
вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового
бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного
року.
Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства
на період 2001-2004 років” за своїм характером і цільовим
призначенням не є законом про оподаткування, з в'язку з чим, до
спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціальних
законів, а саме законів про оподаткування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої
інстанції при прийнятті оскарженого рішення були неправильно
застосовані норми матеріального права і висновок суду щодо
повернення дочірньому підприємству “Північ Імекс” СП “АБ Імекс
ЛТД” з державного бюджету 498148 грн. є безпідставним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 31.08.200Іроку у справі
№ 16/413 скасувати.
В задоволені позову відмовити.
В поворот виконання рішення:
стягнути з Дочірнього підприємства “Північ Імекс” Спільного
українсько-польського підприємства “АБ Імекс Лтд” (07200,
Київська область, смт. Іванків, вул. Щорса, 32, р/р 26009301239
в АКБ “Форум”, МФО 322948, код ЄДРПОУ 30869532) на користь
державного бюджету 498148 грн.
стягнути з Дочірнього підприємства “Північ Імекс” Спільного
українсько-польського підприємства “АБ Імекс Лтд” (07200,
Київська область, смт. Іванків, вул. Щорса, 32, р/р 26009301239
в АКБ “Форум”, МФО 322948, код ЄДРПОУ 30869532) на користь
Центральної енергетичної митниці (04215 м. Київ, вул.
Світлицького, 28а, р/р 2520151 в АППБ “Аваль”, МФО 300335, код
24739632) 1700 грн. державного мита.
Наказ видати після надання доказів виконання рішення
господарського суду м. Києва від 31.08.2001 року у справі
№ 16/413.