ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.03.2002 Справа N 15/4-0
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді КарабаняВ.Я.
суддів: Жаботиної Г.В.
Усенко Є.А.
розглянувши касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу м. Херсоні
на рішення господарського суду Херсонської
області від 09.11.2001
у справі № 15/4-0
за позовом приватного підприємця ЗиріноїЛ.П.
до дпі у м. Херсоні
про визнання недійсним рішення від 17.09.2001
№ 773-23-3-2277010788
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.11.2001
позов задоволено: визнано недійсним рішення заступника
начальника ДПІ у м. Херсоні від 17.09.2001 № 773-23-3-2277010788
про застосування до приватного підприємця Зиріної Л.П. штрафних
санкцій у загальному розмірі 1602 грн. за порушення вимог
пунктів 8, 13 ст. З Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 01.06.2000
№ 1776-ІІІ і ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
від 23.03.96 № 98-96-ВР
Рішення мотивоване тим, що відповідач не довів порушення позивач
кою вимог пункту 13 ст. З Закону України від 01.06.2000
№ 1776-ІІІ щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів
на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Стосовно ж
відсутності цінників на товари та порушення порядку використання
торгового патенту господарський суд, визнавши вказані порушення
встановленими, разом з тим вважав, що спірне рішення ДПІ не
відповідає додатку № 1 до Інструкції про порядок застосування та
стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної
податкової служби Затвердженої наказом ДПА України від
17.03.2001 № 110, оскільки не містить розмежування розміру
штрафу за кожне з вчинених порушень.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати рішення
господарського суду від 09.11.2001 та постановити нове рішення,
яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне
застосування судом норм статей 22, 23 Закону України від
01.06.2001 № 1776-ІП та пункту 1 ст. 8 Закону України від
23.03.96 № 98/96-ВР, якими однозначно визначені розміри штрафу
за вчинені позивачкою правопорушення.
Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не
з'явилися; про час і місце останнього сторони повідомлені
належним чином.
Перевіривши правильність юридичної оцінки та повноту
встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Господарським судом встановлено, що 05.09.2001 у
магазині-павільйоні, розташованому на Привокзальній площі в
м. Херсоні, який належить приватному підприємцю Зиріній Л.П. ,
торговий патент не був вивішений на фронтальній вітрині магазину
чи біля касового апарату, як того вимагає ст. 7 Закону України
“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, а на товари восьми найменувань всупереч положенням
пункту 8 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
були відсутні цінники. Одночасно
господарський суд визнав недоведеним факт порушення позивачкою
пункту 13 ст. З Закону України від 01.06.2001 № 1776-ІІІ,
виходячи з того, що сума готівкових коштів у касі відповідала
сумі на стрічці реєстратора розрахункових операцій, а доводи
позивачки, що виявлені в сумці продавця 259,25 грн. належали
останньому, відповідачем спростовані не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним. У зв'язку з цим касаційна скарга в частині, що
стосується правомірності висновків господарського суду про
безпідставне застосування до позивачки фінансової санкцій,
передбаченої ст. 22 Закону України від 01.06.2001 № 1776-ІІІ,
задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до ст. 23 цього Закону до суб'єктів
підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар,
що продається, застосовується фінансова санкцій у розмірі одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не
виставлений цінник, а пунктом 1 ст. 8 Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
передбачено, що порушення порядку використання
торгового патенту, встановленого ст. 7 цього Закону, тягне
застосування штрафу в розмірі вартості торгового патенту за один
календарний місяць. Як пояснив відповідач, у відповідності з
цими вимогами до позивачки застосовані санкцій в сумі відності з
цими вимогами до позивачки застосовані санкцій в сумі відповідно
136 грн. (17 грн. х 8 + 136 грн.) та 170 грн., або 306 грн.
загалом.
Оскільки розмір санкцій зазначеними правовими нормами визначений
як однозначний, у господарського суду при встановленні факту
порушень з боку позивачки вимог чинного законодавства щодо
забезпечення цінниками товару, що продається, та порядку
використання торгового патенту, не було правових підстав для
визнання недійсним рішення про застосування до позивачки санкцій
за вказані правопорушення.
Беручи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає
частковому скасуванню, а позов - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ч. і
ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Херсонської області від
09.11.2001 про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Херсоні від
17.09.2001 № 773-23-3-2277010788 в частині стягнення з
приватного підприємця Зиріної Л.П. фінансових санкцій в сумі 306
грн.
В задоволенні позову в цій частині відмовити.
Стягнути з ДПІ у м. Херсоні (рахунок 35144405801 НБУ в
Держказна-чействі м. Херсона МФО 352297 код 241042) 68 грн. 77
коп. (Шістдесят вісім грн. 77 коп. ) витрат по сплаті державного
мита.
В іншій частині рішення господарського суду Херсонської області
від 09.11.2001 залишити без змін.