ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2002 Справа N 20/495
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючого, Подоляк О.А., Семчука В.В.,
за участю представників:
від скаржника - Баранчука В.М., Гудзенка М.О., Бондаренка В.І.,
від позивача - Григоренко О.М.,
від відповідача - Петрашка С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Комерційної фірми “Авторитет“
на рішення від 25.10.2001 р.
господарського суду м. Києва
у справі № 20/495
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Макіївський завод
“Лазер“
до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про визнання недійсним розпорядження
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2001 р. (суддя
Андрієнко В.В.) позов задоволено: визнано недійсним
розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку № 7-В від 14.09.2001 про відмову в реєстрації випуску
акцій ВАТ “Макіївський завод “Лазер” та зобов'язано ДКЦПФР
зареєструвати випуск акцій позивача на суму 1170 тис.грн. на
підставі поданих товариством документів.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 4 ст. 17 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
з дня винесення ухвали про санацію
припиняються повноваження органів управління боржника і
управління боржником переходить до керуючого санацією. Планом
санації, розробленого керуючим санацією, передбачена
реструктуризація капіталу позивача шляхом збільшення статутного
фонду товариства в результаті здійснення додаткової емісії акцій
на суму 1170 тис. грн., що відповідає чинному законодавству.
В касаційній скарзі комерційна фірма “Авторитет” просить рішення
господарського суду м. Києва від 25.10.2001 скасувати та в
позові відмовити.
В судовому засіданні скаржник подав заяву про зміну касаційних
вимог і просить рішення від 25.10.2001 скасувати, а справу
передати на новий розгляд. Свої вимоги КФ “Авторитет” мотивує
тим, що реєстрація відповідачем додаткової емісії акцій ВАТ
“Макіївський завод “Лазер” порушує його права як акціонера, так
як до такої реєстрації йому належали акції у кількості, що
становить 56% статутного фонду товариства, а після реєстрації -
лише 20%. Крім того, на думку скаржника, відповідно до ст. 41
Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
питання
збільшення статутного фонду товариства належить до виключної
компетенції загальних зборів акціонерів, а Закон України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
взагалі не передбачає в якості заходу
санації збільшення статутного фонду боржника.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її
задоволення з мотивів, викладених в рішенні. Крім того, позивач
посилається на те, що ухвала арбітражного суду Донецької області
від 29.03.2001, якою був затверджений схвалений комітетом
кредиторів план санації ВАТ “Макіївський завод “Лазер”, який
передбачає реструктуризацію капіталу товариства шляхом
збільшення статутного фонду через додаткову емісію акцій, у
встановленому законом порядку не оскаржена, а тому встановлені в
ній факти є преюдиціальними.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку заперечує
проти задоволення касаційної скарги, вважаючи, що рішення про
додаткову емісію акцій було прийнято з порушенням встановленої
законодавством процедури, тому відмова в реєстрації випуску
акцій є правомірною.
Заслухавши пояснення представників скаржника і сторін,
розглянувши доводи, на яких ґрунтується касаційна скарга, і
заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та повноту
встановлення господарським судом обставин справи і правильність
їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 30.11.2000 у
справі № 8696 про визнання банкрутом ВАТ “Макіївський завод
“Лазер” була відкрита процедура санації боржника.
Пунктом 4 ст. 17 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
/надалі - Закон про банкрутство/ передбачено, що з
дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження
керівника боржника, і управління боржником переходить до
керуючого санацією.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону про банкрутство керуючий санацією
зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету
кредиторів план санації боржника, погоджений з боржником,
органом, уповноваженим управляти майном боржника.
В матеріалах справи містяться лише не завірені належним чином
зміни та доповнення до плану санації ВАТ “Макіївський завод
“Лазер” /арк. спр. 13-18/.
Проте сам план санації ВАТ “Макіївський завод “Лазер”, як і
докази його погодження з боржником і подальшого схвалення
комітетом кредиторів, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що відповідно до ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені
ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення господарського суду
м. Києва від 25.10.2001 підлягає скасуванню, а справа - передачі
на новий розгляд господарському суду м. Києва.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
перевірити дотримання вимог ст.ст. 17,18 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
під час здійснення процедури погодження,
схвалення та затвердження плану санації боржника - ВАТ
“Макіївський завод “Лазер”.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ Комерційної фірми “Авторитет” задовольнити.
Рішення від 25.10.2001 господарського суду м. Києва у справі
№ 20/495 скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду м. Києва.