ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.03.2002                                      Справа N 18/47б
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого                 Черногуза Ф.Ф.
                            Невдашенко Л.П. /доповідач у
                            справі/
                            Перепічая B.C.
розглянувши  у   відкритому Акціонерного товариства закритого
судовому          засіданні типу “Валентин”, м. Донецьк (далі
касаційну скаргу            АТЗТ “Валентин“)
на постанову                від 22.11.2001 № 9/70-016
                            Донецького апеляційного
                            господарського суду
у справі                    № 18/47-б господарського суду
                            Донецької області
за заявою кредитора         Акціонерного товариства закритого
                            типу “Валентин“
до боржника                 Управління матеріально-технічного
                            забезпечення виробничого
                            об'єднання “Орджоні-кідзевугілля”,
                            Єнакієве
 
Про   визнання майнових вимог
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
22.11.2001   залишено   без  змін  ухвалу  господарського   суду
Донецької області від 30.08.2001, якою затверджено мирову  угоду
та  припинено  провадження  у справі  про  банкрутство  УМТП  ВО
“Орджонікідзевугілля”.
 
Апеляційна   інстанція  мотивувала  постанову   тим,   що   АТЗТ
“Валентин” не зверталося до суду першої інстанції із заявою  про
визнання мирової угоди недійсною і судом не приймалося  з  цього
питання відповідне рішення.
 
Оскаржуючи  ухвалу  господарського суду  Донецької  області  від
30.08.2001 та постанову апеляційного суду від 22.11.2001 заявник
просить  їх скасувати, посилаючись на те, що вказані рішення  не
відповідають    вимогам   Закону   України   “Про    відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
        .  Зокрема, заявник вказує на те,  що  рішення  про
укладання  мирової  угоди  не приймалося  комітетом  кредиторів,
оскільки такий комітет не утворювався, збори кредиторів з  цього
приводу не проводилися, мирова угода складена 17.08.2001 містить
значні  розбіжності по відношенню до угоди, що була представлена
кредитором 30.08.2001.
 
Мирова угода не відповідає вимогам Закону, оскільки строки  пога
шення  заборгованості в ній залежать від черговості  задоволення
вимог кредиторів, що ущемляє їх права.
 
Обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно   до   ст.   16  Закону  України   “Про   відновлення
платоспроможності   боржника,  або  визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
        , протягом десяти днів після винесення  ухвали  про
затвердження   реєстру  вимог  кредиторів,   розпорядник   майна
повідомляє   кредиторів  про  місце  і  час  проведення   зборів
кредиторів та організовує їх проведення.
 
Збори кредиторів згідно п. 5 ст. 16 Закону приймають рішення про
вибори  членів  комітету кредиторів, комітет  кредиторів  обирає
голову  комітету кредиторів, який від імені кредиторів  підписує
мирову угоду, в разі її прийняття.
 
Ухвалою  арбітражного  суду  від 14.09.2000  затверджено  реєстр
вимог   кредиторів.   На   адресу  суду   боржником   26.09.2000
/арк.спр.54  том  1/  подано  заяву про  припинення  повноважень
розпорядника  майна,  оскільки він не  виконує  свої  обов'язки.
Заяву  про припинення своїх повноважень подав суду і розпорядник
майна Сударіков А.О.
 
Ухвалою  суду від 16.10.2000 припинені повноваження розпорядника
майна  Сударікова А.О. і цією ж ухвалою, строком на  два  місяці
призначено  розпорядником майна Недаву О.А. та зобов'язано  його
терміново  скликати збори кредиторів з метою вирішення подальшої
долі боржника.
 
З  тексту  ухвали  суду від 09.02.2001 вбачається,  що  до  суду
звернувся   голова   комітету  кредиторів  з   клопотанням   про
затвердження мирової угоди.
 
До винесення цієї ухвали, в матеріалах справи відсутні відомості
про  те, що розпорядник майна повідомляв кредиторів про місце  і
час  проведення  зборів кредиторів, про те, що збори  кредиторів
прийняли  рішення про створення комітету кредиторів,  а  комітет
кредиторів обрав голову комітету.
 
В  матеріалах  справи  /стор.101 том 1/  міститься  повідомлення
арбітражному  суду  датоване 31.05.2001 від  імені  арбітражного
управляючого  Ніко-нова В.Г., який посилаючись  на  те,  що  він
призначений  ухвалою  суду від 19.02.2001 повідомляє  кредиторів
про  проведення  перших  зборів комітету  кредиторів,  що  мають
відбутися 14.06.2001.
 
Однак,  в ухвалі суду від 19.02.2001 йде мова не про призначення
арбітражним управляючим Ніконова В.Г., а про затвердження оплати
праці  арбітражного  керуючого Невади О.А.,  тобто  рішення  про
призначення  Ніконова  В.Г.  арбітражним  управляючим  судом  не
приймалося.
 
Мирова  угода,  що датована 17.08.2001, містить не  рівні  умови
погашення боргу кредиторам, що суттєво ущемлює їх права.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  АТЗТ “Валентин” задоволити, постанову  Донець
кого  апеляційного господарського суду від 22.11.2001р.,  ухвалу
господарського  суду  Донецької області від 30.08.01  скасувати,
справу  за № 18/47 Б передати на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.