ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2002 Справа N 2/184
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.
за участю представників
позивача Кірьязов Ю.Ф., Радзімовська І.Л.
відповідача Смовж В.В., Волох О.І.
розглянув у судовому засіданні
касаційні скарги АТ “Блаз” та
ТОВ “Деу Мотор Ко”
на постанову від 12.12.2001
Київського апеляційного господарського суду
у справі 2/184
за позовом АТ “Блаз”
до ТОВ “Деу Мотор Ко”
Про 345446,74 грн. збитків
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.03.2002 р.
Рішенням від 05.05.2001 арбітражного суду м. Києва (суддя
Домнічева І.О.) позов задоволено частково - з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог – стягнуто з відповідача з
врахуванням зменшення позовних вимог 300059,65 грн. збитків,
завданих позивачу внаслідок дострокового розірвання укладеної
між сторонами угоди від 03.01.97. В решті позову відмовлено.
Постановою від 12.12.2001 Київського апеляційного господарського
суду (судді: Новіков М.М., Фролова Г.М., Шаргал В.І.) апеляційну
скаргу ТОВ “Деу Мотор Ко” задоволено частково, рішення від
05.05.2001 змінено -на підставі ст. 415 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відмовлено в позові в частині стягнення 212365,96 грн.
неотриманих доходів за зберігання автомобілів, виданих
відповідачу у липні – вересні 1999 року на його вимогу.
Водночас задоволено позов в частині стягнення 87693,69 грн.
неотриманих позивачем доходів від передпродажної підготовки та
ремонту переданих відповідачу у липні-вересні 19999 року
автомобілів з посиланням на встановлені загальною угодою від
03.01.97 обов’язки АТ “Блаз” щодо виконання таких робіт і їх
оплати ТОВ “Деу Мотор Ко” та відсутність дострокового припинення
цієї угоди в цілому.
ТОВ “Деу Мотор Ко” у поданій касаційній скарзі просить рішення
та постанову скасувати, в позові відмовити повністю, посилаючись
на встановлене загальною угодою від 03.01.97 право, а не
обов’язок ТОВ Деу Мотор Ко” замовляти позивачу здійснення
передпродажної підготовки та ремонту автомобілів, помилкове
прийняття судом поданого позивачем розрахунку збитків без
документального підтвердження їх заподіяння стосовно 517
автомобілів, безпідставно врахованих у розрахунку позивача.
Окрім того, відповідач вважає, що відповідно до вимог ст.ст.
413, 419 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивач повинен відшкодувати ТОВ
“Деу Мотор Ко” збитки у вигляді значних пошкоджень автомобілів,
завданих внаслідок недбайливого їх зберігання працівниками АТ
“Блаз”.
АТ “Блаз” у поданій касаційній скарзі просить постанову від
12.12.2001 скасувати, первісне рішення залишити без зміни,
посилаючись на те, що укладеною між сторонами загальною угодою
від 03.01.97 врегульовано підрядні правовідносини сторін щодо
виконання робіт певного виду, в т.ч. в частині здійснення
позивачем охорони переданих йому автомобілів відповідача, а не
стосовно їх зберігання згідно ст. 413 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
на думку скаржника застосована судом апеляційної інстанції
помилково; здійснювані позивачем роботи по передпродажній
підготовці, ремонту автомобілів, інші послуги по їх
обслуговуванню складали єдиний технологічний процес, а тому
згідно умов п. 5.2 угоди від 03.01.97 строк зберігання
транспортних засобів був визначений і становив період з моменту
надходження автомобілів на склад позивача до закінчення
виконання передпродажної підготовки автомобілів і їх подальшої
видачі ділерам для реалізації.
Також позивач у скарзі вказує на припинення дії загальної угоди
від 03.01.97 у зв’язку з її достроковим одностороннім
розірванням відповідачем 26.06.99 всупереч вимогам ст. 162 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, що призвело до заподіяння збитків позивачу у
зв’язку з вилученням відповідачем автомобілів і передачею їх на
зберігання іншому підприємству.
З огляду на це, на думку скаржника укладені між сторонами угоди
від 19.07.99 та від 22.09.99 були новими цивільно-правовими
договорами, а не додатковими угодами до загальної угоди від
03.01.97, яка на той час вже втратила чинність.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга АТ
“Блаз” підлягає задоволенню, касаційна скарга ТОВ “Деу Мотор Ко”
підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова – скасуванню із
залишенням без змін первісного рішення від 05.05.2001 з
наступних підстав.
На спірні підрядні правовідносини, які склалися навколо обставин
невиконання відповідачем (замовником) умов укладеної між
сторонами загальної угоди від 03.01.97, її одностороннього
розірвання з боку ТОВ “Деу Мотор Ко” та пов’язаного з цим
понесенням збитків позивачем (підрядником), поширюється дія
ст.ст. 203, 332, 327, 345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, чим
спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції на
ст.ст. 413, 415 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, які не стосуються спірних
відносин.
Адже, за умовами укладеної між сторонами загальної угоди від
03.01.97 ТОВ “Деу Мотор Ко” (замовник) доручало АТ “Блаз”
(підрядчик) проведення передпродажної підготовки, ремонту, інших
послуг по обслуговуванню нових автомобілів, які постачаються
замовником в Україну, підготовку їх перевезення до ділерів (п.
1.1 угоди). Тобто, предметом угоди було визначено виконання
комплексу підготовчих робіт по обслуговуванню автомобілів
відповідача з метою їх подальшої реалізації, як це передбачено
ст. 332 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Статтею 5 угоди від 03.01.97
встановлені супутні види робіт (послуг) які позивач зобов’язаний
був надавати відповідачу, а саме, відповідно до імперативних
вимог ст. 337 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивач (підрядчик)
зобов’язаний вживати усіх заходів до збереження ввіреного йому
замовником майна (автомобілів).
Отже, зобов’язання позивача зберігати автомобілі замовника на
протязі всього строку дії договору виникли на підставі ст. 337
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
виключно в рамках підрядних правовідносин
сторін, а тому не підлягають окремому правовому регулюванню
статтями 413, 415 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. В зв’язку з цим вміщені
в оскаржуваній постанові висновки суду про зворотне касаційна
інстанція визнає помилковими. Водночас слід зазначити, що
висновки суду апеляційної інстанції про необгрунтованість
позовних вимог в частині стягнення збитків за період з.07.1999
року по 31.12.99 від вилучення замовником автомобілів зі
зберігання позивача грунтувалися саме на помилковому
застосуванні до спірних відносин сторін ст. 415 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та додаткових угодах від 19.07.99 та від 22.09.99,
якими достроково припинялася дія загальної угоди від 03.01.97 в
частині зобов’язань АТ “Блаз” зберігати передані йому
відповідачем автомобілі.
Такі твердження суду апеляційної інстанції про часткове
припинення дії загальної угоди в липні та вересні 1999 року не
заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається
та судом першої інстанції встановлено одностороннє всупереч
вимогам ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дострокове припинення дії
загальної угоди від 03.01.97 в цілому в липні 1999 року на
підставі п. 8.4 угоди (негайне припинення надзвичайним
повідомленням). Що стосується додаткових угод від 19.07.99 та
від 22.09.99, якими визначався правовий механізм погашення
заборгованості відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт
та повернення замовнику автомобілів, що перебували на зберіганні
АТ “Блаз”, то ці угоди не можна вважати доповненнями до
загальної угоди від 03.01.97 у зв’язку з втратою нею чинності ще
до укладення угод від 19.07.99 та 22.09.99.
Отже, зазначені угоди є окремими цивільно-правовими договорами,
предмет яких та зобов’язання за якими сторони відповідно до ч. 1
ст. 21 Закону України “Про підприємства “ вправі визначати на
свій розсуд (самостійно).
З огляду на те, що комплекс здійснюваних АТ “Блаз” робіт з
передпродажної підготовки належних ТОВ “Деу Мотор Ко”
автомобілів є єдиним послідовним технологічним процесом,
проведення цих робіт неможливе без знаходження автомобілів на
зберіганні і під охороною підрядчика (ст. 337 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
За таких обставин до складу неотриманих позивачем доходів в разі
припинення дії угоди відповідно до чинного законодавства у
встановлений п. п. 8.1, 8.3 угоди строк (31.12.99) слід включити
вартість зберігання автомобілів на складі позивача з.07.по
грудень 1999 року включно.
Більше того, непослідовні висновки суду апеляційної інстанції
про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині
стягнення 212365,99 грн. неотриманих АТ “Блаз” доходів за
зберігання автомобілів з одночасним задоволенням позову в
частині стягнення 87693 грн.69 коп. збитків від нездійснених
робіт по передпродажній підготовці транспортних засобів,
суперечать вимогам ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якою
закріплено цивільно-правовий принцип відшкодування понесених
позивачем (кредитором) збитків в повному обсязі, незалежно від
виду та розміру збитків.
Передчасними визнаються вміщені в оскаржуваній постанові
посилання суду на відсутність окремого узгодження в договорі від
03.01.97 термінів зберігання автомобілів, оскільки цей строк не
може перевищувати загальний термін дії угоди (п. 8.1) з
врахуванням її неодноразової автоматичної пролонгації, в т.ч.
останньої до 31.12.99 згідно умов п. 8.3 угоди. Окрім того,
виходячи зі специфіки та обсягу проведених АТ “Блаз” робіт
сторонами в п. 5.2 угоди від 03.01.97 встановлено фактичний
термін зберігання автомобілів – з дати прибуття на митну
площадку АТ “Блаз” до дати закінчення усіх підготовчих дій до
продажу автомобілів, тобто до завершення їх передпродажної
підготовки та передачі ділерам на реалізацію.
Касаційна інстанція зазначає про доведеність позивачем
заподіяння йому відповідачем збитків у вигляді неотриманих
доходів, існування причинно-наслідкового зв’язку між
одностороннім достроковим розірванням відповідачем угоди від
03.01.97 та завданням збитків позивачу, що встановлено як судом
першої, так і судом апеляційної інстанції, та не заперечується
ТОВ “Деу Мотор Ко” у поданій ним касаційній скарзі. Викладені у
скарзі заперечення ТОВ “Деу Мотор Ко” по суті стосуються лише
недоведеності розміру понесених позивачем збитків у вигляді
неотриманих доходів, з посиланням на помилкове врахування при
розрахунку збитків додаткових 517 автомобілів, які були передані
відповідачу та не знаходилися на зберіганні АТ “Блаз”.
В зв’язку з цим колегія відхиляє вміщений у касаційній скарзі
контррозрахунок відповідача, оцінка якого не відноситься до
юрисдикції касаційної інстанції, оскільки згідно імперативних
вимог ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази. Отже, колегія суддів не вправі в
касаційному провадженні піддавати сумніву правильність оцінки
доказових матеріалів в їх сукупності, встановленої оскаржуваними
рішенням та постановою. Тим більше, що згідно з імперативними
вимогами ч. 2 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в касаційній
скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин
справи, а в даному випадку відповідач наголошує саме на
недоведеності обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків.
Водночас відповідно до вимог ч. 3 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не приймаються до уваги та підлягають відхиленню
викладені у касаційній скарзі зустрічні вимоги ТОВ “Деу Мотор
Ко” про відшкодування позивачем на підставі ст. 419 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
пошкоджень автомобілів відповідача, оскільки такі
вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Порушені відповідачем з цього приводу питання можуть бути лише
предметом іншого судового провадження.
Необгрунтованими визнаються твердження скаржника про передбачене
загальною угодою від 03.01.97 право, а не обов’язок відповідача
замовляти здійснення передпродажної підготовки автомобілів,
оскільки виходячи зі змісту п. 1.1 угоди (предмет контракту) та
враховуючи вимоги ст. 332 ЦК щодо взаємних зобов’язань сторін за
договором підряду, реалізація замовником такого права у формі
доручення позивачу на виконання певних робіт кореспондується з
обов’язком прийняти і оплатити ці роботи у встановлений строк та
згідно з п. п 8.1, 8.3 угоди мала бути добросовісно
здійснюватися змовником протягом всього строку дії договору (до
31.12.99).
Касаційна інстанція також вважає за необхідне зазначити про те,
що жодних заперечень по суті прийнятих рішення та постанови в
частині застосування судом норм матеріального права відповідачем
в касаційній скарзі не представлено. Наявні ж посилання на акти
органів колишнього СРСР та документи технічного змісту
(керівництво по гарантійному обслуговуванню), які не мають
нормативного характеру, не заслуговують на увагу, та відповідно
до ч. 2 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не можуть бути застосовані
при вирішенні даного спору як такі, що не відповідають чинному
законодавству України, а саме ст.ст. 203, 332, 337 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про помилкове
застосування судом апеляційної інстанції до спірних підрядних
правовідносин при прийнятті оскаржуваної постанови норм
цивільного законодавства та процесуального права, в зв’язку з
чим касаційна скарга ТОВ “Деу Мотор Ко” підлягає відхиленню, а
касаційна скарга АТ “Блаз” – задоволенню зі скасуванням
постанови від 12.12.2001 та залишенням без змін первісного
рішення від 05.05.2001.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 203, 332, 337, 345 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 4, 111, 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, 111-11, 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АТ “Блаз” задовольнити, а касаційну скаргу ТОВ
“Деу Мотор Ко” – залишити без задоволення.
Постанову від 12.12.2001 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 2/184 скасувати.
Рішення від 05.05.2001 арбітражного суду м. Києва у даній справі
залишити без змін.
Поновити чинність наказу від 05.05.2001, виданого на виконання
рішення від 05.05.2001 арбітражного суду м. Києва у справі №
2/184.
Доручити господарському суду м. Києва відкликати наказ, виданий
на виконання постанови від 12.12.2001 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 2/184.
Стягнути з ТОВ “Деу Мотор Ко” на користь АТ “Блаз” 850 грн.
витрат по держмиту, сплаченому за перегляд справи в порядку
касації.
Наказ доручити видати господарському суду м. Києва.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
Й.Мілевський