ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Ілюхіна А.П. .,
Судді апеляційної інстанції:
Головуючий – Голик В.С.,
Судді: Горошко Н.П. ,
Сотула В.В.
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05”.03.2002 Справа N 2-13/6789-01
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
за участю представників Дем'янка М.В. та Тюлькіної
позивача: Т.В.
засіданні у м. Києві
розглянувши у відкритому орендного торгового
судовому підприємства магазин
“Госптовари”, м. Судак
касаційну скаргу
і додані до неї матеріали
на постанову від 06.12.2001
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-13/6789-01
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Свято-Покровської церковної
громади, м. Судак
до орендного торгового
підприємства магазин
“Госптовари”, м. Судак
Про розірвання договору оренди ти виселення
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час
і місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2001 року Свято-Покровська громада Української
Православної Церкви звернулась з позовом до орендного торгового
підприємства магазин “Госптовари” про розірвання угоди про
оренду приміщення та виселення. Свої вимоги позивач
обґрунтовував тим, що йому належить право власності відносно
приміщення, яке є предметом спору і яке відповідач займає на
підставі договору оренди, укладеного ним раніше із фондом
державного майна. Разом з тим, згідно позовних вимог, відповідач
не виконує свої зобов'язання за договором оренди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
10.08.2001 позовні вимоги задоволені частково, угоду про оренду
приміщення суд визнав такою, що не укладалася, закрив
провадження по справі в частині розірвання договору оренди та
постановив виселити відповідача із спірного приміщення.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 06.12.2001 вищезазначене рішення було змінено, а саме –
скасовано в частині де йдеться про визнання угоди такою, що не
укладалася. В решті рішення суду першої інстанції було залишено
без змін.
Постановляючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що ОП
магазин “Госптовари”, який є правонаступником організації
орендарів, займає спірне приміщення безпідставно, оскільки до
нього не перейшли права за угодою оренди. За таких же обставин,
суд прийшов до висновку про те, що предмет спору по справі
взагалі не існує. Крім того, суд вважав недоведеними посилання
відповідача на ту обставину, що позивач не має ніякого правового
відношення до спірної будівлі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені по
справі судові рішення. Свої вимоги він обґрунтовує тим, що
займає спірне приміщення на підставі угоди про оренду, яку свого
часу уклав з фондом комунального майна м. Судака. Свої обов'язки
за угодою він виконував належним чином. Відповідач також
зазначає, що рішенням сесії Судакської міської ради від
20.09.2001 було скасоване рішення виконкому Судакської міської
ради № 337 від 08.08.1997, за яким, в свою чергу, позивач
оформив право власності відносно спірного приміщення. Крім того,
на думку відповідача, розглядаючи справу, суди першої і другої
інстанцій порушили вимоги процесуального закону, оскільки не
притягли до участі у справі організацію орендарів магазину
“Госптовари”, яка і є належним відповідачем.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що доводи
відповідача, які викладені у скарзі, є необґрунтованими, а
постановлені по справі судові рішення відповідаючими чинному
законодавству.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
позивача, суд знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.1994 між Фондом
комунального майна м. Судака та організацією орендарів
державного торгового підприємства магазину “Госптовари” була
укладена угода оренди, згідно якої Фонд, як орендодавець,
передав організації орендарів в оренду майно торгового
підприємства магазину “Госптовари”. Зазначену угоду, з
урахуванням змін внесених до неї додатковою угодою від
07.02.1995, сторони уклали строком до 29.04.2005.
05.12.1994 організацією орендарів було створене і у відповідному
порядку зареєстроване орендне підприємство магазин “Госптовари”,
яке знаходиться за адресою: м. Судак, вул. Леніна, 29 і яке є
відповідачем за цією справою.
Надалі, рішенням виконкому Судакської міської ради народних
депутатів Автономної Республіки Крим від 08.08.1997 № 337,
будинок, розташований за адресою: м. Судак, вул. Леніна, 29,
було повернено Свято-Покровській православній церковній общині
та зареєстроване за нею у бюро технічної інвентаризації за № 342
від 09.02.1998.
Із наявних матеріалів справи також вбачається, що вищезазначене
рішення виконкому на час розгляду справи у касаційному суді є
діючим, а отже посилання відповідача на протилежне не відповідає
дійсності, а тому до уваги судом не приймається. Таким чином, з
висновками апеляційного суду, щодо належності спірного
приміщення, суд касаційної інстанції погоджується.
Разом з тим, Вищий господарський суд України вважає, що
перевіряєме рішення, в частині припинення провадження по справі,
є помилковим.
Як це вже було встановлено касаційним судом, апеляційна
інстанція погоджуючись із припиненням провадження по справі,
виходила з того, що із створенням орендного підприємства
магазину “Госптовари”, що мало місце 05.12.1994, організація
орендарів повинна була припинити своє існування, а отже не мала
правової можливості укладати додаткову угоду про оренду від
07.02.1995. Вважаючи за цих обставин, що договір оренди припинив
свою дію, суд прийшов до висновку про відсутність предмету спору
між сторонами за цією справою.
Зазначені висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.
Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що орендне
підприємство, із його створенням, відраховувало державі
відповідну плату за користування орендованим майном, тобто
перейняло на себе функції орендаря по зобов'язанням.
Відповідно до вимог ст.ст. 25, 29 Закону України “Про оренду
майна державних підприємств та організацій” у редакції від
26.01.1994, при переході права власності від держави до інших
осіб договір оренди зберігає силу для нового власника. При цьому
цей же договір припиняється внаслідок: закінчення строку, на
який його було укладено; викупу об'єкта оренди; загибелі об'єкта
оренди.
Отже наведені обставини справи, з урахуванням вищезазначених
вимог законодавства, дають підстави вважати, що договір оренди
не припинив свою дію із зміною власника будівлі і був
обов'язковим для обох сторін.
Разом з тим, як це вбачається із матеріалів справи, відповідач,
починаючи з.09.1997 року, не сплачував новому власнику орендної
плати, що суперечить вимогам ст.ст. 161, 162 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та положенням розділу третього договору. Відповідно
до вимог ст. 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, наймодавець може
пред'явити в суді вимогу про дострокове розірвання договору
найму, якщо наймач не вніс плати протягом трьох місяців з дня
закінчення строку платежу. Отже позовні вимоги щодо розірвання
договору оренди і виселення відповідача є обґрунтованими.
У цьому зв’язку Вищий господарський суд України не приймає до
уваги посилання відповідача на те, що позивач не приймав ніяких
мір щодо заміни особи в зобов'язанні, а також на те, що він
своєчасно вносив орендну плату за спірне майно державі, оскільки
зазначені обставини для вирішення цієї справи не можуть мати
правового значення.
Таким чином, встановленим по справі обставинам апеляційний суд
дав невірну юридичну оцінку, що потягло за собою порушення вимог
вищезазначених норм матеріального права. Відповідно до цього суд
касаційної ін станції вважає можливим змінити постановлені по
справі судові рішення відносно припинення провадження по справі
в частині розірвання договору оренди.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
10.08.2001, а також постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 06.12.2001, постановлені по справі
№ 2-13/6789-01 змінити.
3. Скасувати пункт 2 рішення та із пункту 4 постанови виключити
посилання на пункт 2 рішення.
4. Позовні вимоги задовольнити.
5. Договір оренди від 29.04.1994, укладений між Фондом
комунального майна міста Судака та організацією орендарів
державного торгового підприємства магазин “Госптовари”
розірвати.
6. В решті рішення та постанову залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Яценко О.В.