ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2002 Справа N 11/108
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Уліцького A.M.,
суддів Рибака В.В.,
Чупруна В.Д.,
розглянувши клопотання про ліквідаційної комісії державної
податкової
прийняття касаційної скарги інспекції у Старокиївському р-ні
м. Києва
на постанову від 19.12.2001
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 11/108 м. Києва
арбітражного суду Державної податкової інспекції у
Старокиївському районі м. Києва
за позовом приватного підприємця Косяка
до Віктора Івановича
про стягнення 6458,14грн.
за участю представників:
позивача в засідання не прибули
відповідача Косяк В.І.
В С Т А Н О В И В:
16.01.2001 ДПІ у Старокиївському районі м. Києва звернулося до
арбітражного суду м. Києва з позовом до приватного підприємця
Косяк Віктора Івановича з позовом про стягнення 2806,98 грн.
недоїмки по податку на додану вартість, пені та фінансових
санкцій, мотивуючи тим, що відповідачем не сплачено недоїмку,
пеню та фінансові санкції згідно частини рішення ДПІ у
Старокиївському районі м. Києва від 23.06.99
№ 1446-1720-1920600410/3690, визнаної рішенням арбітражного суду
м. Києва від 16.12.99 відповідною чинному законодавству.
Рішенням арбітражного суду від 03.04.2001 (суддя Кот О.В.) у
задоволенні позову було відмовлено з мотиву недоведеності позову
і ненадання позивачем акта розрахунків по сплаті боргу
відповідачем, який його не визнав, пославшись на повне погашення
боргу шляхом декларування податкового кредиту, виходячи із
здійснених підприємницьких операцій.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.12.2001, який розглянув апеляційну скаргу ДПІ у
Старокиївському районі м. Києва, рішення арбітражного суду від
03.04.2001 залишено без змін з мотиву недоведеності обставин, з
яких подано позов.
Скаржник просить рішення і постанову, прийняті у справі,
скасувати, посилаючись на необґрунтоване відхилені докази,
надані позивачем, які свідчать про незаконне віднесення
відповідачем до податкового кредиту цивільно-правових угод і,
відповідно, податкових накладних, що мають ознаки їх укладення
(оформлення) у суперечності з чинним законодавством, тому не
підлягають урахуванню по податковій заборгованості.
Заслухавши доповідь доповідача, заперечення відповідача щодо
необґрунтованості підстав, з яких подано касаційну скаргу,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення і постанову, прийняті у
справі, залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - сума, на яку платник податку
має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,
визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації, що підтверджені податковими накладними, як це
вбачається із змісту п.п. 7.4.1,7.4.5 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Звертаючись з позовом, позивач мотивував свої вимоги
обставинами, які суд першої чи апеляційної інстанції визнали
недоведеними.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові чи відхилені, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Скаржник, посилаючись на цивільно-правові угоди, укладені
відповідачем, не навів неправильного застосування судом норм
матеріального права, тому підстави для задоволення касаційної
скарги відсутні.
Звертаючись з касаційною скаргою, ліквідаційна комісія не надала
відповідних доказів, з яких у скарзі визначено правонаступником
ДПІ у Печерсь-кому районі.
№ 11/108 м. Києва
Державної податкової інспекції у Старокиївському районі м. Києва
приватного підприємця Косяка Віктора Івановича
Зважаючи на викладене та керуючись
ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ліквідаційної комісії ДПІ у Старокиївському
районі м. Києва у справі № 11/108 залишити без задоволення.
2. Рішення арбітражного суду м. Києва від 03.04.2001 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.12.2001 у справі № 11/108 залишити без змін, а справу
скерувати до господарського суду м. Києва.