ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2002 Справа N 17-2-28/01-6378
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. — головуючого,
Дерепи В.І., Козир Т.П. ,
за участю повноважних представників:
позивача — Непорожнього М.Ю.
відповідачів —
розглянувши у відкритому приватного підприємства “Ксенія”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 21.11.01
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-2-28/01-6378
за позовом приватного підприємства “Ксенія”,
ТОВ “Альфа” М.Дніпропетровськ
до Дочірнього підприємства “Кристал”,
ВАТ “Одесоблпостачзбут” 7 км
Овідіопольсь-кої дороги
Одеської області
Про стягнення 1049129,66 грн.
В С Т А Н О В И В:
В липні 2001 року позивачі звернулися до господарського суду Оде
ської області з позовом до відповідача про відшкодування
матеріальної шкоди в сумі відповідно 907067,73 грн. та 142061,93
грн., посилаючись на те, що вказана шкода завдана їм у
результаті неправомірних дій ДП “Кристал”, що призвели до
виникнення пожежі та знищення товару.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.09.01
позовні вимоги задоволені частково.
Постановою від 21.11.01 рішення господарського суду Одеської
області від 07.09.01 скасовано і в позові відмовлено.
В касаційній скарзі ПП “Ксенія” просить постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 21.11.01 скасувати, як
постановлену з порушенням норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення повноважного представника позивача, переві
ривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної
постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ДП “Кристал” і ПП
“Ксенія” в січні 2001 року був укладений договір оренди
нежитлового приміщення площею 150 м, розміщеного на 7 км
Овідіопольської дороги, яке останній використовував в якості
складу промислових товарів.
За умовами договору (п. 4.2), орендар зобов'язався утримувати
орендоване приміщення в належному санітарному, протипожежному і
технічно справному стані.
03.05.01 мала місце пожежа в складських приміщеннях ДП “Кристал”
площею близько 1000 м2, орендованих суб'єктами підприємницької
діяльності. В результаті пожежі було знищено товарно-матеріальні
цінності, які знаходилися в приміщеннях складів.
За висновками від 11.05.01 про дослідження технічної причини
виникнення пожежі 03.05.01 в складському приміщенні ДП “Кристал”
на 7 км Овідіопольської дороги; пожежно-технічної експертизи,
виконаної бюро незалежної експертизи ПП “Пожтест” від 24.05.01
та висновком експерта № 11/А-219 від 05.09.01 в рамках порушеної
кримінальної справи по факту пожежі, причиною пожежі являється
загорання горючих матеріалів обста-вновки від електродуги і
часток розплавленого металу, яке виникло при короткому замиканні
в люмінесцентному світильнику аварійного освітлення. Невиконання
і недотримання орендодавцем (власником складів) і орендарями
вимог Закону України “Про пожежну безпеку” створили умови
виникнення пожежі і сприяли її розвитку.
Стаття 5 Закону України “Про пожежну безпеку” визначає основні
вимоги, направлені на попередження пожеж, яких повинні
дотримуватися власники підприємств, установ і організацій, а
також орендарі.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, п. 1 абз. 10 ст. 10 Закону
України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
, в договорі оренди повинні бути вказані обов'язки
сторін по забезпеченню пожежної безпеки орендованого майна.
ПП “Ксенія” не надано доказів виконання п. 3.1 договору
оренди-акту прийому-передачі орендованого майна із зазначенням
його технічного стану, обладнання та інвентарю. Умовами договору
не визначені конкретні зобов'язання сторін по забезпеченню
пожежної безпеки. Згідно п. 4.2 Договору, орендатор всю
відповідальність за пожежну безпеку взяв на себе.
Крім того, згідно НАПБ № 02-007-94 “Правил пожежної безпеки”,
орендарі в процесі укладення договорів повинні отримати в
органах державного пожежного нагляду дозвіл на початок роботи.
Такий дозвіл може бути видано при умові позитивного висновку
експертизи підприємства, приміщення по оцінці стану пожежної
безпеки, яке проводиться органами державного пожежного нагляду
чи іншими юридичними або фізичними особами, які отримали
ліцензію. Дозвіл на початок роботи бази ДП “Кристал” від органів
пожежного нагляду ні ДП “Кристал”, ні орендатор — ПП “Ксенія” не
мали.
За таких обставин апеляційний господарський суд правильно дійшов
обґрунтованого висновку, що господарський суд безпідставно
поклав всю відповідальність за недотримання протипожежних правил
на власника складських приміщень, оскільки з.01.по травень 2001
року користувачем (орендарем) приміщення площею 150 м2 було ПП
“Ксенія”, яке і повинно було створити всі умови для утримання
орендованого майна в належному стані, у т.ч. і протипожежному,
для збереження матеріальних цінностей, які були розміщені в
цьому приміщенні.
Обґрунтованими є також висновки апеляційної інстанції в тому, що
господарським судом розмір збитків, завданих позивачу в
результаті пожежі, визначено з порушенням п.п. 17, 20 “Правил
обліку пожеж та їх наслідків”.
Правильними є висновки апеляційного господарського суду і в
тому, що місцевим судом не дана належна оцінка тій обставині, що
між ПП “Ксенія” і ТОВ “Альфа” 09.01.01 було укладено договір
відповідального схову, за умовами якого передбачено обов'язок
належного зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Альфа”
охоронником ПП “Ксенія” і відшкодування спричинених збитків по
заставній ціні, вказаній в накладних. Таким чином ПП “Ксенія”
повинно нести відповідальність перед ТОВ “Альфа” за неналежне
зберігання майна останнього.
Крім того, рішення господарського суду про покладення
матеріальної відповідальності на відповідача з загальних підстав
ст. 440 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не мотивоване, що визнати
правильним не можна.
Суд вважає, що прийнята апеляційним господарським судом постано
ва відповідає матеріалам справи і вимогам закону, тому її
необхідно залишити без змін.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необґрунтованими, оскільки вони не відповідають як обставинам
справи, встановленим судом, так і вимогам закону, що регулює
дані правовідносини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.11.01 залишити без змін, а касаційну скаргу — без
задоволення.