ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.03.2002                                      Справа N 1/4/99
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді  Кузьменка М.В.,
суддів   Васищака І.М.,
  Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Мелітополі  Запорізької області на постанову  арбітражного  суду
Запорізької області від 23.04.2001 року
у справі № 1/4/99
за позовом Приватного підприємця Мальцева Дмитра Борисовича
до  відповідача Державної податкової інспекції у  м.  Мелітополі
Запорізької області
 
про   зобов’язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку
 
 за участю представників:
ПП Мальцева Д.Б. – не з”явилися;
ДПІ  у  м.  Мелітополі Запорізької області  –  Капінос  С.Б.  за
дов.від 04.02.2002р. № 1954;
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
Приватний  підприємець  Мальцев Дмитро  Борисович  звернувся  до
арбітражного  суду  Запорізької області з позовом  до  Державної
податкової  інспекції у м. Мелітополі та просив суд  зобов’язати
відповідача видати йому свідоцтво про сплату єдиного податку.
 
Рішенням  арбітражного суду Запорізької області від 31.01.2001р.
позов  задоволено,  зобов’язано ДПІ у м. Мелітополі  Запорізької
області видати приватному підприємцю Мальцеву Д.Б. свідоцтво про
сплату єдиного податку. При цьому суд виходив з того, що позивач
має   право   на   перехід  на  спрощену  систему  оподаткування
відповідно до Указу Президента України від 03.07.98р.  №  727/98
“Про   спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та   звітності
суб’єктів  малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
        , який не скасований
з  введенням в дію Закону України від 18.10.2000р. “Про державну
підтримку малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
        .
 
Постановою   першого   заступника   голови   арбітражного   суду
Запорізької  області від 23.04.2001р. прийняте рішення  залишено
без змін.
 
Не  погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Державна
податкова   інспекція   у  м.  Мелітополі  Запорізької   області
звернулася  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою та просить їх скасувати. В обгрунтування заявлених вимог
скаржник посилається на те, що:
-      суб’єкти   підприємницької  діяльності,  які   здійснюють
діяльність  у сфері грального бізнесу не мають право на  перехід
на  спрощену  систему оподаткування, що визначено ст.  2  Закону
України    “Про   державну   підтримку   малого  підприємництва”
( 2063-14 ) (2063-14)
        ;
-    норми   вказаного  Закону   ( 2063-14 ) (2063-14)
          мають перевагу при
застосуванні ніж норми Указу Президента  України   “Про спрощену
систему оподаткування, обліку   та  звітності   суб’єктів малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
        , оскільки видані вищестоящим органом;
-    із набранням чинності  зазначеним Законом ( 2063-14 ) (2063-14)
        , інші
закони  та   нормативно-правові   акти діють  у частині,  що  не
суперечать йому, в т.ч. Указ Президента від  03.07.98р. № 727/98
( 727/98 ) (727/98)
        ;
 
Крім  того,  на думку скаржника спір, що є предметом розгляду  у
даній справі, непідвідомчий господарським судам України.
 
Позивач   у  справі  –  приватний  підприємець  Мальцев   Дмитро
Борисович  у відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги скаржника
безпідставними  і  просить залишити без змін прийняті  у  справі
судові акти.
 
Колегія   суддів,  приймаючи  до  уваги  необхідність  перегляду
оспорюваної постанови у касаційному порядку, відповідно до п.  7
Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про  внесення
змін  до  Арбітражного  процесуального  кодексу  України  ”  від
21.06.2001року ( 2539-14 ) (2539-14)
        , межі перегляду справи  в  касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування  норм  матеріального  і  процесуального  права  при
винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну  скаргу
такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Правові    засади    державної   підтримки   суб’єктів    малого
підприємництва визначені Законом України “Про державну підтримку
малого підприємництва” ( 2063-14 ) (2063-14)
        .
 
Відповідно до зазначеного Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
        , одним із  напрямів
державної   підтримки  малого  підприємництва  є   запровадження
спрощеної  системи  оподаткування,  бухгалтерського  обліку   та
звітності (п. 3 ст. 5 Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
        ).
 
В силу ст. 11 Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
        , спрощена система оподаткування
передбачає зміну встановлених законодавством податків  і  зборів
(обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку.
 
Разом  з  тим,  згідно ст. 2 Закону ( 2063-14  ) (2063-14)
        ,  його  дія  не
поширюється,  зокрема, на суб”єктів підприємницької  діяльності,
які провадять діяльність у сфері грального бізнесу
 
З  матеріалі  справи  вбачається, що  Мальцев  Дмитро  Борисович
зареєстрований Виконавчим комітетом Мелітопольської міської Ради
як  суб’єкт  підприємницької діяльності (свідоцтво № 002777  від
30.03.1998р.), одним із видів діяльності якого є гральний бізнес
(ігрові автомати) /а.с.13/.
 
Таким  чином,  дія вказаного Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
        , яка  передбачає
право  на перехід на спрощену систему оподаткування, не  поширює
свою дію на позивача.
 
Отже,   Державною   податковою  інспекцією   у   м.   Мелітополі
Запорізької  області  правомірно відмовлено  позивачу  у  видачі
свідоцтва про сплату єдиного податку.
 
Указ  Президента України від 03.07.98р. № 727/98  “Про  спрощену
систему  оподаткування,  обліку та  звітності  суб’єктів  малого
підприємництва”   ( 727/98  ) (727/98)
        ,  який  також  передбачає   право
суб’єктів  малого  підприємництва  щодо  переходу  на   спрощену
систему  оподаткування,  не визначаючи обмежень  щодо  поширення
його  дії  на  тих  суб’єктів  підприємницької  діяльності,  які
проводять   діяльність  у  сфері  грального   бізнесу,   невірно
застосований судом, враховуючи наступне.
 
І  Закон  України “Про державну підтримку малого підприємництва”
( 2063-14   ) (2063-14)
           в  частині  запровадження  спрощеної   системи
оподаткування  для  суб’єктів  малого  підприємництва,  і   Указ
Президента  України “Про спрощену систему оподаткування,  обліку
та  звітності  суб’єктів  малого  підприємництва”  ( 727/98   ) (727/98)
        
регулюють  правовідносини, що виникають у  сфері  оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.
 
Таким  чином, має місце регулювання одних і тих же правовідносин
двома  нормами  права,  у  зв’язку з чим  виникає  колізія,  яка
вирішується відповідно до загальних засад застосування права,  а
саме:
-     якщо  конкуруючи  норми видані різними  органами,  то  діє
норма, яка видана вищестоячим органом;
-    якщо конкуруючи норми видані одним і тим же органом, то діє
норма, видана пізніше.
 
Враховуючи наступне, суд невірно надав перевагу при застосуванні
нормам   Указу   Президента  України   “Про   спрощену   систему
оподаткування,    обліку   та   звітності    суб’єктів    малого
підприємництва”  ( 727/98 ) (727/98)
         і не застосував Закон  України  “Про
спрощену  систему  оподаткування, обліку та звітності  суб’єктів
малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
        .
 
Крім того,  в  силу  Прикінцевих  положень  зазначеного   Закону
( 2063-14 ) (2063-14)
         , закони та інші нормативно-правові акти, введені в
дію  до  набрання  чинності цим Законом ( 2063-14  ) (2063-14)
        ,  діють  у
частині, що не суперечить цьому Закону ( 2063-14 ) (2063-14)
        .
 
Посилання   скаржника  на  те,  що  даний   спір   непідвідомчий
господарським судам України помилковий, оскільки:
 
Перелік  справ, підвідомчих господарським судам, визначений  ст.
12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і не є вичерпним, як помилково вважає
скаржник,   оскільки,  в  силу  п.  1  ч.  1   вказаної   норми,
господарським  судам  підвідомчі  також  справи  у  спорах,   що
виникають з інших підстав, ніж зазначено в цьому пункті.
 
Так,  відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають
у   державі   (також  див.п.  8  Інформаційного   листа   Вищого
арбітражного суду України від 23.10.2000р. № 01-8/556 “Про деякі
приписи   чинного   законодавства,  що  регулює   підприємницьку
діяльність громадян” ( v_556800-00 ) (v_556800-00)
        .
 
За  таких  обставин рішення від 31.01.2001р.  та  постанова  від
23.04.2001р.  арбітражного суду Запорізької  області  підлягають
скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального
права  (неправильне застосування норм права), а  у  позові  слід
відмовити.
 
На  підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А :
 
1.    Касаційну  скаргу  державної  податкової  інспекції  у  м.
Мелітополі Запорізької області задовольнити.
 
2.    Рішення  від  31.01.2001р. та  постанову  від  23.04.2001р
арбітражного  суду  Запорізької  області  у  справі   №   1/4/99
скасувати.
 
3.   У позові відмовити.
 
Головуючий суддя    Кузьменко М.В.
 
Судді               Васищак І.М.
 
                    Палій В.М.