ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2002 Справа N 26/220
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В. суддів Добролюбової Т.В.
Дроботової Т.Б.
за участю представників Від позивача - П'ятаченко В.А. дов.
сторін від 27.02.2001 № 203-23/533,
Медведецька Н.О. дов. від
14.02.2002 № 03/10-124
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні в Мінському районі м. Києва
м. Києві касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду
від 2.10.2001
за позовом Державної податкової інспекції у
Мінському районі м. Києва
до Приватного підприємства
“Укрюніон” та
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Л.Т.В.“
Про визнання недійсною угоди, укладеної між ПП “Укрюніон” та
ТОВ “Л.Т.В.“
Державною податковою інспекцією у Мінському районі м. Києва
14.03.2001 р. заявлений позов про визнання недійсною угоди,
укладеної між Приватним підприємством “Укрюніон” та Товариством
з обмеженою відповідальністю “Л.Т.В.”, з метою, що суперечить
інтересам держави на підставі статті 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, та стягнення з ТОВ “Л.Т.В.” на користь
держави 1557,00 грн. вартості послуг, отриманих товариством за
оспорюваною угодою. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП
“Укрюніон” зареєстровано за загубленим паспортом, звітності до
ДПІ у Мінському районі м. Києва не подавало, податки не
нараховувало та не сплачувало, статут про створення приватного
підприємства “Укрюніон” рішенням
Бориспільського міського суду Київської області від 19.07.2000
визнаний недійсним. Наведене дало підстави податковій службі
вважати угоду укладеною з боку ПП “Укрюніон” з метою, що
завідомо суперечить інтересам держави.
Рішенням арбітражного суду міста Києва від 25.04.2001 (що
прийняте суддею Пінчуком В.І.) відмовлено у задоволенні позовних
вимог щодо визнання недійсною угоди, укладеної між ПП “Укрюніон”
та ТОВ “Л.Т.В.”. Рішення арбітражного суду мотивоване тим, що
визнання у судовому порядку установчих документів, в даному
випадку статуту, недійсними, не є належним доказом факту
укладання зазначеної угоди з метою, завідомо суперечною
інтересам держави і суспільства. Зокрема факт отримання коштів
ПП “Укрюніон” сам по собі не свідчить про намір ухилитися від
сплати податків.
Державна податкова інспекція у Мінському районі м. Києва, не
погодившись з рішенням арбітражного суду м. Києва у даній
справі, 2.08.2001 р. звернулась до господарського суду міста
Києва з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду. Крім
того, податковою службою було подане клопотання про відновлення
строку для подання апеляційної скарги, в якому причиною пропуску
строку назване невчасне отримання податковою службою примірника
мотивованого оспорюваного рішення, зокрема 05.07.2001, а також в
ньому зазначено, що причини пропуску строку зумовлені змінами у
законодавстві, які були внесені Законом України від 21.06.2001
“Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу
України”.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.10.2001 (що винесена
колегією суддів у складі: головуючого Новікова М.М, судів
Фролової Г.М, Шаргало В.І.) відмовлено у задоволенні клопотання
ДПІ про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної
скарги, а сама апеляційна скарга ДПІ у Мінському районі м. Києва
повернута скаржникові. Ухвала господарського суду мотивована
тим, що апеляційна скарга податкової
служби подана з порушенням вимог статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме з пропуском
10 денного терміну. У задоволенні клопотання про відновлення
пропущеного строку відмовлено з огляду на те, що податковою
службою не додано доказів щодо пропуску встановленого строку з
поважних причин, оскільки згадане рішення арбітражного суду
м. Києва було направлено сторонам 25.06.2001, а також зауважено,
що зміна законодавства не є підставою для відновлення строку
подання апеляційної скарги.
Державна податкова інспекція у Мінському районі м. Києва,
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати як
таку, що винесена з порушенням норм господарського
процесуального права. Податкова служба посилається на вимоги
статті 87 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, приписами
якої передбачено, що рішення по справі розсилається сторонам не
пізніше п’яти днів після його прийняття. Невчасне отримання
примірника мотивованого рішення податкова служба вважає поважною
причиною пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення
суду, а відмітку своєї канцелярії про отримання рішення -
належним доказом.
Переглянувши матеріали справи і розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Мінському районі м. Києва у
присутності представника позивача, який підтримував доводи
касаційної скарги, Вищий господарський суд України відзначає
наступне.
Представники відповідачів - ПП “Укрюніон” та ТОВ “Л.Т.В.”
повідомлені належно про час і місце розгляду спору, у засідання
не з'явились.
Підставою повернення апеляційної скарги Державної податкової
інспекції у Мінському районі м. Києва судом визначено подання
згаданої скарги після закінчення строку, встановленого приписами
статті 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на те, що у клопотанні про відновлення
цього строку не додано жодного доказу щодо пропуску
встановленого строку з поважних причин.
Рішення господарського суду міста Києва у справі № 26/220
датоване 25.04.2001 року, з відміткою на звороті про
відправлення сторонам цього рішення 25.06.2001 року.
Згідно припису частини другої статті 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційні скарги на
ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку,
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення
місцевого господарського суду.
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається
протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину - з дня підписання
рішення.
Приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд уповноважений за заявою
сторони, прокурора визнати причину пропуску встановленого
законом процесуального строку поважною і відновити пропущений
строк.
Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, поважними причинами визнаються ті
обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з
дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення
арбітражного суду м. Києва від 25.04.2001 було надіслане
сторонам 25.06.2001 р. Апеляційна скарга податкової служби на
рішення арбітражного суду із клопотанням про відновлення строку
на апеляційне оскарження була подана 2.08.2001 р.
У цей проміжок часу Законом України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” були внесені і
набули чинності суттєві зміни до господарського процесуального
законодавства, зокрема щодо порядку та строків оскарження
судових рішень. Зважаючи на те, що згаданий Закон набув чинності
10.07.2001р., обчислення строків на апеляційне оскарження,
передбачених приписами статті 93
Господарського процесуального кодексу, вираховується саме з цієї
дати - 10.07.2001 р., тобто заявником пропущений строк на 11
днів.
При цьому судом приймається до уваги і те, що вивчення, як і
застосування новацій господарського процесуального законодавства
безумовно потребувало часу, тому переглянута у касаційному
порядку ухвала прийнята за неправильного застосування статей 35,
53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, що відповідно приписів частини першої статті 111-10
названого кодексу є підставою для скасування цієї ухвали.
Керуючись статтями 35, 53, 86, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 2.10.2001
року у справі № 26/220 скасувати.
Відновити Державній податковій інспекції у Мінському районі
строк апеляційного оскарження рішення арбітражного суду м. Києва
від 25.04.2001 року.
Справу № 26/220 передати Київському апеляційному господарському
суду для розгляду апеляційної скарги від 2.08.2001 р., яка
додана до касаційної скарги.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Т. Дроботова