ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2002                                      Справа N 2/107

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого        Овечкіна В.Е.

суддів:            Чернова Є.В.

                   Мілевського Й.Р.

за участю представників:

позивача           М.Іванюк

відповідача        Я.Ромасевич

розглянув заяву    Закарпатського відділення Державного

                   інноваційного фонду України

на постанову       Львівського апеляційного господарського суду

у справі           № 2/107 господарського суду Закарпатської

                   області

за позовом         прокурора Закарпатської області в інтересах

                   держави в особі Закарпатського відділення

                   Державного інноваційного фонду України

до                 ТОА “Транском”, м. Ужгород,

                   АСК “АКВ “Гарант”, м. Київ

Про   стягнення 248576,35 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою  від 20.04.2001 господарський суд Закарпатської  області

задовольнив вимоги заявника, визнавши його правонаступником прав

і  обов'язків Закарпатського регіонального відділення Державного

інноваційного фонду України.

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

15.11.2001  ухвалу господарського суду по цій справі  скасовано,

оскільки  структурний  підрозділ не має права  бути  стороною  у

процесі,  встановлення правонаступництва є вирішенням  спору  по

суті    з    прийняттям   судового   рішення,   заміна   сторони

правонаступником    здійснюється    державним    виконавцем    у

відповідності   до   ст.  11  Закону  України   “Про   виконавче

провадження” ( 606-14 ) (606-14)
        .

Закарпатське   відділення  Української  державної   інноваційної

компанії  просить  постанову апеляційного  суду  по  цій  справі

скасувати,  рішення  суду залишити без  зміни,  оскільки  строк,

встановлений   для   подання   касаційної   скарги,   судом   не

поновлювався,  розмір  мита, сплаченого АСК  “АКВ  “Гарант”,  не

відповідає вимогам ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне  мито” ( 7-93 ) (7-93)
        , заява подана юридичною  особою,  а  не

структурним підрозділом, згідно ст. 25 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

про  заміну  сторони правонаступником вказується в  рішенні  або

ухвалі суду, посилання у постанові суду на ст. 11 Закону України

“Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
         не є правомірним.

Вищий  господарський  суд  України у судовому  засіданні  вивчив

матеріали справи та встановив наступне.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставами  для

скасування   або   зміни  рішення  місцевого   чи   апеляційного

господарського   суду   є   порушення  норм   матеріального   чи

процесуального  права. Згідно ст. 93 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        

відновлення   пропущеного  строку  подання  апеляційної   скарги

можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевого

суду.

Проте,  незважаючи на клопотання АСК “АКВ “Гарант” в апеляційній

скарзі    щодо   відновлення   строку   Львівський   апеляційний

господарський суд клопотання не розглянув, не задовольнив або не

відхилив його.

Вказане підтверджується резолютивною частиною постанови суду,  а

отже   при   винесенні  постанови  судом  не  дотримані   вимоги

ст.ст. 93,99,105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Крім  того,  апеляційна скарга прийнята до розгляду з порушенням

вимоги ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        .

Відповідно  до  ст.  25  ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          процесуальне

правонаступництво здійснюється судом шляхом винесення ухвали,  а

отже доводи, викладені у постанові суду, не відповідають вимогам

вищезазначеної норми, а також постанові КМУ від 13.04.2000 № 634

"Про  утворення  Української державної інноваційної  компанії“”.

Згідно  ст.  25  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         при  вибутті  однієї  з

сторін  у спірному або встановленому рішенням арбітражного  суду

правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства арбітражний

суд здійснює заміну цієї сторони вказуючи про це в ухвалі.

Постановою  Кабінету Міністрів України № 654 від  13.04.2000  на

базі Державного інноваційного фонду України та його регіональних

відділень  утворено Українську державну інноваційну компанію  та

встановлено,  що  вона  є  правонаступником  майнових  прав   та

обов'язків, у т.ч. за договорами про надання інноваційних  позик

Держіннофонду  України  та  його регіональним  відділенням.  ТОВ

“Транском”   частина   інноваційної   позики   повернута,   сума

неповернутого боргу відділенню Держіннофонду з урахуванням  пені

становить 248576,35 грн.

Вищий  господарський суд України констатує, що заява  подавалася

юридичною  особою,  а  не  структурним підрозділом  інноваційної

компанії.

За  таких  обставин  постанова апеляційного  суду  повинна  бути

скасована,  а ухвала господарського суду по цій справі  залишена

без зміни.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 111-9,  111-10,

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                     П О С Т А Н О В И Л И:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2.  Постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від

15.11.2001  скасувати, ухвалу господарського суду  Закарпатської

області від 20.04.2001 залишити без зміни.

Витрати по сплаті державного мита віднести на відповідачів.

Доручити   господарському  суду  Закарпатської  області   видати

відповідний наказ.