ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ?МЕНЕМ УКРАЇНИ       

20.02.2002                                   Справа N 19/531пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Щотки С.О.

суддів СемчукаВ.В.

       Подоляк О.А.

за участю представників від позивача-Крат В.Ф.

від відповідача - Кононенка В.В.

розглянувши в           Виробниче - торгівельної корпорації

засіданні касаційну     “Дитинство“

скаргу                  від 20.11.2001р.

на рішення              Донецької області

господарського суду     № 19/531 пд

у справі                Торгівельно-промислової корпорації

за позовом              “Дитинство“

                        Акціонерне -комерційного банку

                        “Промекономбанк“

Про   визнання неукладеним договору застави від 16.03.2001р.

                       В С Т А Н О В И В:

Виробничо-торгівельна корпорація “Дитинство”  (далі  за  текстом

ВТК  “Дитинство“)  звернулась до господарського  суду  Донецької

області   з   позовом   до  Акціонерне  -   комерційного   банку

“Промекономбанк”  (далі  за  текстом АКБ  “Промекономбанк“)  про

визнання неукладеним договору застави від 16.03.2001р.

Рішенням  від  20.11.2001р. господарський суд Донецької  області

(суддя Дучал Н.М.) у задоволенні вимог ВТК “Дитинство” відмовив,

з  посиланням на те, що договір застави від 16.03.2001р.повністю

відповідає вимогам Закону України “Про заставу”.

ВТК  “Дитинство”  не  погодилось з рішенням господарського  суду

Донецької  області і звернулось з касаційною скаргою  до  Вищого

господарського  суду  України, в якій посилаючись  на  порушення

норм   матеріального  права,  просить  зазначене  рішення   суду

скасувати, прийняти постанову, якою визнати договір застави  від

16.03.2001р.  неукладеним. ВТК “Дитинство” в  касаційній  скарзі

посилається на те, що між сторонами не досягнуто згоди  стосовно

істотних  умов договору, а саме відсутнє обумовлення в  договорі

строку  виконання зобов'язання та індивідуальних ознак  предмету

застави.

Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,

перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх

встановлення, дослідивши правильність застосування господарським

судом  Донецької  області норм матеріального права,  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини   справи   господарським   судом   Донецької   області

встановлені шляхом повного, всебічного та об'єктивного  розгляду

справи і відповідають доказам, які місяться в матеріалах справи.

З  матеріалів справи вбачається, що господарський суд  Донецької

області,  вирішуючи  спірні  правовідносини,  правомірно  дійшов

висновку що договір застави від 16.03.2001р. повністю відповідає

вимогам  ст.  12 Закону України “Про заставу”. Як вбачається  із

змісту  договору  застави,  останнім  забезпечувалось  своєчасне

повернення  кредиту  в  сумі 145800грн. за  кредитним  договором

№   209/К   від  15.03.1999р.  Пунктом  1.2.  договору   сторони

передбачили,  що  предметом  застави є  нерухомість  -приміщення

1-17,1-III на третьому поверсі в виробничому корпусі цеху  №  1,

загальною  площею  927,3кв.м. , за адресою: м.  Дніпропетровськ,

пр.Кірова,91,  згідно з довідкою-характеристикою  №  021989  від

11.03.1999р.  На  виконання вимог ст.  13  Закону  України  “Про

заставу” договір нотаріально посвідчений. Таким чином доводи ВТК

“Дитинство”  викладені  в  касаційній скарзі,  щодо  відсутності

індивідуальних  ознак  предмету застави, спростовуються  наявним

матеріалам справи.

Також   безпідставними  є  посилання  скаржника  на  відсутність

обумовлення в договорі строку виконання зобов'язання. Пунктом  2

зазначеного  договору  сторони визначили, що  зобов'язання,  яке

забезпечується  заставою  вважається виконаним  своєчасно,  якщо

заставодавцем  своєчасно  виконані  зобов'язання  за   кредитним

договором № 209/К від 15.03.1999р. Оскільки, згідно ст. З Закону

України   “Про  заставу”  застава  має  похідних  характер   від

забезпеченого   нею   зобов'язання,   умови   договору    можуть

викладатись як в самому договорі застави, так і шляхом  відсилки

до умов договору, з якого виникло основне зобов'язання. В даному

випадку  основне зобов'язання виникло з кредитного договору,  на

який  є  посилання  в договорі застави, в тому  числі  на  строк

виконання зобов'язання.

Враховуючи  викладене, колегія суддів вважає, що  при  прийнятті

рішення  від  20.11.2001р господарським судом Донецької  області

правильно застосовані норми матеріального права.

Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2001р  у

справі  №  19/53 Іпд залишити без змін, а касаційну  скаргу  без

задоволення.