Верховний Суд України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нордік" (далі – ТОВ) до Харківської митниці Державної митної служби України (далі – Митниця) про скасування податкових повідомлень,

У червні 2008 року ТОВ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати незаконними дії відповідача з проведення повторної позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи та скасувати податкові повідомлення від 2 червня 2008 року № 11, № 12 та № 13 на загальну суму 35 213 грн 01 коп.

На обґрунтування позову, посилаючись на абзац сьомий пункту 2.3 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 березня 2006 року № 254 (z0653-06) , ТОВ указало, що у відповідача були відсутні підстави для проведення повторної позапланової документальної перевірки позивача.

Актом перевірки від 30 квітня 2008 року № 0005/8/800000000/0024471615 зафіксовано порушення позивачем вимог статті 267 Митного кодексу України (далі – МК), а саме: невключення до митної вартості всіх витрат, понесених перевізником поза межами митного кордону України, що спричинило несплату до бюджету належних платежів та податків на суму 28 696 грн 34 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано незаконними дії Митниці з проведення повторної позапланової перевірки стану дотримання ТОВ законодавства України з питань митної справи, скасовано податкові повідомлення від 2 червня 2008 року № 11, № 12 та № 13 та постановлено стягнути з державного бюджету на користь позивача 3 грн 40 коп. державного мита.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Митниця звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування касаційним судом підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2008 року у справі за позовом "WEF-TRANS" до Донецької митниці (правонаступник – Східна митниця) про визнання нечинним податкового повідомлення, яка, на думку заявника, підтверджує таке неоднакове застосування.

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви Митниці копії судового рішення по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2011 року.

Так, у справі, постанову в якій заявник надав на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, касаційний суд дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення прийнятого митним органом на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

Натомість, у справі, що розглядається, касаційний суд виходив із того, що спірні податкові повідомлення були прийняті Митницею на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

За таких обставин, зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

У задоволенні заяви Харківської митниці Державної митної служби України відмовити.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.