ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2002                               Справа N 2-3/5212-2001

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. - головуючої

Рибака В.В.,

Уліцького A.M.

за участю представників сторін:

позивача               не з'явився

відповідача Танцюра Ю.М., дов.б/н від 01.02.2002

/* розглянувши в засіданні

касаційну скаргу       ПКФ “Бел Агро“

на постанову           від 22.10.2001

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі               № 2-3/5212-2001

за позовом             ПП “Виробниче об'єднання “Силікон“

до                     ПКФ “Бел Агро“

про   стягнення 35565,28 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду

від  22.10.2001  у  складі  колегії  суддів:  Черткової  І.В.  -

головуюча, Плута В.М., Горошко Н.П. рішення господарського  суду

Автономної  Республіки  Крим  від  19.07.-03.08.2001  у   справі

№ 2-3/5212-2001 залишено без зміни.

Постанова  мотивована  тим, що матеріалами  справи  підтверджені

факти отримання відповідачем матеріальних цінностей по накладній

№  1096 від 18.09.98 та його заборгованість в сумі 18870 грн. по

їх  оплаті; правомірність застосування арбітражним судом ст. 214

ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
         при стягненні з відповідача  річних  в

розмірі 3% та інфляційних.

У  поданій  касаційній скарзі ВКФ “Бел Агро”  просить  скасувати

рішення  господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим   та

постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  в

частині стягнення 3% річних за період з 24.12.98 по 19.07.2001 в

сумі  1415  грн.  мотивуючи це тим, що річні по  своїй  правовій

природі є фінансовими санкціями і на них поширюються встановлені

ст. 72 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         скорочені строки позовної давності;

стягнення збитків від індексу інфляції боргу.

Судова  колегія перевіривши наявні матеріали /фактичні обставини

справи/   на   предмет  їх  юридичної  оцінки   Севастопольським

апеляційним господарським судом, заслухавши пояснення  присутніх

у   засіданні  представників  сторін  дійшла  до  висновку   про

наявність  правових  підстав для задоволення касаційної  скарги,

виходячи з наступного.

Позовні  вимоги  в частині стягнення інфляційних  та  3%  річних

грунтуються  на  положеннях  ст. 440  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,

оскільки  судом  доведений факт відсутності укладання  сторонами

угоди  в  установленому законом порядку. Відповідно  зі  змістом

цієї   статті  заподіяні  особі  або  майну  громадянина  збитки

підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Під  збитками  розуміються витрати, зроблені кредитором,  втрата

або  пошкодження  його  майна, а також  не  одержані  кредитором

доходи,  які  він  одержав би, якби зобов'язання  було  виконано

боржником.

В  основу розрахунку ціни позову в частині стягнення інфляційних

судом  покладено  розрахунок позивача, який  належним  чином  не

підтверджений   офіційними  індексами  інфляції,   розрахованими

Держаним комітетом статистики України, які є офіційними  даними.

Лише ці дані об'єктивно свідчать про те, що неотримані позивачем

грошові    кошти   знецінились,   їх   купівельна   спроможність

зменшилась, а позивачу завдані реальні збитки.

У  зв'язку з цим судова колегія не погоджується з висновком суду

першої  та апеляційної інстанцій про наявність правових  підстав

для застосування до встановленого факту невиконання відповідачем

зобов'язання  по  оплаті отриманого товару ст.  214  ЦК  України

( 435-15  ) (435-15)
          в частині стягнення інфляційних. Сума їх  належним

чином не визначена.

Зазначене  свідчить про неповноту встановлення  судами  обставин

справи  при  ухваленні рішення та постанови, які  мають  важливе

значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна

інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними

обставини,  що  не  були  встановлені в  рішенні  або  постанові

господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів

над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Керуючись   ст.ст.  Ill5,  HI7,  111-9,  111-11   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від

19.07-05-08.2001   у   справі  №  2-3/5212-2001   та   постанову

Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від

22.10.2001 у справі № 2-3/5212-2001 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду

Автономної Республіки Крим.