ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 12.02.2002                                    Справа N 38/305
 
 
        Спори, що пов'язані зі стягненням курсових різниць
 
 
     Вищий господарський суд  України,  розглянувши  у  відкритому
судовому  засіданні  касаційну  скаргу ЗАТ "Р..." на постанову від
08.11.2001 Донецького апеляційного господарського суду у справі  N
8/305  за  позовом ЗАТ "Р..." до ТОВ "Д..." про стягнення 15944,05
грн. встановив:
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
08.11.2001   рішення   арбітражного  суду  Донецької  області  від
09.07.2001 у справі N 38/305 змінено.
     ЗАТ "Р...",  м. Донецьк, у позові про стягнення з ТОВ "Д...",
м.  Дружківка, 9931,27 грн. відмовлено, оскільки відповідно до ст.
245 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
          відпущені  засоби  захисту  рослин  за
договором  від  04.05.98  повинні  оплачуватись  за  встановленими
договором цінами, а зазначена сума є міжкурсовою різницею вартості
товару за період від часу укладення договору до звернення позивача
з позовом.
     У частині  звернення  стягнення  на майно відповідача на суму
6012,78  грн.  рішення  суду  залишено  без  зміни  як  таке,   що
відповідає  вимогам законодавства.  Ця сума є неоплаченою вартістю
товару, вираженою в національній валюті, за передбаченою договором
ціною.
     У поданій касаційній скарзі ТОВ "Р...", м. Донецьк, зазначає,
що  використання  іноземної  валюти  для визначення ціни в оптовій
торгівлі (у рахунках,  прайслистах, договорах) за умови проведення
розрахунків  у  гривнях не суперечить законодавству,  так як пряма
заборона застосування вираження грошового зобов'язання в іноземній
валюті  відсутня,  і  на  цій підставі просить скасувати постанову
Донецького апеляційного  господарського  суду  від  08.11.2001  та
прийняти нове рішення.
     Судова колегія,  перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи  на  предмет  їх юридичної оцінки господарським
апеляційним  судом   Донецької   області,   заслухавши   пояснення
присутніх  у  засіданні представників сторін,  дійшла висновку про
відсутність правових підстав  для  задоволення  касаційної  скарги
виходячи з наступного.
     Між сторонами укладено договір поставки від 04.05.98 N  83/3,
відповідно  до  якого  ЗАТ  "Р...",  м.  Донецьк,  зобов'язувалось
поставити відповідачу засоби захисту рослин,  а останній  прийняти
їх  та  сплатити у строк до 15.08.98 у національній валюті України
за її офіційним курсом до долара США на момент платежу.
     Пунктом 3.1   цієї  угоди  визначено,  що  загальна  вартість
засобів захисту рослин у національній валюті складає 6612,18  грн.
або еквівалентна 2946 дол. США.
     Матеріалами справи    доведено    непогашення     боргу     у
вищезазначеній   сумі,  в  передбачений  договором  строк,  що  не
заперечується відповідачем.
     Відповідно до  ст.  32  ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         юридична особа
відповідає за невиконання своїх зобов'язань майном,  на яке згідно
з  законодавством  може  бути  звернено  стягнення.  Таким  чином,
звернення судом стягнення на майно боржника в сумі 6012,18 грн.  є
законним  захистом  порушених прав кредитора (ЗАТ "Р..."),  так як
грошові кошти на рахунку відповідача відсутні.
     Решта суми  боргу,  що  визначена  позивачем  (тобто  9931,27
грн.),  є міжкурсовою різницею вартості товару за період між датою
укладення договору та датою звернення з позовом.
     Відповідно до ст.  245 ЦК  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
          поставлена
продукція має бути оплачена за встановленою договором ціною.
     Статтею 99 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          визначено,  що
грошовою одиницею України є гривня.
     Пунктом 1  постанови  КМ  України   від   18.12.98   N   1998
( 1998-98-п   ) (1998-98-п)
           "Про   удосконалення   порядку  формування  цін"
визначено,  що формування, встановлення та застосування суб'єктами
підприємництва  вільних  цін  на  території  України  здійснюється
виключно у національній грошовій одиниці.
     Статтею 117  Конституції  України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         передбачено,
що  постанови  і  розпорядження  КМ  України  є  обов'язковими  до
виконання.
     З урахуванням    зазначеного   апеляційний   суд   правомірно
визначив,  що вимоги позивача про стягнення 9931,27 грн. у зв'язку
зі зміною курсу долара США не узгоджується з вимогами постанови КМ
України від  18.12.98  N  1998  ( 1998-98-п  ) (1998-98-п)
         "Про удосконалення
порядку формування цін", що фактично ця сума є збитками кредитора,
вимоги по стягненню яких, ним не заявлялась.
     Можливість врахування   під   час   формування   вільних  цін
доларового  еквівалента   вищезазначена   постанова   КМ   України
( 1998-98-п  ) (1998-98-п)
          передбачає  лише  в  частині  імпортної  складової
структури  ціни  на  продукцію,  у  структурі  собівартості якої є
частка імпорту.
     Оскільки ЗАТ   "Р...",   м.   Донецьк,   закуплений  товар  у
наступному  не  використовувало   як   складову   (сировину)   для
виготовлення   відповідної   продукції,   а   реалізовувало   його
безпосередньо,  то  в  цьому  випадку  у  нього  відсутні  правові
підстави   для   користування   вище  передбаченими  пільгами  при
формуванні вільних цін з урахуванням доларового еквівалента.
     У зв'язку з цим,  не можна погодитись з твердженням скаржника
про  відсутність  порушення  матеріального  права  при  формуванні
вільної  ціни  на  засоби  захисту рослин з урахуванням доларового
еквівалента США;  що постанова  апеляційного  господарського  суду
Донецької області ухвалена з порушенням матеріального права.
     Витрати по держмиту підлягають покладенню на ЗАТ  "Р...",  м.
Донецьк. Керуючись статтями 111-5,  111-7 - 111-9,  111-10, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд, П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
08.11.2001 у справі N  38/305  залишити  без  зміни,  а  касаційну
скаргу без задоволення.
 
 "Вісник господарського судочинства", N 2, 2002 р.