ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2002 Справа N 26/246
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого Першикова Є.В.
суддів: Добролюбової Т.В.,
Дроботової Т.Б.,
Ходаківської І.П. ,
Чабана В.В.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
Оболонському (М?нському) район? м. Києва
на ухвалу Київського апеляц?йного господарського суду
від 15.10.2001
у справі № 26/246
арбітражного суду м. Києва
за позовом ДП? в М?нському район? м. Києва
до приватного підприємства “Укрюніон”, Державного
комунального підприємства по експлуатації
та ремонту житлового фонду Дніпровського
району м. Києва (Комунального підприємства
по утриманню житлового господарства
Дніпровського району м. Києва)
Про визнання угоди недійсною.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Лазаренко В.Л. (за дов. № 9-2/23-524 від
10.01.2002), Чаплинська Т.С. (за дов. № 124/23-511 від
07.02.2002),
- відповідачів: ПП “Укрюніон“ не з'явилися,
ДКП по ЕРЖФ Дніпровського р-ну м. Києва Акименко Л.Г. (за дов.
№ 35-1503/1 від 12.11.2001), Овдієнко Л.І. (задов. № 35-1503 від
12.11.2001).
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 11.02.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 27.04.2001 (суддя Пінчук
В.І.) у позові відмовлено. Вказане рішення мотивоване зокрема
тим, що визнання статуту ПП “Укрюніон” недійсним в судовому
порядку не є доказом того, що зазначене підприємство при
укладенні оспорюваної угоди з контрагентом діяло з метою, що
суперечить інтересам держави. Оскільки з наданих документів
вбачається, що оспорювана угода була виконана сторонами, то
мета, з якою діяли сторони, повинна бути доведена. Однак,
доказів заподіяння шкоди інтересам держави в наслідок виконання
угоди позивачем не надано. А тому позовні вимоги з підстав,
зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
ДПІ у Мінському районі, не погодившись із рішенням суду, подала
на нього апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
15.10.2001 (колегія суддів у складі: головуючий - Новіков М.М.,
судді - Фролова Г.М., Шар гало В.І.) ДПІ у Мінському районі
відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного
строку подання апеляційної скарги.
Ухвала мотивована тими обставинами, що апеляційна скарга ДПІ у
Мінському районі подана з порушеннями ст. 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі - ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
), тобто з пропуском 10-денного строку. До клопотання
не було додано жодного доказу щодо пропуску встановленого строку
з поважних причин (копія рішення направлена сторонам 20.07.2001,
поштовий конверт з відповідною відміткою поштового відділення до
клопотання не додано, з апеляційною скаргою позивач звернувся
лише 15.08.2001).
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ДПІ у
Оболонському районі подала на неї касаційну скаргу.
Скаржник посилається на ті обставини, що він отримав рішення
суду лише 07.08.2001, про що свідчить зокрема штамп реєстрації
вхідного документа канцелярії ДПІ. Крім того Київський
апеляційний господарський суд у своїй ухвалі сам зазначає, що
рішення у справі було направлено сторонам 20.07.2001, тобто
пізніше строку, встановленого законодавством на розсилання
рішення суду після його прийняття.
ДПІ в Оболонському районі також просить взяти до уваги, що
рішення арбітражного суду м. Києва було прийняте 27.04.2001,
тобто до внесення змін та доповнень до господарського
процесуального законодавства, які набрали чинності з дня
опублікування 10.07.2001 в газеті “Урядовий Кур'єр” Закону
України від 21.06.2001 № 2539-111 “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України”.
ДПІ в Оболонському районі вважає, що арбітражний суд, порушуючи
вимоги ст. 87 чинного на той час Арбітражного процесуального
кодексу України, позбавив позивача можливості у встановлені
законодавством строки оскаржити рішення суду першої інстанції ще
до того, як були внесені зміни до процесуального законодавства.
ДПІ в Оболонському районі також заявила клопотання про
поновлення строку подання касаційної скарги, мотивуючи його тим,
що ухвала апеляційного суду була отримана лише 01.11.2001 (про,
що свідчить поштовий конверт з відповідною відміткою поштового
відділення), що позбавило позивача можливості вчасно оскаржити
вказану ухвалу.
Ухвалою колегії суддів Вищого господарського суду України від
28.01.2002 касаційну скаргу ДПІ в Оболонському районі було
прийнято до провадження із зазначенням, що питання про
відновлення строку на подання касаційної скарги буде розглянуто
в судовому засіданні. Крім того позивача зобов'язано надати
докази правонаступництва ДПІ у Мінському районі м. Києва, як
сторони у справі.
Розглянувши матеріали справи, додаткові витребувані судом
документи, заслухавши пояснення представників позивача, колегія
суддів встановила, що на виконання розпорядження Київської
міської державної адміністрації від 01.08.2001 № 1625 “Про
утворення районних у місті Києві державних адміністрацій” та
наказу Державної податкової адміністрації України від 30.11.2001
№ 483 “Про реорганізацію органів державної податкової служби
м. Києва”, Державна податкова адміністрація у м. Києві видала
наказ від 06.12.2001 № 583 “Про реорганізацію органів державної
податкової служби м. Києва”, яким зокрема ліквідовано Державну
податкову інспекцію у Мінському районі м. Києва. У межах
новоствореного адміністративного району м. Києва з 01.12.2001
утворено Державну податкову інспекцію в Оболонському районі, яка
є правонаступницею ліквідованої ДПІ у Мінському районі.
Згідно з актом прийому-передачі справ від 01.02.2002 всі
реєстраційні та облікові справи платників податків ДПІ у
Мінському районі в повному обсязі передані Державні податковій
інспекції в Оболонському районі.
Вказані обставини є беззаперечною підставою вважати ДПІ в
Оболонському районі правонаступницею ДПІ у Мінському районі
внаслідок реорганізації, а тому колегія суддів дійшла висновку
про необхідність зміни позивача у справі, а саме - визнання ДПІ
в Оболонському районі новим позивачем.
В процесі розгляду у судовому засіданні клопотання ДПІ в
Оболонському районі про відновлення строку подання касаційної
скарги колегія суддів, вивчивши відповідні матеріали справи,
додаткові документи, представлені позивачем, - повернуту
Київським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу,
конверт, заслухавши пояснення представника позивача, встановив,
що ухвала апеляційної інстанції від 15.10.2001 була надіслана
сторонам 31.10.2001, про що свідчить відмітка канцелярії суду.
Штамп поштового відділення на конверті Київського апеляційного
господарського суду свідчить, що зазначена ухвала надійшла до
поштового відділення, яке обслуговує ДПІ в Оболонському районі,
01.11.2001. Вказане свідчить, що ДПІ в Оболонському районі
отримала оспорену ухвалу до збігу строку, встановленого для її
касаційного оскарження. Враховуючи вказану обставину, строк
підготовки і направлення ДПІ в Оболонському районі касаційної
скарги 14.11.2001, а також істотну реорганізацію позивача,
колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про
відновлення строку касаційного оскарження ухвали Київського
апеляційного господарського суду підлягає задоволенню.
До початку розгляду справи по суті представники Державного
комунального підприємства по експлуатації та ремонту житлового
фонду Дніпровського району м. Києва заявили клопотання про його
заміну як другого відповідача у справі у зв'язку з його
реорганізацією. Суду були представлені належно завірені копії
документів, з яких вбачається, що на виконання рішення II (XX)
сесії XXIII скликання Дніпровської районної у м. Києві ради
депутатів від 01.10.2001 № 17 та розпорядження Київської міської
державної адміністрації від 01.03.2001 № 365 “Про впорядкування
житлового фонду Дніпровського району” Дніпровська районна у
м. Києві державна адміністрація розпорядженням від 09.10.2001
№ 906 на базі Державного комунального підприємства по
експлуатації та ремонту житлового фонду Дніпровського району
м. Києва створило Комунальне підприємство по утриманню житлового
господарства Дніпровського району м. Києва. Вказане
підприємство, відповідно до п. п. 1.3 та 1.4 Статуту, є
правонаступником Державного комунального підприємства по
експлуатації та ремонту житлового фонду Дніпровського району
м. Києва та юридичною особою.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про
необхідність заміни другого відповідача у справі на нового -
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства
Дніпровського району м. Києва.
Розглянувши касаційну скаргу по суті, колегія суддів встановила,
що оскільки рішення арбітражного суду м. Києва було прийнято
27.04.2001, позивач - Державна податкова інспекція відповідно до
норм чинного на той час АПК України мала двохмісячний термін на
оскарження цього рішення у встановленому законом порядку. При
цьому також враховується, що зазначене рішення було направлено
сторонам 20.07.2001. Законом України від 21.06.2001 “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”
був встановлений новий порядок оскарження судових рішень. Цей
закон набрав чинності після опублікування 10.07.2001 в
офіційному виданні - газеті “Урядовий кур'єр”.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного
Закону рішення у справі, яке не оскаржене голові арбітражного
суду, може бути оскаржено до господарського суду апеляційної чи
касаційної інстанції у порядку, встановленому ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 93
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом
10-ти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом. Разом з тим, відповідно до ч. 2 зазначеної статті ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відновлення пропущеного строку подання
апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом. Як вбачається з
матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі, враховуючи
необхідність підтвердження обставин справи та відповідної оцінки
доказів, обрала апеляційний порядок оскарження. І хоча вона
подала відповідну скаргу з пропуском трьохмісячного строку, але
при цьому знову береться до уваги, що повне рішення було
направлено сторонам 20.07.2001, тобто фактично майже через три
місяці після його прийняття, з порушенням чинних на момент
прийняття рішення законодавче встановлених строків, а також
після істотних змін в господарському процесуальному
законодавстві.
Враховуючи вказані обставини, а також те, що Прикінцеві і
перехідні положення Закону України від 21.06.2001 “Про внесення
змін до Арбітражного процесуального кодексу України” передбачили
можливість апеляційного оскарження рішення арбітражного суду,
неоскарженого голові суду відповідно до чинного на той час
процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга ДПІ в Оболонському районі підлягає задоволенню,
а ухвала Київського апеляційного господарського суду від
15.10.2001 про відмову у відновленні строку подання апеляційної
скарги -скасуванню.
Керуючись ст.ст. 25, 53, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Здійснити заміну позивача - Державної податкової інспекції у
Мінському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію в
Оболонському районі м. Києва, а також відповідача - Державного
комунального підприємства по експлуатації та ремонту житлового
фонду Дніпровського району м. Києва на Комунальне підприємство
по утриманню житлового господарства Дніпровського району
м. Києва.
Відновити Державній податковій інспекції в Оболонському районі
м. Києва строк подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському
районі м. Києва задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
15.10.2001 у справі арбітражного суду м. Києва № 26/246
скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду
для розгляду по суті.
Головуючий Є.Першиков
судді: ?.Ходак?вська
В.Чабан.
Т.Добролюбова
Т.Дроботова