ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.02.2002                               Справа N 02-1/218/7-24
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого              судді Усенко Є.А.
суддів:                  Грека Б.М.
                         Жаботиної Г.В.
              розглянувши з участю представників
корпорації               “Система ССБ” - Ткаченко Н.В.;
відкритого акціонерного  “Кіровоградобленерго” - Дудки А.Л.
товариства
у відкритому судовому    
засіданні касаційну      
скаргу                   ВАТ “Кіровоградобленерго“
на постанову             Дніпропетровського апеляційного
                         господарського суду від 26.10.2001р.
у справі                 № 02-1/218/7-24
за позовом               корпорації “Система ССБ“
до                       ВАТ “Кіровоградобленерго“
 
Про   зобов'язання відновити постачання електроенергії та про
стягнення збитків у розмірі 38176, 40 грн. Та
 
за зустрічним позовом    ВАТ “Кіровоградобленерго“
до                       корпорації “Система ССБ“
 
Про   стягнення 20904,15 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   арбітражного   суду   Кіровоградської   області   від
19.03.2001р.  (суддя Балик В.М.), залишеним без змін  постановою
заступника голови цього ж арбітражного суду від 31.05.2001р.  та
постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від 26.10.2001р. (колегія суддів у складі суддів Лотоцької Л.О.,
Тищик І.В., Євстигнєєва О.С.), позов корпорації “Система ССБ” до
ВАТ   “Кіровоградобленерго”  задоволене  частково:   відповідача
зобов'язано  відновити  постачання  позивачу  електроенергії  із
стягненням  з  нього  на користь останнього  збитків  у  розмірі
22698,41  грн.,  що  складає п'ятикратну  вартість  29748,9  кВт
недопоставленої електроенергії.
 
Судові   рішення  мотивовані  тим,  що  припинення  відповідачем
постачання  електроенергії позивачу в період з  12.10.2000р.  по
19.03.2001р. мало місце з підстав, не передбачених  пунктом  9.3
Правил    користування   електричною   енергією,    затверджених
постановою    Національної   комісії   з   питань    регулювання
електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, в зв'язку  з  чим
відповідач зобов'язаний відповідно до пункту 4.14 цих Правил  та
ст.  24  Закону  України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР  ) (575/97-ВР)
        
відшкодувати  позивачу  збитки у вигляді  п'ятикратної  вартості
недопоставленої електроенергії за вказаний період.
 
Зустрічний   позов  ВАТ  “Кіровоградобленерго”   до   корпорації
“Система   ССБ”   про   стягнення  заборгованості   за   спожиту
електроенергію  в  розмірі  20904,  15  грн.  арбітражним  судом
залишено  без  розгляду на підставі п. 5  ст.  81  АПК  України,
чинного  на  момент вирішення спору, з посиланням  на  ненадання
відповідачем  суду  без  поважних  причин  доказів   направлення
позивачу  рахунку  на  сплату  спірної  суми  заборгованості  та
нормативних  документів,  які регламентують  порядок  проведення
пофазної   перевірки  приладів  обліку  та  обрахунку   надмірно
використаної електроенергії.
 
В  касаційній скарзі ВАТ “Кіровоградобленерго” просить скасувати
постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  26.10.2001р., а справу направити на новий розгляд  до  суду
першої  інстанції,  посилаючись на порушення  судом  апеляційної
інстанції  вимог  пунктів  5.7, 5.8,  8.19  Правил  користування
електричною  енергією  щодо відповідальності  власника  приладів
обліку  струму і напруги за їх технічний стан та за  несплату  в
установлений     строк    вартості    спожитої     позаоблікової
електроенергії,  тоді як таке мало місце в результаті  втручання
по  фазі  “В” в схему вторинних ланцюгів трансформатора  струму,
встановленого позивачу.
 
Відповідач   також   вважає,  що  судом  апеляційної   інстанції
неправильно   застосована  норма  п.  5  ст.  81   ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  оскільки  ним на вимогу арбітражного  суду  були
надані  наявні у нього докази направлення позивачу  рахунку  від
17.10.2000р. на 20820, 33 грн.
 
Клопотання  ж  про призначення судово-технічної  експертизи  для
підтвердження  його  доводів щодо причин та обсягу  недорахування
лічильником  позивача спожитої електроенергії як  судом  першої,
так і судом апеляційної інстанції було відхилене.
 
Заслухавши  представника відповідача, який  підтримав  касаційну
скаргу,   та   заперечення  представника  позивача,  перевіривши
повноту    встановлення   обставин   справи   та    правильність
застосування   норм   матеріального   і   процесуального   права
апеляційним   господарським   судом,   колегія   суддів   Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
З  матеріалів  справи вбачається, що ухвалою  Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від  04.09.2001   апеляційна
скарга  ВАТ “Кіровоградобленерго” була призначена до розгляду  в
засіданні  на 23.10.2001р. об 11 год 30 хв. Дані про  те,  що  в
судовому  засіданні була оголошена перерва до  26.10.2001р.  або
про  відкладення справи на вказаний день, коли і  була  винесена
постанова  суду  апеляційної  інстанції,  в  матеріалах   справи
відсутні.
 
Як   пояснив   представник  відповідача  в  судовому   засіданні
касаційної  інстанції,  справа апеляційним  господарським  судом
23.10.2001р.  не  була розглянута, а дата продовження  засідання
представника  сторін  повідомлена  не  була,  в  зв'язку  з  чим
26.10.2001р. справа була розглянута у відсутності відповідача.
 
Представник позивача будь-яких пояснень з цього приводу дати  не
зміг, докази, які б спростовували наведені доводи відповідача, у
справі відсутні.
 
Згідно  п.  3  ст.  111-9,  п. 3 ч. 2  ст.  111-10  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
         порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку  підставою  для скасування судового рішення  і  передачі
справи  на  новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутністю
будь-якої  із сторін, не повідомленої належним чином про  час  і
місце засідання суду.
 
Вирішуючи спір, суд відповідно до вимог ст.ст. 161, 203, 209  ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
         повинен був встановити зміст  зобов'язання,
яке  виникло між сторонами, обставинами щодо виконання сторонами
своїх  обов'язків в цьому зобов'язанні, розмір збитків, завданих
невиконанням  чи  неналежним виконанням зобов'язання,  наявність
вини сторін при порушенні зобов'язання.
 
Задовольняючи позов корпорації “Система ССБ”, як суд першої, так
і суд апеляційної інстанції виходили з відсутності вини позивача
в   неправильному  обліку  спожитої  електроенергії,  а  отже  і
неправомірності  дій відповідача по припиненню  енергопостачання
позивачу.
 
Разом  з  тим, відповідач послався на те, що неправильний  облік
спожитої   позивачем  електроенергії  та  невиконання  позивачем
передбаченого п. 2.1 договору № 94 від 07.07.94р. обов'язку щодо
оплати відпущеної йому електроенергії, стався внаслідок того, що
по  фазі “В” схема вторинних ланцюгів трансформатора струму була
повернута, а диск лічильника струму обертався в іншу сторону.
 
Відповідно   до  пункту  5.8  Правил  користування   електричною
енергією, затверджених постановою НКРЕУ від 31.07.96 р. №  28  і
зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України  02.08.96  р.  за
№  417/1442,  відповідальність за технічний  стан  вимірювальних
трансформаторів, вторинних кіл трансформаторів струму і напруги,
в  тому числі ліній зв'язку автоматизованих систем обліку,  несе
та організація, в експлуатації якої вони знаходяться.
 
Як  передбачено  пунктами 8.16, 8.18, 8.19  названих  Правил,  у
випадку  виявлення, зокрема, пошкодження розрахункових  приладів
обліку  електроенергії, зміни схеми ввімкнення приладів  обліку,
розкрадання   електроенергії  електропостачальника   організація
визначає кількість і вартість недо-врахованої електроенергії для
оплати її споживачем.
 
При   несплаті  споживачем  виписаного  додаткового   платіжного
документа  у  визначений  строк  електропостачальна  організація
відключає споживача від електропостачання.
 
Право  відповідача  відключати позивача від електроспоживання  в
разі  несвоєчасної оплати спожитої електроенергії передбачено  і
пунктом 2.1 договору № 94 від 07.07.97 р.
 
Таким чином, суду для правильного вирішення спору необхідно було
з'ясувати,  чи виконав позивач належним чином свої обов'язки  по
оплаті вартості фактично спожитої електроенергії.
 
Таке,   в  свою  чергу,  вимагало  встановлення  обставин   щодо
технічної  можливості змін в роботі лічильника  без  стороннього
втручання  в  схему трансформатора, обсягу та вартості  фактично
спожитої    позивачем,    але    не   облікованої    лічильником
електроенергії та щодо оплати її позивачем. При цьому суду  слід
було  мати  на увазі, що в силу ст. 161 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        
зобов'язання   повинно  виконуватися  стороною  належним   чином
незалежно від пред'явленої їй про це вимоги іншою стороною.
 
Оскільки вказані обставини не були з'ясовані, спір не може вважа
тися вирішеним за повного встановлення обставин справи.
 
Залишаючи без розгляду зустрічний позов, суд не звернув увагу на
те,  що  відповідно  до  п. 5 ст. 81 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
підставою   для  залишення  позову  без  розгляду  є   ненадання
позивачем   витребуваних  господарським  судом  матеріалів   без
поважних  причин,  а  не  в зв'язку з їх  відсутністю  у  нього.
Позивач,   виконуючи   вимоги  ухвали  арбітражного   суду   від
08.02.2001р.  про  надання  доказів  про  направлення   позивачу
рахунку  на сплату 20890,33 надав суду витяг з журналу рахунків,
в  якому під порядковим номером 785 є запис від 17.10.2000р. про
направлення корпорації “Система ССБ” рахунку на 20890,33 грн.
 
Будь-якої  оцінки  вказаному доказу не було дано  як  в  рішенні
арбітражного суду, так і в постанові апеляційного господарського
суду, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 84 АПК України та п. 7
ч. 1 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відповідно  до  ст. 38 АПК України арбітражному суду  надавалося
право  витребування лише додаткових доказів в разі недостатності
доказів,    наданих   сторонами.   Таким   чином,    невиконання
відповідачем  вимоги ухвали арбітражного суду  від  08.02.2001р.
про  надання  нормативних документів, що  регламентують  порядок
проведення  пофазної  перевірки  приладів  обліку  та  обрахунку
надмірно використаної електроенергії не може бути підставою  для
залишення позову без розгляду.
 
До  того ж, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просив
для   підтвердження  своїх  доводів  стосовно  обсягу   фактично
спожитої  позивачем  електроенергії  призначити  судово-технічну
експертизу.
 
В  зв'язку з відмовою в призначенні експертизи для підтвердження
своїх  доводів  відповідачем до апеляційної скарги  були  додані
результати  дослідження Кіровоградського  державного  центру  по
стандартизації, метрології та сертифікації від 23.03.2001р. щодо
кількості   неврахованої   позивачем  електроенергії.   Вказаний
письмовий  доказ в порушення приписів ч. 1 ст. 101, п.  7  ч.  1
ст.  104  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не отримав  будь-якої  оцінки
судом апеляційної інстанції.
 
За  таких  обставин  колегія суддів Вищого  господарського  суду
України   приходить   до  висновку  про  порушення   апеляційним
господарським  судом  норми  п.  5  ч.  1  ст.  81  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         при залишенні без розгляду зустрічного позову.
 
Неповне  встановлення  судами  першої  і  апеляційної  інстанції
обставин   щодо  змісту  спірного  зобов'язання   та   виконання
сторонами   своїх  обов'язків  у  цьому  зобов'язанні   виключає
можливість правильного застосування норм ст.ст. 161, 203, 209 ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
        , якими керувалися суди при вирішенні  спору,
що,  виходячи  із повноважень касаційної інстанції, передбачених
ч.  2  ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо перевірки  повноти
встановлення обставин справи, обумовлює передачу справи на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  суду  слід  взяти  до  уваги
викладене,  вжити всі передбачені законом заходи для всебічного,
повного  і  об'єктивного встановлення обставин  справи,  прав  і
обов'язків  сторін  і  в  залежності  від  встановленого  та   у
відповідності до чинного законодавства вирішити спір.
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, п. 3 ст. 111-9, ст.ст.  111-10,  111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ВАТ “Кіровоградобленерго” задовольнити.
 
Скасувати рішення арбітражного суду Кіровоградської області  від
19.03.2001р.,  постанову  заступника  голови  арбітражного  суду
Кіровоградської    області    від    31.05.2001р.,     постанову
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
26.10.2001р.,   а   справу  передати   на   новий   розгляд   до
господарського суду Кіровоградської області.