ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
6.02.2002                                      Справа  N 19/470А
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого         Овечкіна В.Е.
суддів              Мілевського Й.Р.
за участю           Чернова Є.В.
представників       
сторін              Терентьєвої І.Г.
від позивача        
від відповідача     Орлюка М.А.
розглянувши         Донецького обласного управління у справах
касаційну скаргу    захисту прав споживачів
на рішення          від 26.10.2001
 господарського суду Донецької області
у справі            № 19/470А
за позовом          Приватного підприємця Терентьєвої Ірини
                    Григорівни
до                  Донецького обласного управління у справах
                    захисту прав споживачів
 
Про   визнання актів недійсними
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Донецької області  від  26.10.2001
(суддя Дучал Н.М.) позовні вимоги задоволені частково: постанову
відповідача  від 09.08.2001 № 1027 про застосування до  позивача
фінансових санкцій в сумі 3400 грн. визнано недійсною в  зв’язку
з   недоведеністю   заняття  приватним  підприємцем   роздрібною
торгівлею   алкогольними  напоями  без  наявності   сертифікатів
відповідності; у визнанні недійсною постанови від  09.08.2001  №
1026  відмовлено,  оскільки відповідачем встановлена  реалізація
алкогольної продукції, термін реалізації якої минув.
 
Поданою    касаційною   скаргою   відповідач   просить   рішення
господарського  суду  Донецької  області  скасувати  в   частині
визнання  недійсною  його  постанови №  1027  від  09.08.2001  і
прийняти  нове  рішення,  яким відмовити  в  задоволенні  позову
повністю.  Скаржник  вважає, що приватним  підприємцем  порушені
вимоги   ст.   17  Закону  України  “Про  державне   регулювання
виробництва  і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і  плодовим,
алкогольними напоями і тютюновими виробами”.
 
Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні
обставини)  справи  на  предмет  правильності  юридичної  оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в оскарженому рішенні
господарського суду дійшла висновку, що воно підлягає  залишенню
без  зміни,  а  касаційна  скарга без задоволення  із  слідуючих
підстав.
 
Перевіркою  дотримання  приватним підприємцем  Терентьєвою  І.Г.
законодавства  про захист прав споживачів (акт  від  03.08.2001)
Донецьке  обласне управління у справах захисту  прав  споживачів
встановило  слідуючі  порушення: в реалізації  знаходився  товар
(Вино   “Ігристе  червоне”,  гірка  настоянка  “Шустов”,   гірка
настоянка  “Карат”)  термін придатності яких  минув,  за  що  до
позивача  застосовано  штраф  у розмірі  200%  вартості  залишку
одержаної до реалізації партії товару (постанова відповідача від
09.08.2001 № 1026 про накладення стягнень, передбачених  ст.  23
Закону України “Про захист прав споживачів”);
 
встановлено, що в реалізації знаходились алкогольні  напої,  які
підлягають    обов’язковій   сертифікації    (настоянка    гірка
“Українська  з  перцем”  і  горілка “Російська”),  але  не  мали
сертифікатів  відповідності, також на них  відсутні  посвідчення
про  якість підприємств виробників, чим порушено Закони  України
“Про   захист   прав  споживачів”,  “Про  державне   регулювання
виробництва  і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і  плодовим,
алкогольними  напоями і тютюновими виробами”, а також  постанову
КМУ  №  108 від 08.02.95, п. п. 29, 33, 37 “Про порядок  заняття
торговельною  діяльністю і правила торговельного  обслуговування
населення”  за  що до позивача застосовано фінансову  санкцію  –
штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян
за  кожне  найменування  керуючись ст.  17  Закону  України  від
19.12.95  №  481/9-ВР  “Про державне регулювання  виробництва  і
торгівлі  спиртом  етиловим, коньячним і плодовим,  алкогольними
напоями  та тютюновими виробами” (постанова відповідача  №  1027
вўд 09.08.2001).
 
Визнання  господарським судом недійсною  постанови  №  1027  від
09.08.2001  касаційна інстанція вважає таким, що грунтується  на
чинному законодавстві.
 
Так,   згідно  п.  5  Правил  роздрібної  торгівлі  алкогольними
напоями, затв. постановою КМУ від 30.07.96 № 854 (зі змінами  та
доповненнями)  алкогольні  напої, що надходять  до  торговельної
мережі,  повинні  супроводжуватись передбаченими  законодавством
документами,  в т.ч. сертифікатами відповідності та  документами
про їх належну якість.
 
Позивач долучив до справи сертифікат відповідності серія – ВА, №
209302,  виданий  ТОВ “Нова-2000” м. Донецьк,  зареєстрований  у
Реєстрі   Системи   сертифікації   Укр   СЕПРО   22.06.2001    №
ОА!.029.ХО111-35-01, дійсний до 22.06.2001 на горілку  “Екстра”,
“Столична”,  “Російська”, горілка особлива “Мисливські  забави”;
посвідчення  про якість від 05.07.2001; сертифікат відповідності
серія  ДБ № 534536, виданий ЗАТ Люботинський завод “Продтовари”,
зареєстрований   у  Реєстрі  Системи  сертифікації   Укр   СЕПРО
26.06.2001  дійсний до 16.06.2001 на настоянку гірку “Українська
з перцем”, а також посвідчення якості № 20 від 14.05.2001.
 
Статтею  17 Закону України “Про державне регулювання виробництва
і  торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними
напоями та тютюновими виробами” передбачено накладення штрафу на
суб’єктів  підприємницької  діяльності  за  роздрібну   торгівлю
алкогольними напоями без наявності сертифіката відповідності,  а
не  за  ненадання такого сертифіката в період перевірки. Цією  ж
статтею  Закону  передбачена санкція  в  розмірі  200%  вартості
отриманої  для  реалізації  партії  товарів  але  не  менше  100
неоподаткованих  мінімумів доходів громадян. На  порушення  цієї
норми  відповідач нарахував штраф за кожне найменування  товару.
Окрім  того, на порушення п. 4 Положення про порядок  накладення
на   господарюючих   суб’єктів  сфери   торгівлі,   громадського
харчування  та  послуг,  в  тому числі на  громадян-підприємців,
стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів”,
затв.  постановою  КМУ  від  14.04.99  №  236  позивач  не   був
повідомлений   відповідачем  про  дату  розгляду  питання   щодо
винесення постанови про накладення фінансових санкцій  і,  таким
чином,  був позбавлений права надати для огляду наявні  у  нього
документи, що підтверджують сертифікацію товару, виставленого на
продаж.
 
Доводи  скаржника,  наведені у скарзі  не  грунтуються  на  акті
перевірки  та  наявних  у  справі сертифікатів  відповідності  і
посвідчень якості.
 
Посилання  скаржника  на той факт, що терміни  дії  сертифікатів
відповідності  не співпадають з датами (періодами)  виготовлення
спірної  продукції  не відповідає фактичним  обставинам  справи.
Так,  настоянка гірка “Українська з перцем” Люботинського заводу
“Продтовари” і горілка “Російська” ТОВ “Нова-2000”, що  включені
до   акту   перевірки   виготовлені  відповідно   27.06.2001   і
04.07.2001. Сертифікат № 534536 серії ДБ, виданий Харківським ДЦ
СМС,  поширюється на настоянку “Українську з перцем”, що серійно
виготовлена з 26.06.2000 до 16.06.2002 з урахуванням терміну  її
придатності до споживання, а сертифікат відповідності  №  209302
серії  БА,  виданий  Донецьким ДЦ СМС,  поширюється  на  горілку
“Російська”,  що  серійно випускалась у період з  22.06.2001  по
22.06.2002.
 
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вину приватного підприємства скаржник (відповідач) не довів.
 
Частиною  2  ст.  111-5  Господарського  процесуального  кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що  касаційна  інстанція
використовує  процесуальні права суду першої інстанції  виключно
для  перевірки  юридичної оцінки обставин справи та  повноти  їх
встановлення  у  рішенні  або  постанові  господарського   суду.
Касаційна  інстанція вважає юридичну оцінку, дану  господарським
судом  обставинам  справи  такою, що грунтується  на  матеріалах
справи  та  чинному  законодавстві  і  підстав  для  задоволення
касаційної скарги не вбачає.
 
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-
10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  Донецького  обласного  управління  у  справах
захисту прав споживачів на рішення господарського суду Донецької
області   від  26.10.2001  у  справі  №  19/470А  залишити   без
задоволення, а рішення суду – без змін.
 
Головуючий     В.Овечкін
 
Судді          Й.Мілевський
 
               Є.Чернов