ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2002 Справа N 5-4-12/01-3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького A.M.
за участю представників
позивача не з'явився
відповідача Коротков В.Д., дов.№ 17 від 29.01.2002
розглянувши в засіданні
касаційну скаргу СП Фірма “Юган-ОСН“
на постанову від 20.08.2001
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 5-4-12/01-3/арбітражна Справа
N 17-5-20/01-4087/
за позовом СП Фірма “Юган-ОСН“
до АТВТ “Саратський завод продтоварів”,
ТОВ фірма “Квант“
про стягнення 459290,09 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2001
/суддя Ткачук І.О./ позов задоволене частково, тобто в сумі
365938,26 грн. у т.ч. 336752,71 грн. основного боргу, 3% річних
- 27485,55 грн. та держмита в сумі 1700 грн.
Рішення мотивовано тим, що позивач придбав товар у нерезидента
за долари США, про що свідчать заявки на переказ від 06.11.98
№ 10 та від 01.06.98 № 1 та передав його відповідачу на
виконання договору комісії від 20.02.98 і, в зв'язку з цим,
повинен відшкодувати позивачу пов'язані з цим витрати /ст. 407
ЦК/ та сплатити відсотки з простроченої суми /ст. 214 ЦК/.
В іншій частині позову відмовлено, оскільки договір комісії від
20.02.98 не передбачав зазначеної в позові відповідальності -
стягнення штрафу за користування грошовими засобами, які
складають суму боргу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20.08.2001 визнано недійсними пункти 2 додатків від 09.07.98,
21.07.98, 03.08.98 договору комісії від 20.02.98, б/н, що
укладався між СП Фірма “Юган-ОСН” та АТВТ “Саратський завод
продовольчих товарів“; рішення суду від 18.07.2001 змінено,
позов задоволено частково в сумі 46079,73 грн.
При цьому суд зазначив про невідповідність вказаних додатків до
договору вимогам ст. 169 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, т.я. всупереч
закону сторони встановлювали ціни на товар в доларах; вказав на
безпідставність вимог позивача про стягнення 3% річних з сум,
які визначені з урахуванням зростання доларового еквіваленту
боргу.
ТОВ “Квант” звільнено від відповідальності в зв'язку з
припиненням поруки /ст. 194 ЦК/.
В поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення су
дом вимог п. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки він,
за його твердженням, належним чином не був повідомлений про час
і місце її розгляду, що судом помилково застосовані ст.ст. 48,
169 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, норми постанови КМУ від 18.12.98
№ 1998 “Про удосконалення порядку формування цін” відносно
використання валютного еквіваленту в зазначеній угоді між
сторонами.
Скаржник стверджує при цьому, що п.п. 2 вказаних вище додаткових
угод до договору комісії від 20.08.98 б/н визначають розрахунки
за товар в гривнях по курсу долара США на час оплати і, в
зв'язку з цим, порушення чинного законодавства, при встановленні
ціни на товар відсутнє; просить поновити йому процесуальний
строк на подання касаційної скарги.
Ухвалою від 18.12.2001 розгляд справи відкладено на 05.02.2002.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали /фактичні
обставини/ справи на предмет їх юридичної оцінки апеляційним
господарським судом Одеської області та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін дійшла до висновку
про відсутність правових підстав для задоволення касаційної
скарги, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 3 Декрету KM України від 19.02.93 № 15-93 “Про
систему валютного регулювання та валютного контролю” валюта
України є єдиним законним засобом платежу на Україні.
Ст. 5 вказаного Декрету передбачає, що використання іноземної
валюти на території України, як засобу платежу або застави,
вимагає отримання індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Наявність такої ліцензії скаржником не представлено.
Крім цього відповідно до ст. 169 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
валютою
грошових зобов'язань є тільки національна валюта.
При таких обставинах визначення сторонами по справі в додатках
до договору комісії від 20.02.98 б/н /від 04.07.98, від
21.07.98, 03.08.98/ ціни на товар в доларах США є порушенням
чинного законодавства.
У відповідності з ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною є
угода, яка не відповідає вимогам закону.
Отже керуючись ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд правомірно
застосував до вказаних додатків до договору комісії від 20.02.98
б/н ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та зобов'язав сторони провести
розрахунки за товар в гривнях без застосування валютного
еквіваленту на час проведення розрахунків.
З урахуванням цього апеляційним судом встановлений факт
наявності заборгованості у відповідача за отриманий товар в сумі
46079 грн. 73 коп. , що у відповідності з ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не може підлягати переоцінці касаційним судом.
Суд правомірно звільнив від відповідальності ТОВ “Квант” на
підставі ст. 194 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, т.я. протягом трьох
місяців з дня настання строку виконання зобов'язання до нього не
був пред'явлений позов. За визначенням позивача зобов'язання у
ТОВ “Квант” по сплаті боргу виникли з 09.10.2000 /а.с.8/.
Процесуальний строк на подання скаржником скарги підлягає віднов
ленню з підстав, які викладені в клопотанні.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Відновити СП фірма “Юган-ОСН” процесуальний строк на подання
касаційної скарги.
2. Постанову апеляційного господарського суду Одеської області
від 20.08.2001 у справі № 5-4-12/01-3 залишити без зміни.