ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5.02.2002 Справа N 17/360
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого ЩоткиС.О.
СемчукаВ.В.
Подоляк О.А.
за участю представників сторін
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” -
Малявін А.Б.
Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний
комбінат ім. Ілліча“- Красніков С.Є
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу на постанову у
справі
Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод
феросплавів“
від 14.08.2001 № 17/360
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський
металургійний комбінат ім. Ілліча“
до Донецької залізниці та, Відкритого акціонерного товариства
“Запорізький завод феросплавів“
про стягнення 3205грн.07коп.
В С Т А Н О В И В
Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний
комбінат ім. Ілліча” (далі за текстом ВАТ “Маріупольський
металургійний комбінат ім. Ілліча“) звернулось в арбітражний суд
Донецької області з позовом до Донецької залізниці та відкритого
акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (далі за
текстом ВАТ “Запорізький завод феросплавів“) про стягнення
вартості феросілікомарганцю в сумі 3205грн.07коп в зв'язку з
нестачею його при перевезенні по залізничній накладній
№ 49480367.
Рішенням від 13.06.2001 (суддя Шевкова Т.А.) позов задоволене за
рахунок ВАТ “Запорізький завод феросплавів”.
Приймаючи рішення суд виходів з того, що вантаж прибув до
позивача у непошкодженому вагоні, обставини недостачі
підтверджені комерційним актом.
І Донецький апеляційний господарський суд (судді Гурєєв Ю.М.,
Ку-лєбекін О.С., Мірошниченко С.В.) розглянув в судовому
засіданні апеляційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів”
на рішення арбітражного суду Донецької області від 13.06.2001 і
постановою від 14.08.2001 залишив рішення суду без зміни, а
апеляційну скаргу без задоволення.
ВАТ “Запорізький завод феросплавів” не погодилось з рішенням
арбітражного суду Донецької області від 13.06.2001 та постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2001 і
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права просить зазначені рішення та постанову
скасувати, прийняти нову постанову, відмовили в позові до ВАТ
“Запорізький завод феросплавів”.
Разом з тим ВАТ “Запорізький завод феросплавів” звернулось з
клопотанням про поновлення строку для подачі касаційної скарги.
Причину пропуску процесуального строку пояснює поверненням Вищим
господарським судом України касаційної скарги через не
зазначення заявником суті порушення. На думку заявника недоліки
касаційної скарги були усунені ним своєчасно і його вина у
несвоєчасному направлені касаційної скарги відсутня. Вищий
господарський суд України ухвалою від 17.01.2001р. відновив
строк подання касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Вищого господарського суду України,
пояснення представників ВАТ “Запорізький завод феросплавів” та
перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки при
винесенні постанови від 14.08.2001 колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задо воленню з таких підстав. :
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються
законом “Про транспорт”, кодексами (статутами) окремих видів
транспорту, іншими актами законодавства України. Законодавство
про залізничний транспорт згідно ст. З Закону “Про залізничний
транспорт” ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
складається із закону “Про транспорт”,
цього закону, Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, який
затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів
законодавства України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і
відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій,
установ, які користуються залізничним транспортом.
ВАТ “Запорізький завод феросплавів” по залізничній накладній
№ 49480367 у на піввагону № 60298221 відвантажив на адресу ВАТ
“Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”
феросілікомарганець вагою 68800кг. Вантаж завантажено у
напіввагоні № 60298221 відправником - ВАТ “Запорізький завод
феросплавів”.Маса вантажу визначена відправником. Про спосіб
визначення маси вантажу відправник зазначив в накладній.
Вантаж на станцію призначення надійшов у непошкодженому вагоні
без ознак втрати під час перевезення.
На станції призначення складено комерційний акт АЕ№ 002684/420
від 08.11.99 про нестачу 2100 кг. феросілікомарганцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перевізник
відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до
перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або
пошкодження сталося не з його вини.
Вирішуючи питання щодо доказів, суд врахував інститут
допустимості засобів доказування (ст. 34 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
) згідно з яким
обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування. Чинним
законодавством, що регулює відносини за договором перевезення
вантажу встановлений перелік документів-доказів, які є підставою
для покладення на перевізника відповідальності за втрату,
псування, пошкодження або нестачу вантажу.
При застосуванні ст. 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
суд виходив з того, що в передбачених в цій статті випадках
залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу
при перевезенні, коли на станцію призначення вантаж надійшов у
непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу під час
перевезення.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 14.08.2001 відповідає нормам
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.08.2001 № 3/10-01 у справі № 17/360 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.