ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2002 Справа N 2/16-33п/с
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В.
суддів Добролюбової Т.В. Дроботової
Т.Б.
за участю представників Представники позивача і
сторін розглянувши у відповідача не прибули до
відкритому судовому судового засідання Приватного
засіданні в м. Києві підприємця Москалюк Олени
касаційну скаргу Іванівни
на рішення арбітражного Чернівецької області
суду
від 11.04.2001
за позовом Приватного підприємця Москалюк
О.І.
до Чернівецької господарської
асоціації “Газкомплектприлад”
про примусове укладання договору оренди
Приватним підприємцем Москалюк О.І. у лютому 2001 року заявлений
позов до Чернівецької господарської асоціації
“Газкомплектприлад” про примусове укладання із позивачем
договорів оренди торгових місць № 36, № 53, № 24, № 54,
розташованих на території ринку по вулиці Дубенській, 8А, у
місті Чернівці, а також про визнання недійсними результатів
конкурсу щодо передачі у оренду торгового місця № 36 і
відповідно укладання договору з новим орендарем. Позовні вимоги
обгрунтовані тим, що підприємцю Москалюк О.І відмовлено у
пролонгації договорів № 36 та № 53 оренди земельної ділянки для
здійснення продажу непродовольчих товарів з власного
універсального розкладного прилавку, укладених між позивачем та
Чернівецькою господарською асоціацією “Газкомплектприлад”, строк
дії яких закінчився 31.12.2000 р. Окрім того, підприємцем
оскаржується рішення відповідача про передачу в оренду торгового
місця № 36 на конкурсних засадах іншому орендарю.
Рішенням арбітражного суду Чернівецької області від 11.04.2001
(що прийняте суддею Скрипничук І.В.) відмовлено у задоволенні
позовних вимог щодо спонукання відповідача на укладання
зазначених договорів № 36, № 53, № 24 та № 54 з огляду на вимоги
статей 4, 17 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві
податки і збори”. Рішення суду мотивоване відсутністю підстав
для пролонгації згаданих договорів. Зокрема, закінчився строк
дії договорів, за якими визначались місця для здійснення
торгівлі; відсутній дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі,
відсутня згода відповідача на укладання договорів або
продовження їх на новий строк.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
2.10.2001 (що винесена колегією суддів: Кузя В.Л., Бойко С.М.,
Онишкевич В.В.) повернута без розгляду апеляційна скарга
приватного підприємця Москалюк О.І на рішення арбітражного суду
Чернівецької області від 11.04.2001 на підставі частини 2 статті
93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
зв'язку з пропуском встановленого процесуального строку для
подання апеляційної скарги за умови неможливості відновлення
пропущеного строку для її подання через сплив трьохмісячного
терміну з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Ця ухвала не оскаржена касатором.
Приватний підприємець Москалюк О.І., не погоджуючись з
рішенням арбітражного суду Чернівецької області від 11.04.2001,
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою про його перегляд в касаційному порядку, в якій просить
згадане рішення скасувати, позовні вимоги щодо спонукання
відповідача на укладання зазначених договорів № 36, № 53, № 24
та № 54 та визнання недійсним результату конкурсу про передачу в
оренду торгового місця № 36 новому орендарю, задовольнити в
повному обсязі.
При цьому приватний підприємець посилається на невірне, на думку
касатора, застосування судом приписів статті 17 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, оскільки
положення згаданого Декрету регулює порядок справляння плати за
дозвіл щодо розміщення об'єктів торгівлі, а предмет позову
стосується порядку укладання оренди торгових місць на ринку.
Окрім того, касатор зауважує на безпідставному обґрунтуванні
висновків суду щодо відсутності орендних правовідносин з огляду
на вимоги статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
місцеві податки і збори”.
Чернівецька господарська асоціація “Газкомплектприлад” надіслала
відзив на касаційну скаргу приватного підприємця Москалюк О.І.,
в якому просить залишити рішення арбітражного суду Чернівецької
області від 11.04.2001 без змін з тих підстав, що оскільки
асоціація відповідно до умов договору від 15.10.99, укладеного
між ЧГА “Газкомплектприлад” та виконавчим комітетом Чернівецької
міської Ради народних депутатів, наділена правом самостійного
господарського віддання щодо земельної ділянки, на якій
розміщений ринок, вимоги щодо примусового укладання договорів є
неправомірними відповідно до приписів статті 4 Закону України
“Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
. Крім того, асоціація зауважує на
помилковості доводів касаційної скарги щодо наявності орендних
відносин між позивачем та відповідачем, оскільки договір
укладається з метою встановлення торгового об'єкту на території
ринку, а питання щодо укладання договору оренди земельної
ділянки відноситься до компетенції виконавчого комітету
Чернівецької міської Ради народних депутатів.
Справа розглядається за відсутності представників позивача та
відповідача, які повідомлені про час і місце розгляду справи.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу Вищий
господарський суд України відзначає наступне.
За договором від 2.01.2000 № 36 та за договором від 3.01.2000 №
53, укладеними між Чернівецькою господарською асоціацією
“Газкомплектприлад” та приватним підприємцем Москалюк О.І.,
останній надавались у користування торгові місця № 36 та № 53 на
ринку для здійснення продажу непродовольчих товарів площею 3 м.
2 терміном до 31.12.2000 р. Відповідно до умов договорів № 34 та
№ 54 від 18.01.2001, укладених між тими ж сторонами, приватному
підприємцю Москалюк О.І. надаються у користування торгові місця
№ 34 та № 54 строком до 20.03.2001 р.
Підставою для звернення з позовом є відмова Чернівецької
господарської асоціації “Газкомплектприлад” у пролонгації
згаданих договорів на новий термін.
Як вбачається з рішення арбітражного суду Чернівецької області
від 11.04.2001, суд відмовив у задоволенні зазначених позовних
вимог керуючись положеннями статей 4 та 17 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, приписами якого
визначається порядок сплати ринкового збору як плати за торгове
місце на ринку та збору за видачу дозволу на розміщення об'єкту
торгівлі.
При прийнятті оскаржуваного рішення щодо відсутності підстав для
задоволення позову, суд обмежився лише констатацією відсутності
орендних відносин між ЧГА “Газкомплектприла” та приватним
підприємцем Москалюк О.І.
При цьому судом не з`ясована правова природа договорів, на
пролонгації яких наполягає позивач; не надано правової оцінки
взаємовідносинам, що склались між сторонами під час укладання
договору про порядок надання у користування торгового місця.
Зокрема, судом не взято до уваги наявний у матеріалах справи акт
звірки розрахунків між ЧГА “Газкомплектприлад” та приватним
підприємцем Москалюк О.І. за оренду (зі штампом ЧГА
“Газкомплектприлад”.
Залишилось поза увагою суду з'ясування таких фактичних обставин
як:
- правові передумови створення та функціонування ринку,
розташованого по вулиці Дубенській, 8А, у місті Чернівці;
- визначення компетенції ЧГА “Газкомплектприлад” щодо умов та
порядку надання місць на ринку для здійснення торгівлі.
Відповідно до вимог статті 43 Арбітражного процесуального
кодексу України (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення)
арбітражний суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
арбітражному процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Судом, при розгляді справи, не надано оцінки доводам позивача
про неправомірнісь вимог ЧГА “Газкомплектприлад” щодо
обов'язковості одержання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі
за умови укладання договорів про порядок користування торговим
місцем.
З'ясування обґрунтованості позовних вимог щодо оскарження
рішення відповідача про передачу в оренду торгового місця № 36
на конкурсних засадах іншому орендарю обмежено висновком суду
про проведення згаданого конкурсу на підставі Положення “Про
порядок проведення конкурсу”. Однак, правової оцінки порядку та
умовам проведення зазначеного конкурсу судом не надано.
Наведене свідчить про припущену судом першої інстанції неповноту
встановлення обставин даного спору, немотивоване відхилення
доводів позивача.
Приписами частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
У зв’язку з цим, відповідно до пункту 3 статті 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення арбітражного Чернівецької області у даній справі
підлягає скасуванню, а справа скеровується на новий розгляд до
господарського суду Чернівецької області.
З огляду на викладене, керуючись статтею 43 Арбітражного
процесуального кодексу України, статтями 108, 111-5, 111-7, 111-
9, 111-10, 111-1, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Рішення арбітражного суду Чернівецької від 11.04.2001 у справі №
2/16-33п/с скасувати.
Справу № 2/16-33п/с направити для нового розгляду у
Господарський суд Чернівецької області.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Т. Дроботова