ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.01.2002                              Справа N 17-3-9/01-3553
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Добролюбової Т.В., Дроботової Т.Б.
за участю представників      
сторін: позивача             Алексеєв С.Ю.
в?дпов?дача                  Малицька О.А. - предст. ДПІ,
розглянувши касац?йну        Державної податкової інспекції в
скаргу                       м. Одесі
на ухвалу                    Одеського апеляційного
                             господарського суду від
                             23.10.2001 № 5-5-13/01-1254
у справ?                     № 17-3-9/01-3553
арб?тражного суду            Одеської області
за позовом                   ДП “Одеський морський
                             торговельний  порт” м. Одеса
до                           Державної податкової інспекції у
                             м. Одесі
                             (перший відповідач);
                             Управління держказначейства
                             України в Одеській області
                             (другий відповідач)
 
Про   повернення із бюджету ПДВ і процентів на суму 8647616
грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Позивач  звернувся  до  арбітражного  суду  Одеської  області  з
позовом до відповідачів про повернення з державного бюджету  ПДВ
і процентів всього на суму 8647616 грн.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Одеської  області  від  14.06.2001
(суддя  В.Т.  Пироговський)  у даній  справі  позов  задоволений
частково:  ДПІ  у  м.  Одесі зобов'язано  надати  до  управління
державного   казначейства  у  Одеській  області   висновок   для
повернення  з  Державного бюджету України  на  користь  позивача
бюджетної  заборгованості  по ПДВ по податковим  деклараціям  за
листопад-грудень  2000 р. на загальну суму 8474221  грн.  шляхом
зарахування в рахунок платежів в інноваційний фонд по декларації
за  листопад 2000 р. на суму 264075 грн. та в рахунок податку на
прибуток по декларації за листопад 2000 р. на суму 5749315 грн.,
а  по  декларації за грудень 2000 р. на суму 2460831 грн. шляхом
зарахування   в  рахунок  платежів  по  податку   на   прибуток;
управління   державного   казначейства   у   Одеській    області
зобов'язано  повернути з державного бюджету України  на  користь
позивача   бюджетну   заборгованість  по   ПДВ   по   податковим
деклараціям за листопад-грудень 2000 р. на загальну суму 8474221
грн.  шляхом зарахування в рахунок платежів в інноваційний  фонд
по  декларації  за  листопад 2000 р. на суму 264075  грн.  та  в
рахунок податку на прибуток по декларації за листопад 2000 р. на
суму  5749315 грн., а по декларації за грудень 2000 р.  на  суму
2460831 грн. шляхом зарахування в рахунок платежів по податку на
прибуток. Вказаним рішенням також стягнуто з ДПІ у м.  Одесі  на
користь  позивача  1665,83  грн. витрат  по  держмиту.  В  решті
позовних вимог відмовлено.
 
Ухвалою   Одеського  апеляційного  господарського  суду  (судді:
Тацен-ко  Н.Б.  -  голов., Сидоренко  М.В.,  Разюк  Г.П.  )  від
23.10.2001   за  №  5-5-13/01-1254  у  даній  справі  відмовлено
Державній   податковій  інспекції  у  м.  Одесі  у   відновленні
процесуального строку на подачу апеляційної скарги на  зазначене
рішення.
 
Не  погоджуючись  з  ухвалою апеляційного  господарського  суду,
Державна  податкова  інспекція в м. Одесі звернулася  до  Вищого
господарського    суду    України    з    касаційною     скаргою
№ 111-43/9/10-0/10-0017 від 13.11.2001, в якій просить скасувати
зазначену  ухвалу в зв'язку з тим, що рішення арбітражного  суду
було  винесено  до  вступу в законну силу  Закону  України  “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, а
тому встановлений строк пропущено не з вини першого відповідача.
На  думку  скаржника, зазначене слід визнати як поважну  причину
пропуску  вказаного строку відповідно до ст.  53  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши  доповідь  головуючого
судді  Михайлюка  М.В.,  пояснення  представників  сторін,   суд
вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  через
наступне.
 
ДПІ   у   м.  Одесі  подавала  первісну  апеляційну  скаргу   до
апеляційного господарського суду Одеської області.
 
Ухвалою  від  05.09.2001  Одеського апеляційного  господарського
суду  (Справа  N  5-2-5/01-976, судді: Бандура  Л.І.  -  голов.,
Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) у даній справі апеляційна скарга ДПІ
у  м. Одесі на рішення господарського суду Одеської області  від
14.06.2001 була повернута без розгляду на підставі п. 2  ст.  97
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
оскільки  до неї не було додано доказів надіслання копії  скарги
другому відповідачу по справі.
 
Апеляційна   скарга  та  заява  про  поновлення  строку   подачі
апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Одесі від
31.08.2001  до  канцелярії господарського суду Одеської  області
подані  лише  19.09.2001  (вх.  № 1254).  Тому  суд  апеляційної
інстанції   і  виніс  ухвалу  від  23.10.2001  про   відмову   у
відновленні процесуального строку.
 
Відповідно  до  ст.  53  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         за заявою сторони господарський  суд  може
визнати  причину  пропуску встановленого законом  процесуального
строку   поважною.  Разом  з  цим,  висновок  суду   апеляційної
інстанції про те, що порушення скаржником встановленого  законом
строку  визвано  недотриманням вимог чинного  законодавства  при
поданні   первісної  скарги,  а  не  змінами  до  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          є   правильним,
оскільки   подання  неналежне  оформленої  скарги  не  перериває
перебігу цього строку.
 
Виносячи  23.10.2001  ухвалу  про  відмову  ДПІ  у  м.  Одесі  у
відновленні  процесуального строку на подачу апеляційної  скарги
на  рішення  від  14.06.2001  у даній  справі,  суд  апеляційної
інстанції  також  обгрунтовано врхував, що  зазначені  в  скарзі
причини  пропуску такого строку не є обставинами, які вважаються
об'єктивно  непереборними та пов'язаними з дійсними  перешкодами
чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
 
Обставини,  які  б  свідчили про наявність у скаржника  поважних
причин пропуску встановленого законом процесуального строку  для
подачі  апеляційної  скарги, відсутні.  Тому  судом  апеляційної
інстанції   вірно  застосовані  приписи  ст.  53  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Зважаючи  на викладене, Вищий господарський суд України  вважає,
що  ухвала Одеського апеляційного господарського суду відповідає
чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
 
Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-8,   111-13    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2001
у  даній  справі  залишити без змін, а касаційну  скаргу  ДПІ  в
м. Одесі без задоволення.