ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.01.2002                            Справа N 17-3-13/01-1254
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі
Головуючого Першикова Є.В.
суддів:
            Савенко Г.В., ХодаківськоїІ.П.
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Одесі
на ухвалу         Одеського апеляційного господарського суду
від               11.10.2001
у справі          № 17-3-13/01-1254
арбітражного суду Одеської області
за позовом        Одеської залізниці
до                ДШ в м. Одесі
 
про   визнання недійсним рішення.
 
Ухвалою від 17.01.2002 у зв'язку з неявкою представників сторін
розгляд справи було відкладено з 17.01.2002 на 31.01.2002.
В засіданні 31.01.2002 взяли участь представники
- позивача: не з'явилися;
- відповідача: Малицька О.А. (за дов. № 1018/9/10-0/10-0017 від
29.01.2002).
 
За  згодою  сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст.  111-5
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому  засіданні 31.01.2002 було оголошено  лише  вступну  та
резолютивну    частини   постанови   колегії    суддів    Вищого
господарського суду України.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Одеської  області  від  22.05.2001
(суддя   Панченко  О.Л.)  позовні  вимоги  Залізниці  задоволені
частково.    Рішення    ДШ   у   м.   Одесі    від    21.12.2000
№   342/15.1/01071315-6204   про   застосування   та   стягнення
фінансових  санкцій за порушення законодавства про оподаткування
визнано  недійсним в частині донарахування Залізниці податку  на
прибуток  в  сумі 302000 гри. і застосування фінсанкцій  у  сумі
90600 грн.
 
ДШ  у  м.  Одесі не погодилась з вказаним рішенням і  подала  на
нього апеляційну скаргу.
 
Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
11.10.2001   (колегія  суддів  у  складі:   Продаєвич   Л.В.   —
головуючий, судді Жекова В.І., Пироговський В.Т.) ДШ у м.  Одесі
відмовлено   у   відновленні   процесуального   строку   подання
апеляційної скарги.
 
З  указаною ухвалою не згодна ДШ у м. Одесі, яка подала  на  неї
касаційну скаргу.
 
Скаржник  посилається на ті обставини, що  Законом  України  від
21.06.2001   №  2539-111  “Про  внесення  змін  до  Арбітражного
процесуального  кодексу України” (надалі — Закон),  який  набрав
чинності  з  10.07.2001 після опублікування в  газеті  “Урядовий
кур'єр”, встановлено новий порядок оскарження судових рішень.
 
На  підставі  п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  вказаного
Закону  ДШ  в м. Одесі оскаржила рішення суду від 22.05.2001  до
апеляційної інстанції без порушення терміну, встановленого ч.  2
ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Розглянувши  матеріали справи, касаційну  скаргу  та  заслухавши
пояснення   представника  відповідача,  колегія  суддів   Вищого
господарського  суду  України  встановила,  що   рішення   суду,
прийняте  22.05.2001, було надіслано (видано)  сторонам  того  ж
дня, про що свідчать відповідна відмітка канцелярії арбітражного
суду,  а  також  розписка  представника позивача.  Ця  обставина
встановлена і апеляційною інстанцією.
 
ДШ в м. Одесі подала апеляційну скаргу лише 14.08.2001, тобто  з
пропуском  двохмісячного  строку,  передбаченого  ст.  102   АПК
України, що був чинним на момент прийняття рішення.
 
Прикінцевими  та перехідними положеннями Закону встановлено,  що
судові  рішення, прийняті до набрання ним чинності, оскаржуються
в порядку, визначеному ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Стаття   93  цього  Кодексу  встановлює,  що  апеляційна  скарга
подається  протягом  10  днів з дня прийняття  рішення  місцевим
господарським   судом.   При   цьому  вказана стаття ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачає  можливість відновлення цього строку  в
рамках  тримісячного терміну. Однак таке відновлення зовсім не є
обов'язковим,   оскільки,   як   підставне   зазначив   Одеський
апеляційний господарський суд, відповідно до ст. 53 ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
         відновлення встановленого законом, але пропущеного
строку,  можливе  лише  за  наявності  причин,  визнаних   судом
поважними.
 
Апеляційний   суд,      врахувавши       з міни в господарському
процесуальному    законодавстві  та фактичні обставини щодо часу
подання   апеляційної   скарги,   не   встановив поважних причин
пропуску процесуального строку.
 
Колегія  суддів, беручи до уваги матеріали справи  та  пояснення
представника  скаржника — ДШ в м. Одесі, також дійшла  висновку,
що  зазначені зміни в процесуальному законодавстві  та  загальна
завантаженість  відповідача не можуть бути  поважними  причинами
пропуску   процесуального   строку,   враховуючи   час   подання
апеляційної  скарги,  а тому підстав для задоволення  касаційної
скарги   ДШ   в   м.  Одесі  на  ухвалу  Одеського  апеляційного
господарського суду від 11.10.2001 не вбачається.
 
Керуючись  ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. ПІ9,  ст.  111-13
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
колегія суддів
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2001
у  справі  № 17-3-13/01-1254 арбітражного суду Одеської  області
залишити  без  змін,  а  касаційну скаргу  Державної  податкової
інспекції в м. Одесі - без задоволення.