ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.01.2002                                 Справа N 17-17/4806
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. - головуючий,
суддів:     ' Добролюбової Т.В.,
              Дроботової Т.Б.,
(В складі колегії суддів проведена заміна судді Козир
Т.П. суддею Дробото-вою Т.Б. відповідно до розпорядження Голови
Вищого господарського суду України від 16.01.2002).
За участю представників сторін:
позивача - не з'явилися;
відповідачів - ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси - не з'явилися,
ДІЛ у м. Одесі - Маліцька О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Одесі
на ухвалу                 Одеського апеляційного господарського
                          суду від 16.10.2001 № 5-5-13/01-1154
у справі                  № 17-17/4806
арбітражного суду         Одеської області
за позовом                ЗАТ “Одеський лікеро-горілчаний завод”
                          м. Одеса
ДО                        Державної податкової інспекції у При
                          морському районі м. Одеси; Державної
                          податкової інспекції у м. Одесі
 
Про   повернення акцизного збору на суму 41843,17грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ЗАТ    “Одеський   лікеро-горілчаний   завод”   звернулося    до
арбітражного  суду Одеської області з позовом про  повернення  з
Державного  бюджету  акцизного  збору  на  суму  41843,17   грн.
надмірно помилково сплаченого ним за 4-й кв. 1999 року  на  суми
природних втрат спирту на виробництво готової продукції.
 
Рішенням  арбітражного  суду  Одеської  області  від  29.09.2000
(суддя Г.П. Разюк) у даній справі позовні вимоги задоволені.
 
Постановою  арбітражного  суду Одеської  області  про  перевірку
рішення  в  порядку нагляду від 19.02.2001 рішення  арбітражного
суду від 29.09.2000 у даній справі залишено без змін.
 
Ухвалою  від  16.10.2001 № 5-5-13/01-1154 Одеського апеляційного
господарського   суду  (судді  Таценко  Н.Б.,  Сидоренко   М.В.,
Пироговський  В.Т.)  відмовлено ДШ  у  м.  Одесі  у  відновленні
процесуального строку на подачу апеляційної скарги.
 
Не  погоджуючись  з  ухвалою апеляційного  господарського  суду,
Державна  податкова  інспекція у м. Одесі звернулася  до  Вищого
господарського    суду    України    з    касаційною     скаргою
№ 111-58/9/10-0/10-0017 від 13.11.2001, в якій просить скасувати
зазначену  ухвалу  в  зв'язку з тим, що ще 19.04.2001  нею  була
подана заява про перевірку в порядку нагляду вказаних рішення  і
постанови  в термін, визначений діючим на той момент Арбітражним
процесуальним  кодексом України. Проте, після вступу  в  законну
силу   Закону   України  “Про  внесення  змін  до   Арбітражного
процесуального  кодексу України” від 21.06.2001  №  2539-ПІ  був
змінений  порядок і терміни оскарження судових  актів.  І  Вищий
господарський  суд  України  ухвалою  від  10.08.2001   повернув
своєчасно  подану  заяву в зв'язку зі змінами  в  законодавстві.
Тому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції виніс ухвалу
про  відмову  у відновленні процесуального строку  з  порушенням
норм процесуального права, оскільки причини пропуску зазначеного
строку   відповідно  до  ст.  53  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є поважними.
 
Перевіривши  матеріали справи, заслухавши  доповідь  головуючого
судді  Михайлюка М.В., пояснення представника  ДШ  у  м.  Одеси,
Вищий  господарський  суд України вважає,  що  касаційна  скарга
підлягає задоволенню з огляду на наступне.
 
ДШ  у  м.  Одесі  подавала заяву про перегляд в порядку  нагляду
рішення  від 29.09.2000 та постанови від 19.02.2001 арбітражного
суду Одеської області у справі № 17-17/4806.
 
Ухвалою  від  10.08.2001  № 17-17/4806 Вищий  господарський  суд
України зазначену заяву повернув заявнику з посиланням на  норми
Закону  України від 21.06.2001 № 2539-ПІ “Про внесення  змін  до
Арбітражного   процесуального  кодексу   України”,   яким   було
встановлено  новий порядок розгляду справ господарськими  судами
України.
 
ДШ у м. Одесі після повернення вказаної заяви у відповідності  з
нормами  діючого законодавства звернулася з апеляційною  скаргою
від  10.09.2001  (в  канцелярії суду  зареєстрована  14.09.2001)
№     9030/9/10-10-0017,    одночасно    заявивши     клопотання
№ 9031/9/10-0/10-0017 про відновлення строку на подачу скарги. У
клопотанні  скаржник  правомірно послався на  те,  що  постанова
голови арбітражного суду була винесена до вступу в законну  силу
Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу  України”,  тому  вказаний строк  пропущено  не  з  вини
скаржника.
 
Вищий  господарський  суд  України вважає,  що  суд  апеляційної
інстанції  невірно застосував норми ст.ст. 53, 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу  України”  від 21.06.2001 № 2539-ІП  набрав  чинності  з
10.07.2001  (з  дати офіційного оприлюднення  -  надрукований  в
газеті  “Урядовий кур'єр” 10.07.2001). А заява  про  перегляд  в
порядку   нагляду  рішення  від  29.09.2000  та  постанови   від
19.02.2001  була  подана  до вступу в законну  силу  зазначеного
Закону. Тому припис ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України   ( 1798-12  ) (1798-12)
         щодо десятиденного  терміну  для  подачі
апеляційної скарги не застосовується в даному випадку,  оскільки
закон зворотньої сили не має.
 
Із   змісту  ухвали  Вищого  господарського  суду  України   від
10.08.2001  не вбачається, що скаржник несвоєчасно звернувся  до
суду з заявою про перегляд в порядку нагляду.
 
Невідомо,   на   чому  грунтувався  висновок  суду   апеляційної
інстанції  щодо  того, що подаючи вказану заяву про  перегляд  в
порядку  нагляду, ДШ у м. Одесі скористалася правом на касаційне
(а  не апеляційне) оскарження. Тоді як, подаючи зазначену заяву,
скаржник  не  знав  і  не міг знати ні про апеляційний,  ні  про
касаційний   порядок   оскарження   судових   рішень,   оскільки
касаційної інстанції на час подачі заяви не існувало.  Отже,  це
твердження суду апеляційної інстанції є хибним.
 
Невірним  є  висновок  суду апеляційної  інстанції  про  те,  що
відсутні  обставини,  які б свідчили про  наявність  у  заявника
поважних  причин  пропуску встановленого законодавством  строку.
Значний  термін порушення скаржником процесуального  строку  для
подачі  апеляційної  скарги обумовлений в першу  чергу  тим,  що
заява  про  перегляд  лише 10.08.2001 Вищим господарським  судом
України  була  повернута  заявнику.  Вищенаведене  свідчить  про
поважність причин щодо пропуску встановленого законом строку.
 
За  таких  обставин, апеляційна інстанція, приймаючи ухвалу  від
16.10.2001,  необгрунтоване застосувала  ст.  93  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  відмовила  в
прийнятті апеляційної скарги.
 
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає,
що  касаційна скарга Державної податкової інспекції у  м.  Одесі
підлягає    задоволенню,   а   ухвала   Одеського   апеляційного
господарського суду по даній справі від 16.10.2001 - скасуванню.
 
Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-10,   111-13   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу  ДШ у м. Одесі задовольнити, скасувати  ухвалу
Одеського   апеляційного  господарського  суду  від  16.10.2001,
справу  направити до Одеського апеляційного господарського  суду
для розгляду по суті.