Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - Асоціація) на рішення господарського суду м. Києва від 24.12.2001 у справі за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до ЗАТ "Укртранс-Хмельницький" за участю третьої особи на стороні позивача: Печерська районна державна адміністрація м. Києва, про визнання недійсними рішення загальних зборів та реєстрації установчого договору Асоціації.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.12.2001 у позові відмовлено з тих підстав, що зміни до установчого договору 1991 року були внесені засновниками відповідно до рішення зборів засновників від 25.10.2001 на підставі статей 41, 42, 44 ЦК (1540-06) , статті 3 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) та постанови КМУ N 740 (740-98-п) , якою затверджено Порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Протокол загальних зборів засновників від 25.10.2001 є нічим іншим як рішенням найвищого органу управління позивача. Визнання недійсним документа самого позивача не може бути спором, оскільки юридична особа, що його видала, вправі самостійно його скасувати. Позивачем не наведено доказів, що свідчать про недійсність установчого договору відповідно до статей 48 - 58 ЦК.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва, Асоціація звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, мотивуючи тим, що проведення 25.10.2001 зборів засновників Асоціації та затвердження нового складу засновників і нової редакції установчого договору без повідомлення про це секретаріату, ради, членів Асоціації та її президента істотно порушило права та законні інтереси членів Асоціації, яких з правом вирішального голосу на 25.10.2001 нараховується 1179 осіб. Пунктами 5.5, 5.6 статуту передбачено, що загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів Асоціації. До компетенції загальних зборів членів Асоціації належить прийняття змін до статуту. Крім того, порядок денний зборів засновників від 25.10.2001 всупереч пункту 6.6 статуту попередньо не розглядався на засіданні ради Асоціації, а збори проведено без дотримання регламенту проведення загальних зборів членів Асоціації, затвердженого загальними зборами 21.05.2001.

Безпідставним також є висновок суду про те, що на приєднання нових учасників до діючого договірного об'єднання необхідна згода всіх учасників договору в письмовій формі з подальшою реєстрацією таких змін реєструючим органом та посилання його на вимоги статей 41, 42, 44 ЦК (1540-06) , статті 3 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) , статті 4 Закону України "Про власність" (697-12) .

Представником ЗАТ "Укртранс-Хмельницький" до перегляду у касаційному порядку касаційної скарги подано заяву (клопотання) про залишення касаційної скарги без розгляду, мотивовану тим, що касаційна скарга Асоціації підписана особою, яка не має права її підписувати. До заяви додано ксерокопію доручення та фотокопію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2001.

Колегія суддів відхилила це клопотання, оскільки воно надруковано на ксерокопії бланка Асоціації та підписано за довіреністю Т. Доручення, на підставі якого Т. підписував дану заяву, видано головою спостережної ради Я., який відповідно до засновницьких документів Асоціації не наділений правом видавати доручення. Отже, заява, подана колегії суддів, підписана особою, яка не має права її підписувати. Окрім того, на довіреності відсутній відтиск печатки Асоціації. Що стосується фотокопії ухвали Печерського районного суду м. Києва, то вона також не може бути прийнята колегією суддів, оскільки на даній фотокопії не відображений відтиск печатки Печерського районного суду м. Києва, якою завіряються ухвали суду при надісланні їх сторонам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали позовної заяви, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) асоціацією визнається договірне об'єднання, створене з метою постійної діяльності.

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України створена в 1991 році як добровільне договірне об'єднання підприємств на підставі установчого договору від 12.11.91 і є юридичною особою. В 1992 році виконавчим комітетом Київської міської ради зареєстрований статут Асоціації.

Старокиївською районною держадміністрацією м. Києва 07.08.98 під реєстраційним N 02940 зареєстровано нову редакцію статуту Асоціації. Даний статут був чинним на час проведення зборів засновників, які відбулися 25.10.2001. На цих зборах прийнято нову редакцію установчого договору Асоціації про продовження діяльності Асоціації, а також виключено зі складу засновників юридичні особи, що порушують положення установчих документів і поміняли організаційно-правову форму, та прийняті нові засновники.

Печерська районна державна адміністрація м. Києва 29.10.2001 під реєстраційним N 29721 зареєструвала вказану редакцію установчого договору, ідентифікаційний код 16307261, і до установчих документів Асоціації внесено доповнення, які не потребують перереєстрації Асоціації.

Асоціація вважає рішення даних зборів недійсним, оскільки вони проведені з порушенням вимог чинного законодавства України, статуту, регламенту проведення загальних зборів (конференції) членів Асоціації та суперечать їм.

Розділом IV установчого договору про створення Асоціації сторони передбачили, що об'єднання, підприємства, організації, які зробили вступні внески у встановленій сумі після реєстрації статуту, користуються правами і пільгами засновників з правом вирішального голосу. Пунктом 5.1 установчого договору встановлено, що вищим органом Асоціації є загальні збори членів Асоціації.

Як вже вказувалося вище, на час проведення засідання загальних зборів засновників Асоціації, тобто 25.10.2001, був чинним статут Асоціації, який було зареєстровано 07.08.98 Старокиївською райдержадміністрацією м. Києва.

Відповідно до розділів 5 установчого договору та статуту Асоціації вищим органом управління Асоціації є загальні збори членів Асоціації, а не її засновників. Питання про прийняття статуту Асоціації та внесення до нього змін і доповнень, а також затвердження рішень ради про прийняття або виключення членів Асоціації належать до виключної компетенції загальних зборів членів Асоціації.

Засідання загальних зборів членів Асоціації скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергове засідання загальних зборів членів Асоціації скликається на вимогу не менше 1/3 членів Асоціації з правом вирішального голосу або 2/3 членів ради. Загальні збори вважають правомочними, якщо на них присутні більше половини членів з правом вирішального голосу.

Регламентом загальних зборів (конференції) членів Асоціації, затвердженим загальними зборами членів Асоціації 21.05.2000, протокол N 14, встановлено порядок скликання загальних зборів. Пунктом 3 даного регламенту передбачено, що загальні збори скликаються за рішенням ради Асоціації, прийнятим простою більшістю голосів, а позачергові загальні збори скликаються радою Асоціації протягом десяти днів після отримання матеріалів та письмової вимоги від: - 1/3 членів Асоціації з правом вирішального голосу, або більшості членів Ревізійної комісії, або 2/3 членів ради Асоціації.

Не пізніше як за 45 днів до дати скликання чергових (позачергових) загальних зборів Секретаріат публікує в центральних засобах масової інформації повідомлення, в якому зазначається дата, час та місце проведення загальних зборів, а також питання, включені до порядку денного. Для участі у зборах членів Асоціації з правом вирішального голосу їм надсилаються запрошення листом чи факсом. Таким же чином членів Асоціації інформують про скликання позачергових загальних зборів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, такий орган управління, як збори засновників установчими документами Асоціації не передбачений, тому і рішення, прийняте на таких (нелегітимних) загальних зборах засновників, не може бути чинним. До того ж 25.10.2001 на цих зборах були присутні тільки 7 членів Асоціації з правом вирішального голосу, що складає 0,6 % від всієї кількості, тобто від 1179 членів Асоціації з правом вирішального голосу. Отже, при проведенні засідання зборів засновників 25.10.2001 рішення на них прийнято за відсутності кворуму, тому рішення (протокол N 1) від 25.10.2001 зборів засновників має бути визнано недійсним на підставі статті 48 ЦК (1540-06) як неправомірне і таке, що не відповідає нормам чинного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази опублікування в центральних засобах масової інформації повідомлення про дату, час та місце проведення зборів та про перелік питань, включених до порядку денного. В матеріалах справи також відсутні докази направлення письмових повідомлень про дату скликання зборів, що суперечить чинному законодавству України, статуту Асоціації та регламенту їх проведення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Рішення про створення об'єднання (установчий договір) і його статут погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством, однак в матеріалах справи відсутні докази погодження нової редакції установчого договору від 25.10.2001 з Антимонопольним комітетом, що суперечить статті 14 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (2132-12) , статті 8 Закону України "Про підприємництво" (698-12) , постанові КМУ від 25.05.98 N 740 (740-98-п) "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності".

Отже, рішення, прийняте на зборах, засідання яких проведено з порушенням встановлених установчими документами норм, не породжує правових наслідків. Недодержання вимог правових норм, які регулюють прийняття акта, тобто установчого договору Асоціації, є підставою для визнання його недійсним також на підставі статті 48 ЦК (1540-06) , оскільки установчі договори за своєю правовою природою є угодами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом м. Києва дана неправильна юридична оцінка обставинам справи. Рішення господарського суду не відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 111-5, пунктом 2 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 ГПК (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 24.12.2001 у справі скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення (протокол N 1) зборів засновників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України від 25.10.2001 про виключення зі складу засновників юридичних осіб, що порушують положення установчих документів та поміняли організаційно-правову форму, прийняття нових засновників і продовження діяльності Асоціації, з дня його прийняття.

Визнати недійсною нову редакцію установчого договору Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, ідентифікаційний код 16307261, яка прийнята на зборах засновників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 25.10.2001 та зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 29.10.2001, реєстраційний N 29721, з дня її прийняття.

На поворот виконання рішення стягнути з р/рахунка закритого акціонерного товариства "Укртранс-Хмельницький" на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 85 грн. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з р/рахунка закритого акціонерного товариства "Укртранс-Хмельницький" на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України державне мито в сумі 42,50 грн. за перегляд рішення в касаційному порядку.

Видати наказ.

Повернути Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України з Державного бюджету України 102,50 грн. державного мита, сплаченого за платіжними дорученнями N 1635 від 27.12.2001 та N 84 від 24.01.2002, як зайво сплаченого.