ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
01001, м. Київ, вул.Хрещатик,5 тел. 228-18-90
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 8\63\265П
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Черкащенко М.М. розглянув
касаційну скаргу ЗАТ “Народна компанія “Енергетичні ресурси” на
рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2001
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 09.10.2001 р. у справі № 8\63\265П за позовом ЗАТ “Народна
компанія “Енергетичні ресурси” до ВАТ “Полтаваобленерго”, про
розірвання договору уступки вимоги за участю представників
позивача - Юшко О.В., Овсянко С.П. , відповідача – Бабіч Ф.П. ,
Гуйван П. Д.
Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 12.04.2001 р.
(суддя Плеханова Л.Б.) позов задоволено та розірвано договір
уступки вимоги № 33 від 29.12.97 р., який укладено між ЗАТ
“Народна компанія “Енергетичні ресурси” та Кременчуцькою ТЕЦ,
правонаступником якої є ВАТ “Полтаваобленерго”.
Рішенням за нововиявленими обставинами господарського суду
Полтавської області від 19.07.2001 р. рішення від 12.04.2001 р.
скасоване.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
09.10.2001 р. рішення суду від 19.07.2001 р. залишено без змін,
а апеляційну скаргу – без задоволення.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Полтавської області від 19.07.2001 р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
06.10.2001 р., посилаючись на порушення норм чинного
законодавства.
Відзив від відповідача на касаційну скаргу до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
29.12.97 р. між ЗАТ “Народна компанія “Енергетичні ресурси” та
Кременчуцькою ТЕЦ, правонаступником якої є ВАТ
“Полтаваобленерго”, укладено договір уступки вимоги № 33 по
зобов’язанням СП “Цемекс” за договором поставки природного газу
№ Г-202-177\97 від 14.04.97 р. на суму 991608,29 грн.
На виконання п. 3.2 зазначеного договору сторонами укладено
акти: № 1 від 27.02.98 р., яким підтверджено заборгованість
відповідача перед позивачем; № 2 від 28.02.98 р., яким проведено
звірку взаємних поставок і платежів по договорам уступки вимоги
№ 33 від 29.12.97 р. та № 34 від 29.12.97 р.; № 3 про взаємні
розрахунки позивача і відповідача по договору № ПГ НК-7\98 від
09.01.98 р. станом на 01.09.98 р. та акт звірки взаємної
заборгованості від 24.05.2001 р., в якому вказано спірний
договір.
При прийнятті рішення від 12.04.2001 р. арбітражний суд
Полтавської області виходив з того, що зобов’язання СП “Цемекс”
перед відповідачем за договором поставки газу № Г-202-177\97 від
14.04.97 р. припинені на підставі ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шляхом підписання додаткової угоди до вказаного договору від
15.07.99 р. у зв’язку зі зміною зобов’язання, а саме випискою та
передачею відповідачу векселя № 713214770108 на суму боргу –
991608,29 грн.
При цьому відповідач не заперечував проти розірвання договору
уступки вимоги у зв’язку з тим, що зобов’язання за вказаним
договором припинились шляхом їх заміни на вексельні
зобов’язання.
Але, після прийняття рішення від 12.04.2001 р., стало відомо, що
06.03.2001 р. арбітражним судом м. Києва вексель № 713214770108
визнано недійсним.
Оскільки, у даному випадку заміна зобов’язання не відбулася, то
в силі залишилися первинні зобов’язання сторін за договором
уступки вимоги № 33 від 29.12.97 р.
Посилання позивача на те, що відповідач погодився на пропозицію
(лист від 20.04.99 р.) розірвати договір уступки вимоги № 33 від
29.12.97 р., а зобов’язання, які виникали у сторін за векселями,
до цього не мають ніякого відношення, спростовуються матеріалами
справи.
Твердження позивача, у касаційній скарзі про те, що акти звірок
взаєморозрахунків від 28.02.98 р. № 2, від 01.05.98 р. № 3 інші
не мають юридичної сили, так як підписані особою, яка не має на
це права, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи
знаходиться довіреність, якою президент позивача Побережний О.В.
уповноважує Ямпольського С.А. підписувати від його імені всі
необхідні документи, включаючи акти звірки, акти
прийому-передачі тощо.
Із матеріалів справи також вбачається, що апеляційний суд,
повторно розглядаючи справу у повному обсязі відповідно до
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, прийшов до висновку, що на
протязі 1998-2000 р.р. договір уступки вимоги № 33 від 29.12.97
р. фактично виконувався і позивач не звертався до відповідача з
вимогами про надання документів, які підтверджують право вимоги,
передбачені п.п. 1.1, 2.3, 2.4.
За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської
області та постанова Харківського апеляційного господарського
суду по справі повністю відповідають матеріалам справи та нормам
діючого законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від
19.07.2001 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 09.10.2001 р. залишити без змін, а
касаційну скаргу ЗАТ “Народна компанія “Енергетичні ресурси” –
без задоволення.
Головуючий О. Шульга
Судді В. Дерепа
М. Черкащенко