ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 4414-14/467/614с
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої судді Є.Борденюк,
суддів: В.Харченка,
О.Яценко
розглянув у відкритому Відкритого акціонерного товариства “Ям
судовому засіданні нільське хлібоприймальне підприємство“
касаційну скаргу
на постанову від 12.11.01
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 44 14- 14/467/6 14с господарського
суду Сумської області
за позовом Сумської обласної державної станції
захисту рослин
до Відкритого акціонерного товариства “Ям-
пільське хлібоприймальне підприємство“
про стягнення 116000 грн.
В засіданні взяли участь представники:
від відповідача — Шинкаренко Я.А.
Заслухавши доповідь судді Є.Борденюк, пояснення сторін та
вивчивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 116000 грн.
заборгованості з оплати засобів захисту рослин, поставлених
позивачем у 1997 р. господарством Ямпільського району
обґрунтовуються тим, що за розпорядженням голови Сумської
облдержадміністрації від 24.02.97 № 61 “Про задоволення
регіональних потреб у сільськогосподарській продукції у 1997
році” позивач зобов'язувався поставити господарствам району
засоби захисту рослин. Таке зобов'язання позивачем виконане
шляхом поставки через відповідача господарствам району засобів
захисту рослин на суму позову. Цим же розпорядженням
заготівельні організації, до яких відноситься відповідач, були
зобов'язані приймати від господарств, які отримали
матеріально-технічні ресурси, сільськогосподарську продукцію і
після її реалізації здійснювати розрахунки з постачальниками,
зокрема, з позивачем. Заборгованість відповідача склала 116000
грн., що підтверджується актом від 25.07.97 про
приймання-передачу сторонами засобів захисту рослин, поставлених
у рахунок регіонального замовлення на сільськогосподарську
продукцію у 1997 р.
Рішеннями від 05.07.01 (суддя І.Малафеєва) арбітражного суду
Сумської області в позові відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що, згідно з додатком № 5 до
Розпордження від 24.02.97 № 61, заготівельником і
відповідальним за формування ресурсів зерна за регіональним
замовленням виступило ОП ДАК “Хліб України”, якому було надане
право вільної реалізації відповідної кількості зерна для
забезпечення розрахунків з позивачем.
Підсумковий акт, складений у липні 1997 р., згідно якого
постачаль-ник-позивач у справі передає, а
заготівельник-відповідач приймає заборгованість з регіональної
позички за поставлені препарати господарствами Ямпільського
району на суму 116000 грн. Цим актом підтверджена поставка
засобів захисту рослин в рахунок авансування регіонального
замовлення і поставка сільськогосподарської продукції до
регіональних ресурсів буде здійснюватися товаровиробниками до
01.11.97.
Даний акт судом не приймається як доказ позовних вимог, оскільки
він не мав юридичної сили щодо встановлення обов'язку для
відповідача в частині оплати отриманих товаровиробниками
продукції від позивача, так як має характер переводу боргу
третій особі і такий перевід мало здійснити представництво ДАК
“Хліб України”, на яке було покладено зобов'язання забезпечити
розрахунки.
Крім того, на момент підписання підсумкового акта,
хлібоприймальне підприємство не було юридичною особою, а тому не
мало самостійної дієта правоздатності. Хлібоприймальне
підприємство було лише зберігачем продукції.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
12.11.01 (у складі суддів: Ю.Могилєвкіна, С.Барбашової,
В.Смірнова) рішення у справі скасоване, позовні вимоги
задоволені.
Постанова суду мотивована тим, що факт прийняття відповідачем на
себе обов'язку з розрахунків на користь позивача у розмірі
позову підтверджується підсумковим актом від 25.07.97, а також
актами звірки розрахунків. Відсутність договору не означає
відсутність прав та обов'язків сторін, які виникли на підставі
адміністративного акту та породили права і обов'язки (ст. 4 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Підсумковий акт від 25.07.97, складений сторонами у справі,
відміняє дію положень актів, складених раніше в частині, що
суперечить йому за правилами дій норми права у часі.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на пропуск позивачем строку позовної давності, на те, що
структурний підрозділ, яким було хлібоприймальне підприємство на
час підписання підсумкового акта, не може нести обов'язки;
перевід боргу може здійснювати боржник, а не кредитор; цивільні
правовідносини, засновані на адміністративному акті, складаються
між особами, яким цей акт адресований, оскільки розпорядження не
було адресоване відповідачу, останній не міг бути учасником
цивільних правовідносин,
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що постанова Харківського апеляційного
господарського суду прийнята в межах норм чинного законодавства,
підстав для зміни її або скасування не вбачається, виходячи з
такого.
Головою Сумської обласної державної адміністрації підписане
розпорядження від 24.02.097 за № 61 “Про задоволення
регіональних потреб у сільськогосподарській продукції в 1997
році”.
Цим розпорядженням установлені обсяги закупівлі за регіональним
замовленням сільськогосподарської продукції згідно з додатками
та затверджений порядок формування обсягів та закупівлі
сільськогосподарської продукції (додаток № 5), затверджений
перелік організацій та підприємств, яким делегується право
заготівель сільськогосподарської продукції (додаток № 1).
Виходячи з установлених обсягів закупівлі сільськогосподарської
продукції, зобов'язано учасників взаємовідносин провести роботу
по укладенню договорів.
Відповідно до порядку формування обсягів та закупівлі
сільськогосподарської продукції, позивач у справі є
постачальником засобів захисту рослин, які він передав
господарствам-сільгоспвиробникам Ямпільського району в рахунок
авансування закупівлі сільськогосподарської продукції. Позивач
засоби захисту рослин передав у спосіб, визначений
розпорядженнями, на суму 116000 грн.
Положеннями Порядку формування обсягів та закупівлі
сільськогосподарської продукції передбачено, що фінансування
закупівлі за регіональним замовленням здійснюється через
заготівельника, який концентрує надходження коштів по джерелах,
забезпечує їх облік і оплату сільгоспвиробнику за поставлену
продукцію, в тому числі її авансування. Отже, на заготівельника
покладені функції з оплати продукції.
Сільськогосподарська продукція від господарств-виробникі'в
передавалася до Ямпільського хлібоприймального комбінату.
Реалізація продукції здійснювалася за рознарядками
представництва ДАК “Хліб України”. Крім того, за розпорядженнями
голови державної адміністрації визначено, що з метою фінансового
забезпечення закупівлі зерна і насіння соняшнику за
регіональними замовленнями та проведення авансування
сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними
ресурсами, представництву ДАК “Хліб України” доручено вишукати
власні і залучені кошти, використати бюджетні кошти. Виходячи з
наведеного, на представництво ДАК “Хліб України” за
розпорядженням голови державної адміністрації покладені функції
організації та контролю діяльності з задоволення регіональних
потреб у сільськогосподарській продукції, а тому представництво
вправі було видавати, зокрема, рознарядки на реалізацію
продукції, які є плановими актами, обов'язковими для їх
виконання учасниками взаємовідносин.
Між позивачем та хлібокомбінатом договір про авансування
регіональних потреб у сільськогосподарській продукції шляхом
поставки засобів захисту рослин не укладався. Однак, дії сторін
у справі направлені на виконання ними обов'язків, що витікають
із розпорядження голови обласної державної адміністрації, а тому
є цивільно-правовими відносинами.
Порядок формування обсягів та закупівлі сільськогосподарської
продукції передбачає забезпечення розрахунків з позивачем до
01.09.97, а тому, на думку відповідача, сплинув строк позовної
давності (позов заявлений 26.10.00), що призвело до
неправильного висновку суду про задоволення позову. Однак
підсумковим актом від 25.07.97 сторони визначили, що
заготівельник — Ямпільське хлібоприймальне підприємство приймає
від поставника заборгованість по регіональній позиці за
поставлені товаровиробником препарати на суму 116000 грн., що
еквівалентно __ тонн зерна пшениці 3 класу. Поставка
сільськогосподарської продукції до регіональних ресурсів буде
здійснена товаровиробниками відповідно до встановлених
еквівалентів обміну до 01.11.97, тобто сторонами дата початку
здійснення розрахунків узгоджена. Судом при прийнятті рішень у
справі правильно застосована норма права з питань строку
позовної давності.
Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду у
постанові зі справи про те, що бездоказовим є створення
державного хлібоприймального підприємства на базі структурного
підрозділу, без збереження за таким підприємством зобов'язань
підприємства структурного підрозділу, оскільки відповідно до
п. 2 ст. 5 Закону України “Про підприємства в Україні”
( 887-12 ) (887-12)
підприємство може бути створено в результаті
виділення із складу діючого підприємства, організації одного
або кількох структурних підрозділів.
Створення підприємства шляхом виділення здійснюється із
збереженням за новим підприємством взаємозобов'язань та
укладених договорів з іншими підприємствами. Отже, державне
підприємство створене на базі структурного підрозділу є
взаємозобов'язаним.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Ямпільське хлібоприймальне підприємство“
залишити без задоволення.
Постанову від 12.11.01 у справі № 4414-14/467/614с Харківського
апеляційного суду залишити без зміни.