ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 2Б-13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Черногуза Ф.Ф.
Невдашенко Л.П. (доповідач у
справі) Перепічая В.С.
розглянувши у відкритому Акціонерного комерційного банку
судовому засіданні “Укрсоцбанк“
касаційну скаргу
на постанову від 04-18.10.01
Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 2Б-13
господарського суду Тернопільської області
за заявою Акціонерно-комерційного банку
“Укрсоцбанк” в особі Тернопільської
філії
ДО Відкритого акціонерного товариства
“Тернопільське об'єднання
“Текстерно“
Про визнання банкрутом
в засіданні взяв участь
Представники АКБ “Укрсоцбанк” Твердохліб О.С.
Космина В.А.
Відкритого акціонерного УловичС.В.
товариства “Текстерно” Оляніцький О.Б.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.18.10 2001 залишено без змін постанову голови арбітражного
суду Тернопільської області від 27.06.01.
Зазначеною постановою залишено без змін ухвалу арбітражного суду
Тернопільської області від 20.04.01 про припинення провадження у
справі, порушеній за заявою АКБ “Укрсоцбанк” про визнання
банкрутом ВАТ Тернопільське об'єднання “Текстерно” з огляду на
те, що грошові вимоги кредитора забезпечені заставою та
складають менше ніж 300 мінімальних заробітних плат.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції заявник просить її
скасувати, провадження у справі про банкрутство ВАТ
“Тернопільське об'єднання “Текстерно” відновити, посилаючись на
те, що сума не забезпечених заставою майнових вимог перевищує
300 мінімальних заробітних плат і складає 247937 грн., 90 коп. ,
а тому є достатньою для порушення справи про банкрутство.
Сума не забезпечених заставою вимог в розмірі 247937 грн. 90
коп. вказує заявник підтверджена:
- кредитним договором від 14.08.96;
- договором застави від 05.03.97;
- кредитним договором від 25.10.96;
- договором застави від 25.10.96;
- кредитним договором від 06.09.96;
- договорами застави від 29.10.96 і 06.09.96.
- актом Тернопільського міського відділу Державної виконавчої
служби від 10.04.01;
- наказом арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.99.
Заслухавши учасників судового процесу, обговоривши доводи
касаційної скарги та перевіривши юридичну оцінку встановлених
судом фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Тернопільська обласна філія АКБ “Укрсоцбанк” звернулася з заявою
до суду про порушення щодо ВАТ “Тернопільське об'єднання
“Текстерно” справи про банкрутство, обґрунтовуючи заяву тим, що
в період з 1995 по 1998 р.р. з вказаним підприємством було
укладено 19 кредитних договорів, зобов'язання за якими
позичальником не виконані.
В заяві відмічено, що повернення наданих кредитів забезпечено
договорами застави, за винятком кредитних договорів від
14.08.96, 25.10.96, 06.09.96.
Загальна сума не забезпечених заставою вимог складає 147937 грн.
90 коп.
Не перевіривши достовірність наведених у заяві Украсоцбанку
відомостей, арбітражний суд Тернопільської області виніс ухвалу
від 28.03.01 про порушення щодо ВАТ “Тернопільське об'єднання
“Текстерно” справи про банкрутство.
Після вивчення судом наданих заявником матеріалів встановлено,
що виконання позичальником зобов'язань по поверненню наданих
кредитів, по всім без винятку договорам, забезпечено заставою
майна, про що свідчать відповідні угоди.
Тобто наведені в заяві відомості про те, що повернення боржником
кредитів, наданих за угодами від 14.08.96, 25.10.96, 06.09.96 не
забезпечено договорами застави майна, не відповідають дійсності,
оскільки зазначені угоди про заставу майна від 14.08.96,
25.10.96, 06.09.96 містяться в матеріалах справи.
В заяві Укрсоцбанку до суду про порушення справи про
банкрутство, не наводяться відомості про те, що за переліченими
договорами відсутні предмети застави, або вартість застави
недостатня для задоволення вимоги кредитора.
Заява Укрсоцбанку зареєстрована судом 26.03.01.
В подальшому, кредитором були подані додаткові матеріали
і,зокрема, акт Тернопільської виконавчої служби, складений
10.04.01, тобто після подання заяви, про відсутність у
заставодавця переданого у заставу спирту за договором від
25.10.96.
Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити
вимоги до боржника в частині не забезпеченій заставою, надавши
про це відповідні докази.
На час подання заяви такі докази у кредитора були відсутні і
кредитор на них не посилався про що свідчать додатки до заяви.
За таких обставин, арбітражний суд дійшов обгрунтованого
висновку про те, що майнові вимоги кредитора забезпечені
заставою, а тому відсутні підстави для порушення справи про
банкрутство.
Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України “Про відновлення
плато спроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
суддя відмовляє уприйнятті заяви про порушення
справи про банкрутство, якщо вимоги кредитора забезпечені
заставою.
В заяві кредитора до суду про порушення справи про банкрутство
вказуються три договори кредитування, виконання яких не
забезпечено заставою, а саме від 14.08.96, 25.10.96, 06.09.96 і
сума заборгованості визначена в 147937, 90 грн.
В апеляційній скарзі йде мова про відсутність предмету застави
за угодою від 25.10.96 з посиланням на акт виконавчої служби від
10.04.01 року і сума заборгованості визначається у розмірі
247937,90 грн.
В касаційній скарзі кредитор посилається на незабезпеченість
заставою майнових вимог за угодами від 14.08.96, 25.10.96,
06.09.96, доказом відсутності предмету застави вказує знову ж
таки акт виконавчої служби від 10.04.01, складений після подання
заяви до суду.
Зважаючи на викладене у арбітражного суду Тернопільської області
були відсутні передбачені Законом підстави для порушення
28.03.98.01 провадження у справі про банкрутство за заявою АКБ
“Укрсоцбанк“
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АКБ “Укрсоцбанк” залишити без задоволення,
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04-18.10.01 у справі № 2Б-13 залишити без змін.