ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 17-5-22/01-2592
Вищого господарського суду України у складі:
Колегія суддів Є.В.
головуючого Першиоква Є.В.
суддів: Савенко Г .В.,
Ходаківської І.П. .
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу Державної інспекції по контролю за цінами в
Одеській області (надалі - Інспекція)
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду
від 08.10.2001
у справі № 17-5-22/01-2592
арбітражного суду Одеської області
за позовом Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській
області
до Одеського обласного управління по будівництву,
ремонту, експлуатації доріг “Облавтодор” (надалі-Облавтодор)
про стягнення 567375 грн.
В засіданні взяли участь представники:
позивача: не з явилися;
відповідача: не з явилися.
Рішенням від 29.05.2001 арбітражного суду Одеської області
(суддя Торчинська Л.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено,
оскільки нормативно-правові акти, які регулювали правовідносини
щодо фіксації ціни, були скасовані відповідним рішенням суду, а
тому згідно ст. 35 Арбітражного процесуального кодексу України
факти, встановлені рішенням арбітражного суду під час однієї
справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті ж самі сторони.
Ухвалою від 08.10.2001 колегії суддів Одеського апеляційного
суду (колегія у складі: головуючий - Мацюра П. Ф., суддів Разюк
Г.П. , Тофана В.М.) Інспекції відмовлено у відновленні
пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення
арбітражного суду Одеської області від 29.05.2001 у справі
№ 17-5-22/01-2592.
З прийнятою ухвалою не погоджується Інспекція, яка звернулася з
касаційною скаргою, вважаючи, що судом не взято до уваги її
звернення із заявою про перевірку рішення в порядку нагляду.
Вказана заява була повернута 30.07.2001 листом Одеського
апеляційного господарського суду для переоформлення згідно
вимогам розділу XII Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заявник також вважає, що 10-ти денний строк оскарження,
встановлений Законом України від 21.06.2001 № 2539-ІП “Про
внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”
починає спливати з дня одержання листа про повернення скарги в
порядку нагляду Одеським апеляційним господарським судом. Після
повернення заяви, на думку скаржника, не допущено порушень вимог
діючого процесуального законодавства, оскільки лист було
отримано 07.08.2001, а апеляційна скарга надіслана Одеському
апеляційному суду 17.08.2001, тобто в 10-денний строк, про що
суду були надані належні докази. Але суд чомусь цей строк
починає відраховувати з 22.08.2001 тобто з дня отримання скарги.
Таким чином висновок суду про пропуск строку подання скарги
протирічить вимогам ст. 51 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язки з чим заявник просить скасувати
вказану ухвалу, а справу передати на новий розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу, додані до неї документи, матеріали справи та
заслухавши доповідь судді, встановила, що рішенням арбітражного
суду Одеської області від 29.05.2001 Інспекції було відмовлено в
задоволенні позовних вимог про стягнення фінансових санкцій в
сумі 567375 грн. з Облавтодору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Інспекція звернулася до
голови Одеського арбітражного суду з заявою від 05.07.2001
№ 13-1163 про перевірку вказаного рішення в порядку нагляду,
вказана заява надійшла до арбітражного суду Одеської області
23.07.2001.
Одеський апеляційний господарський суд листом № 5-3/8/01-91 від
20.07.2001 на підставі п. 23 ст. 106, 125 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” від 21.06.2001
№ 2539-ІП, у зв'язку з набранням чинності вказаним Законом з
10.07.2001, повернув наглядову скаргу для оформлення її у
відповідності з вимогами діючого законодавства та роз'яснив про
дотримання терміну, встановленого ст. 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Інспекція звернулася з апеляційною скаргою від 17.08.2001
№ 13-1440 до Одеського апеляційного господарського суду, а також
в цей же день копію скарги направила Облавтодору. Вказана скарга
надійшла до апеляційного суду 22.08.2001 та зареєстрована за
№ 786.
Ухвалою від 08.10.2001 № 5-1-02/01-786 Одеського апеляційного
господарського суду відмовлено Інспекції у відновленні
пропущеного строку для подання апеляційної скарги, оскільки були
відсутні підстави для поновлення його з поважних причин.
Приймаючи вказану ухвалу, Одеський апеляційний господарський суд
взяв до уваги, що наглядова скарга на прийняті процесуальні
документи суду була подана 05.07.2001 і повернута для оформлення
згідно з вимогами розділу XII Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, який набрав чинності з 10.07.2001.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
скарга була повернута 30.07.2001 для оформлення у відповідності
з вимогами діючого законодавства та з дотриманням встановленого
терміну, а тому термін для звернення до апеляційної інстанції
було відраховано з 30.07.2001 і заявник вимушений був, у
відповідності з вимогами Закону, подати апеляційну скаргу на
протязі 10-ти днів, але скарга була виготовлена 17.08.2001 і
подана до суду 22.08.2001.
Звертаючись до суду, заявник не надав доказів поважності причин
пропуску встановленого 10-ти денного терміну, а тому колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що в даному випадку відсутні підстави для визнання причин
пропуску скаржником встановленого законом процесуального строку
поважними, оскільки поважними причинами визнаються лише такі
обставини, які є об'єктивно непередбаченими та пов'язані з
дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення
процесуальних дій. Дії заявника, що призвели до пропуску
процесуального строку, свідчать про недбалість при підготовці
матеріалів для оскарження рішення арбітражного суду, тобто мають
суб'єктивний характер, а тому не можуть вважатися поважними
причинами для його поновлення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що
відповідно до п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону
України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001 № 2539-ІП рішення арбітражного
суду, яке не оскаржене в порядку нагляду, що має місце у процесі
оскарження рішення в апеляційній інстанції, повинно бути
оскаржене до апеляційної інстанції у встановлений статтею 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
термін.
Апеляційна інстанція, приймаючи ухвалу, врахувала, що відповідно
до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони господарський суд може визнати
причину пропуску, встановленого Законом процесуального строку
поважною, якщо звернення в цей термін не було здійснено з
об'єктивних причин, або з перешкодами чи труднощами для
своєчасного вчинення процесуальних дій.У зв'язку з вказаними
обставинами колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, а ухвала - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2001
у справі № 17-5-22/01-2592 залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області -
без задоволення