Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ЗАТ "Народна компанія "Енергетичні ресурси" на рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2001 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 у справі за позовом ЗАТ "Народна компанія "Енергетичні ресурси" до ВАТ "Полтаваобленерго" про розірвання договору уступки вимоги.

Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 12.04.2001 позов задоволено та розірвано договір уступки вимоги N 33 від 29.12.97, який укладено між ЗАТ "Народна компанія "Енергетичні ресурси" та Кременчуцькою ТЕЦ, правонаступником якої є ВАТ "Полтаваобленерго".

За результатами перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами рішення від 12.04.2001 скасовано рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2001.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 рішення суду від 19.07.2001 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2001 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2001, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29.12.97 між ЗАТ "Народна компанія "Енергетичні ресурси" та Кременчуцькою ТЕЦ, правонаступником якої є ВАТ "Полтаваобленерго", укладено договір уступки вимоги N 33 по зобов'язанням СП "Цемекс" за договором поставки природного газу N Г-202-177/97 від 14.04.97 на суму 991608,29 грн.

На виконання пункту 3.2 зазначеного договору сторонами укладено акти: N 1 від 27.02.98, яким підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем; N 2 від 28.02.98, яким проведено звірку взаємних поставок і платежів за договорами уступки вимоги N 33 від 29.12.97 та N 34 від 29.12.97; N 3 про взаємні розрахунки позивача і відповідача за договором N ПГ НК-7/98 від 09.01.98 станом на 01.09.98 та акт звірки взаємної заборгованості від 24.05.2001, в якому вказано спірний договір.

При прийнятті рішення від 12.04.2001 арбітражний суд Полтавської області виходив з того, що зобов'язання СП "Цемекс" перед відповідачем за договором поставки газу N Г-202-177/97 від 14.04.97 припинені на підставі статті 220 ЦК (1540-06) шляхом підписання додаткової угоди до вказаного договору від 15.07.99 у зв'язку зі зміною зобов'язання, а саме випискою та передачею відповідачу векселя на суму боргу - 991608,29 грн.

При цьому відповідач не заперечував проти розірвання договору уступки вимоги у зв'язку з тим, що зобов'язання за вказаним договором припинились шляхом їх заміни на вексельні зобов'язання.

Але після прийняття рішення від 12.04.2001 стало відомо, що 06.03.2001 арбітражним судом м. Києва вексель N 713214770108 визнано недійсним.

Оскільки у даному випадку заміна зобов'язання не відбулася, то в силі залишилися первинні зобов'язання сторін за договором уступки вимоги N 33 від 29.12.97.

Посилання позивача на те, що відповідач погодився на пропозицію розірвати договір уступки вимоги N 33 від 29.12.97, а зобов'язання, які виникали у сторін за векселями, до цього не мають ніякого відношення, спростовуються матеріалами справи.

Твердження позивача у касаційній скарзі про те, що акти звірок взаєморозрахунків від 28.02.98 N 2, від 01.05.98 N 3 інші не мають юридичної сили, тому що підписані особою, яка не має на це права, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи знаходиться довіреність, якою президент позивача П. уповноважує Я. підписувати від його імені всі необхідні документи, включаючи акти звірки, акти прийому-передачі тощо.

З матеріалів справи також вбачається, що апеляційний суд, повторно розглядаючи справу у повному обсязі відповідно до статті 101 ГПК (1798-12) , дійшов висновку, що протягом 1998-2000 років договір уступки вимоги N 33 від 29.12.97 фактично виконувався і позивач не звертався до відповідача з вимогами про надання документів, які підтверджують право вимоги, передбачені пунктами 1.1, 2.3, 2.4.

За таких обставин рішення господарського суду Полтавської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду у справі повністю відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК (1798-12) , суд П О С Т А Н О В И В:

рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2001 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2001 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Народна компанія "Енергетичні ресурси" - без задоволення.