Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2002 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянув касаційну скаргу ТОВ "УУУ"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
ХХ.09.2001 р. у справі № 000
за позовом ВАТ "ХХХ"
до ТОВ "УУУ", ЗАТ "ААА"
про визнання недійсним договору
Рішенням господарського суду Донецької області від ХХ.08.2001 р. у
позові про визнання недійсним договору відмовлено. Припинено
провадження у справі в частині вимог ВАТ "ХХХ" до ЗАТ "УУУ".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
ХХ.09.2001 р. рішення суду від ХХ.08.2001 р. скасовано, позов
задоволене та визнано недійсним з моменту укладення договір про
уступку права вимоги боргу № 1 від ХХ.02.2001 р., укладений між
ЗАТ "УУУ" та ТОВ "ААА".
У касаційній скарзі ТОВ "ААА" просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від ХХ.09.2001 р.,
посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Відзиви на касаційну скаргу від ВАТ "ХХХ" та ЗАТ "УУУ" до суду не
надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника ТОВ "ААА", суд
встановив наступне.
ХХ.01.97 р. ВАТ "ХХХ" і ВАТ "УУУ" уклали договір № 2, предметом
якого є постачання заводу давальницької сировини, її переробка та
виготовлення продукції.
Відповідач у касаційні скарзі стверджує, що ВАТ "УУУ" згідно
договору № 9 від ХХ.03.97 р. уступив право вимоги боргу ЗАТ "УУУ",
який в свою чергу ХХ.02.2001 р. уклав з ТОВ "ААА" договір № 1 про
уступку вимоги боргу від боржника - ВАТ "ХХХ".
Донецький апеляційний господарський суд, розглядаючи повторно
обставини справи, вірно оцінив докази і дійшов висновку про
обґрунтованість позовних вимог.
Апеляційний суд зазначив, що спірний договір уступки вимоги від
ХХ.02.2001 р. містить не тільки набуття новим кредитором права
вимоги виконання боржником зобов'язань по договору № 2 від
ХХ.01.97 р. про переробку давальницької сировини, а й обов'язок
нового кредитора виконувати зобов'язання по тому ж договору про
переробку давальницької сировини.
Такого роду застереження суперечить п.11.3 договору про переробку
давальницької сировини, у якому міститься заборона кожній стороні
договору передавати свої зобов'язання по цьому договору третій
особі без попередньої письмової згоди другої сторони договору.
Матеріали справи свідчать про те, що сторона у договорі про
переробку давальницької сировини - ВАТ "ХХХ" не давала згоди на
передачу кредитором своїх зобов'язань по цьому договору третій
особі.
Окрім того, ст.197 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за своїм змістом та
сутністю не передбачає можливості разом з уступкою вимоги
кредитором іншій особі передавати свої зобов'язання цій же особі,
тобто новому кредитору.
Отже, апеляційний суд вірно зазначив, що спірний договір уступки
вимоги суперечить ст.197 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
і на підставі
ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
визнав договір недійсним.
За таких обставин касаційна скарга не відповідає матеріалам
справи, тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
ХХ.09.2001 р. залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ААА" -
без задоволення.