ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2002 Справа N 02-5/5-10/31(19/157)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Мілевського Й.Р.,
Чернова Є.В.,
за участю представників:
позивача Бородія О.В., Вельми В.А.
відповідача не з'явився
розглянувши касаційну ВАТ “Дніпровський металургійний
скаргу комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського (далі
- ВАТ “ДМК“)
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 05.11.2001
у справі № 02-5/5-10/31(19/157)
за позовом ВАТ “Трест Укрремшляхчермет“
до ВАТ “ДМК“
Про стягнення 822359,65 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
23.06.2001 (суддя Петренко І.В.) у задоволенні в частині позову
у розмірі 806588,99 грн. (претензійна сума станом на 16.10.2000)
відмовлено, а в решті частини у розмірі 15770,66 грн. позов
залишено без розгляду (різниця між ціною позову і претензійною
сумою (822359,65-806588,99=15770,66 грн.). Арбітражний суд
дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості
перед позивачем по розрахунках за спірний період. Залишення
частини позову без розгляду зумовлене тим, що позивачем сума
позову у розмірі 15770,66 грн. не була предметом доарбітражного
врегулювання.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05.11.2001 (судді Ясир Л.О. - головуюча, Прудніков В.В.,
Белинська В.О.) рішення арбітражного суду змінено: з відповідача
на користь позивача стягнуто 746765,50 грн. основного боргу, а в
частині залишення позову без розгляду на суму 15770,66 грн.
рішення залишено без змін. В решті позову відмовлено.
Поданою касаційною скаргою ВАТ “ДМК” просить постанову
апеляційного суду скасувати, а рішення арбітражного суду
залишити без змін. Скаржник вважає, що апеляційний суд неповно
з'ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, на
порушення ч. 3 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд
розширив період виникнення заборгованості, починаючи з 1996р. і
до.05.1998р. включно, який не був предметом розгляду в суді
першої інстанції. Як докази у справі апеляційний суд використав
платіжні вимоги-доручення (їх перелік у скарзі наведено) за
січень-травень 2001, які також не були предметом розгляду
арбітражного суду і не відносяться до спірного періоду. До
частини платіжних вимог-доручень позивача не застосовано ст. 75
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стосовно строків позовної давності. Не
дано правової оцінки договору від 15.12.98 № 99-0492 і не
з'ясовано наявність договірних відносин між сторонами у 2000р.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи і повноти їх встановлення в оскарженій постанові
апеляційного суду та заслухавши пояснення присутніх в засіданні
представників позивача дійшла висновку, що вона підлягає
скасуванню, а касаційна скарга частковому задоволенню з
наступних підстав.
Позивачем заявлені вимоги про погашення відповідачем
заборгованості по оплаті виконаних ним підрядних робіт по
ремонту залізничних колій і стрілочних переводів за період з
15.05.1998р. до 1.01.2001р. по двох договорах: № 98-0613-02 від
19.11.97 та № 99-0492-02 від 15.12.98. Розбіжностей щодо обсягів
виконаних робіт у сторін немає. Розбіжності щодо наявної заборго
ваності по оплаті виконаних робіт, а також її погашення
сторонами та арбітражним і апеляційним судом не усунені.
Так, позивачем претензією від 16.10.2001 № 01/5-266
заборгованість визначена у розмірі 806688,99 грн. Станом на
01.01.2001 згідно позовної заяви заборгованості складає
822359,65 грн. У пояснювальній записці до звіту про обсяги
виконаних робіт за 1998-2001 p.p. BAT “Трест Укрремшляхчермет”
заборгованість відповідача станом на 01.01.2001 (а.с.163)
складає 814993,02 грн. Наведене свідчить про невизначеність
розміру боргу самим позивачем. Акти взає-мозвірок сторін у
справі відсутні. Матеріали справи свідчать також, що відповідач
(ВАТ “ДМК“) оплату виконаних робіт проводить як перерахування
грошових коштів і передачею векселів, так і передбачено в
рахунок взаєморозра-хунків за виконані роботи продукції власного
виробництва та поданням інших послуг, про що свідчать наявні у
справі заяви, листи, відомості про зарахування зустрічних
однорідних вимог, складені згідно ст. 217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Однак, із наведених документів, що є у справі, вбачається, що за
спірний період відповідач погашав заборгованість позивачу не
тільки за період з 15.05.98 по 01.01.2001, а й за 1996-1997
p.p., і не тільки по спірних договорах № 98-0613-02 від 19.11.97
та № 99-0492-02 від 15.12.98, а й по інших договорах, зокрема:
договору № 03 від 26.11.97, договору № 3 від 26.11.96, договору
№ 98-0613-02 без дати, договору № 98-1612-02 від 28.05.98,
договору № 43 від 05.01.98, договору № 6 від 06.01.98, договору
№ 98-1612-02 від 28.05.98, договору № 98-1612-02 від 04.01.99,
договорах №№ 99-0356-01 і 02 від 26.02.99.Оокремі листі сторін
про взаємозаліки заборгованості взагалі не містять посилань на
будь-які договори підрядних робіт. Дана обставина судом не
досліджена і інші договори, крім спірних, у справі відсутні.
Не досліджено судом також факт наявності у сторін договірних
відносин на 2000р., оскільки наявний у справі лист позивача від
23.03.2000 про пролонгацію договору № 99-0492-02 від 15.12.98
носить тимчасовий характер. Не були з'ясовані судом і інші
доводи скаржника, наведені у скарзі.
Частиною 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду.
Наведені факти свідчать про неповноту з'ясованих фактичних
обставин і невідповідність їх юридичної оцінки, що в сукупності
є підставою для скасування оскаржуваної скаржником постанови
апеляційного та рішення арбітражного суду і передачі справи на
новий розгляд для всебічного і повного з'ясування всіх обставин
справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е.Дзержинського” задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05.11.2001, а також рішення арбітражного суду
Дніпропетровської області від 23.06.2001 у справі № 02-5/5-10/31
(19/157) скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду
Дніпропетровської області.
3. Пункт 3 ухвали Вищого господарського суду України від
10.01.2002 про зупинення виконання оскарженої постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.11.2001 до закінчення її перегляду в порядку касації вважати
таким, що втратив чинність.