ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2002 Справа N 17-2-18/01-7702
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Донецької залізниці на рішення
господарського суду Одеської області від 09.10.2001р.
у справі № 17-2-18/01-7702
господарського суду Одеської області
за позовом Донецької залізниці
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Центролітресурс”
про стягнення 20655грн.
за участю представників:
Донецька залізниця – не з”явилися;
ТОВ “Центролітресурс” – не з”явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Донецька залізниця звернулося до господарського суду Одеської
області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою
відповідальністю “Центролітресурс” вартості недопоставленої
згідно договору № 420 від 26.05.2000р. продукції у сумі
20655грн. (а.с.2-5).
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.10.2001р. у
задоволенні заявленого позову відмовлено, з причини пропуску
позивачем встановленого ст. 137 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
шестимісячного строку для подачі позову залізницею
(а.с.37).
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Донецька
залізниця звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить його скасувати, прийнявши нове
рішення. В поданій касаційній скарзі, Донецька залізниця вказує
на порушення судом норм матеріального права при винесенні
оспорюваного рішення, а саме неправильне застосування судом до
взаємовідносин сторін норм Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
щодо строку подання позову і не застосування ним
норм, які регулюють відносини з поставки, які виникли між
сторонами.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді даного спору встановлено
наступне.
26.05.2000р. між сторонами у справі - Товариством з обмеженою
відповідальністю “Центролітресурс” та Донецькою залізницею
укладено договір № 420, який за своєю правовою природою є
договором поставки (а.с.7-9). За умовами укладеного договору,
відповідач взяв на себе зобов’язання поставити продукцію на
загальну суму 3312000грн. в асортименті, кількості та по цінах,
визначених узгодженою специфікацією, а відповідач – прийняти і
оплатити її (пп. 1.1, 1.2 договору). Відповідно до п. 4.3.
договору, відвантаження продукції повинно здійснюватись
щомісячно вагонними нормами.
12.09.2000р. ТОВ “Центролітресурс” передало Одеській залізниці
(ст. Куліндорове) для відправлення навалом відповідачу на адресу
Головного матеріального складу Донецької залізниці (ст.
Артемовск-2) узгоджену специфікацією № 1 продукцію (згідно
розпорядження складу МЛ 36 – колодки кількістю 4600кг загальною
вартістю 106114,80грн., а.с.13-14). Маса вантажу, визначена
відправником у залізничній накладній № 34403133: брутто –
84950кг, тара – 22000кг, нетто – 62950кг (а.с.12).
Відправлений відповідачем вантаж прибув на станцію Артемовськ-2
19.09.2000р. у справному вагоні, при огляді вантажу встановлено,
що навантаження в вагоні навалообразне, рівномірне по всій
площині вагону, маркировка вапняним розчином, про яку зазначено
в залізничній накладній, відсутня, про що був складений акт
загальної форми № 554 від 19.09.2000р. (а.с.17) При перевірці
маси вантажу на 150-ти тонних вагах станції, яка здійснена на
вимогу одержувача, встановлено, що його фактична вага складає:
брутто – 72500кг, тара – 22000кг, нетто – 50500кг., що менше ніж
вказано у залізничній накладній на 12450кг, про що складено
комерційний акт БК № 456304/9 (а.с.19).
При прийманні продукції за кількістю, встановлено, що фактична
кількість колодок – 3682шт., що менше кількості, вказаної у
розпорядженні складу МЛ36 на 918шт. Сума недостачі складає
17212,50грн. (без урахування НДС), про що складений акт № 239
від 20.09.2000р. (а.с.20).
Посилання відповідача на те, що його представника не було
викликано для участі в приймання продукції після виявлення
недостачі, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на
наступне.
За умовами укладеного договору (п. 3.2), приймання продукції по
кількості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок
приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів
народного споживання по кількості, яка затверджена постановою
Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
.
Відповідно до пп. 16,17 вказаної Інструкції ( va006400-65 ) (va006400-65)
, при
виявленні недостачі, для участі в продовженні приймання
продукції та складання двостороннього акта, викликаються лише
представники відправника або виробника, які знаходяться в одному
місті з отримувачем; представники відправника або виробника, які
знаходиться в іншому місті викликається лише у випадках,
передбачених в Основних і Особливих умовах поставки, інших
обов’язкових правилах або у договорі.
Отже, участь представника ТОВ “Центролітресурс” в прийманні
продукції не була обов’язковою.
Відповідно до 2.1 договору, оплата продукції здійснюється шляхом
перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ “Центролітресурс”
протягом п’яти банківських днів з моменту поставки продукції на
склад позивача.
За поставлену продукцію відповідачем виставлена платіжна вимога
від 13.09.2000р. № 73 на суму 106114,80грн. (а.с.13). Відповідач
за продукцію розрахувався шляхом перерахування на рахунок
відповідача коштів відповідно до платіжного доручення № 1454 від
14.11.2000р. та № 1409 від 02.11.2000р. (а.с.15,16)
Таким чином, Донецькою залізницею переплачено за поставлену
продукцію 20655грн.
Відповідно до ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка одержала
майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави,
встановленої законом або договором, зобов'язана повернути
безпідставно придбане майно цій особі.
Висновок суду щодо пропущення встановленого строку звернення до
суду з даним позовом помилковий.
Так, дія норм Статуту залізниць України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457
( 457-98-п ) (457-98-п)
, норма якого щодо встановлення шестимісячного
строку звернення з позовом до суду застосована судом (п. 137),
поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів,
пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на
перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких
відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм
власності, які не належать до залізничного транспорту загального
користування (п. 3).
Отже, судом невірно застосована вказана норма до взаємовідносин
сторін, які виникли з укладеного ними договору поставки.
До спорів, що виникають з недопоставки продукції застосовується
загальний строк позовної давності, тривалість якого, відповідно
до ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, встановлена в три роки.
Таким чином, судом допущене порушення норм матеріального права,
що призвело до невірного вирішення спору.
За таких обставин винесене господарським судом Одеської області
рішення у справі від 09.10.2001р. підлягає скасуванню, а
заявлений позов задоволенню.
Судові витрати у вигляді оплати:
- позову державним митом у сумі 206,55грн.;
- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу в сумі 69грн.;
- касаційної скарги державним митом у сумі 103,28грн.
всього на загальну суму 378,83грн. підлягають відшкодуванню
позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-
9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Донецької залізниці задовольнити.
2.
3. Рішення господарського суду Одеської області від
09.10.2001р. скасувати, позов задовольнити.
4.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
“Центролітресурс” (м. Одеса, 21-км Старокиївської дор.,
р/р26004305366001 в ОФ КБ “Приватбанк”, МФО 328704, код ЗКПО
30820214) на користь Донецької залізниці (м. Донецьк,
вул.Артема,68, р/р26002959676528 в ПУМБ м. Донецька, МФО 335537,
код ЗКПО 01074957) 20655грн. заборгованості та 378,83грн. в
рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього
21033,83грн. Видати наказ.
6.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.