ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2002 Справа N 17/5
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого-судді Карабаня В.Я.
суддів Усенко Є.А.,
Жаботиної Г.В.
розглянувши з участю представників:
- Закритого акціонерного товариства “Укренергозбут“
Осипенка Д.О., Вощинара Ю.Г.,
- Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“
Чумака Ю.Я.
касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз
України” на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 09.10.2001 року у справі № 17/5 за позовом Закритого
акціонерного товариства “Укренергозбут” до Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України”
про стягнення суми.
ВСТАНОВИЛА:
25.12.1998 р. між компанією “ITERA International Energy L.L.C.”
(нерезидентом продавцем) та НАК “Нафтогаз України” (резидентом
покупцем) було укладено контракт № 14/25/03-524-98 купівлі
продажу природного газу.
15.09.1999 р. між нерезидентами, компанією “ITERA International
Energy L.L.C.” та компанією “Geninvest L.L.C.”, укладено договір
№ 03-352-99 уступки боргу, за яким до компанії “Geninvest
L.L.C.” перейшли права кредитора по контракту № 14/25/03-524-98
купівлі продажу природного газу на загальну суму 15 000 000 дол.
США - вартість 300 000 000 м. куб природного газу.
18.10.1999 р. між ЗАТ “Укренергозбут” НАК “Нафтогаз України” та
“Geninvest L.L.C.” було укладено договір поруки № 15В-99/10, за
яким ЗАТ “Укренергозбут” виступило поручителем по зобов'язаннях
НАК “Нафтогаз України” (боржник) за договором купівлі-продажу
природного газу від 25.12.1998 р. перед “Geninvest L.L.C.”
(кредитор) та згідно якого у разі невиконання боржником своїх
зобов'язань у порядку компенсації витрат поручителя по погашенню
заборгованості перед кредитором боржник протягом 10-ти днів з
моменту отримання повідомлення про виконання повністю або
частково поручителем своїх зобов'язань зобов'язується передати у
підземне сховище газу ДК “Укртрансгаз” природний газ та передати
поручителю заборгованість енергогенеруючих компаній України. При
цьому обсяг природного газу та суми заборгованості
енергогенеруючих компаній визначаються у додаткових угодах.
21.12.2000 р. ЗАТ “Укренергозбут” направило до НАК “Нафтогаз
України” претензією у зв'язку з невиконанням останнім взятих на
себе зобов'язань по контракту № 14/25/03-524-9 купівлі продажу
природного газу. Вказана претензія була відхилена.
02.02.2001 р. ЗАТ “Укренергозбут” подало позовну заяву до
арбітражного суду м. Києва з вимогами про зобов'язання НАК
“Нафтогаз України” передати у власність природний газ обсягом
290 382 806 куб. м. та стягнення з відповідача 45 482 605, 79
грн. де: 21 895 069, 34 грн. збитки, завдані інфляційними
процесами, 2 408 998, 09 грн. 3% річних, 14 654 738,36 грн. -
пеня відповідно до п. 6 контракту, 6 523 800, 00 грн. штраф
відповідно до Положення про поставки продукції
виробничо-технічного призначення.
У процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і просив
суд стягнути на його користь 78 933 306, 31 грн. боргу, 21 895
069, 34 грн. збитків завданих інфляційними процесами, 2 408 998,
09 грн. 3% річних, 14 654 738, 36 грн. пені, 6 523 800, 00 грн.
штрафу.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 01.03.2001 р. (суддя
Отрюх Б.В.) позовні вимоги ЗАТ “Укренергозбут” задоволені
частково, на користь позивача стягнуто 78 933 306,31 грн. в
іншій частині позовних вимог відмовлено.
27.06.2001 р. Постановою голови арбітражного суду м. Києва
(Пінчук A.M.) рішення від 01.03.2001 р. залишене без змін.
З урахуванням дії прикінцевих та перехідних положень Закону
України “Про внесення змін до арбітражного процесуального
кодексу України” від 21.06.2001 р. № 2539-111, постанова від
27.06.2001 р. арбітражного суду м. Києва 09.10.2001 р.
переглянута колегією суддів Київського апеляційного
господарського суду (судді Бондар С.В., Фролова Г.М., Шаргало
В.І.) і залишена без змін.
В касаційній скарзі НАК “Нафтогаз України” просить скасувати
постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у
справі, посилаючись на те, що на час розгляду справи предмет
спору був відсутній, оскільки фактичні витрати, понесені
позивачем при виконанні договору поруки склали, 73 135 817,91
грн., з яких 3 970 000 грн. позивачу були відшкодовані, а борг у
розмірі 69 165 817, 91 грн. відповідачем визнається.
Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача
підтримавшого касаційну скаргу, та заперечення представників
позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки та повноту
встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно акту до договору поруки № 15В-99/10 від 18.10.1999 p.,
складеного 03.12.1999 р, ЗАТ “Укренергозбут” погасило
заборгованість боржника перед кредитором за поставлений
природний газ по контракту № 14/25/03-524-98 від 25.12.1998 р. в
сумі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) доларів США.
Ця обставина є встановленою судом апеляційної інстанції.
Беручи до уваги, що поручитель ЗАТ “Укренергозбут” погасило
кредиторську заборгованість НАК “Нафтогаз України” перед
кредитором компанією “Geninvest L.L.C.”, то згідно вимог ч. 1
ст. 193 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
воно набуло прав кредитора в
зобов'язанні, що виникло на підставі зазначеного контракту.
Із змісту листа КБ “Фінанси та кредит” № 7/0312/5482 від
15.11.2000 p., вбачається, що ЗАТ “Укренергозбут” за придбання
15 000 000 доларів США, для здійснення розрахунку по боргах
відповідача сплатило 73 135 817, 91 грн., що становить розмір
фактичних витрат, понесених позивачем для виконання договору
поруки.
Оскільки, чинним законодавством України передбачено здійснення
розрахунків між резидентами якими є ЗАТ “Укренергозбут” і НАК
“Нафтогаз України”, тільки у національній валюті, позовні вимоги
можуть бути задоволені у розмірі фактично понесених позивачем
витрат, а саме 73 135 817, 91 грн., за виключенням 3 970 000, 00
грн., що були перераховані відповідачем у добровільному порядку.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині стягнення пені у
розмірі 14 654 738, 36 грн., арбітражний суд виходив з того, що
позивачем не було надано доказів сплати вказаної суми НАК
“Нафтогаз України”. Разом з тим, перелік підстав для залишення
позову без розгляду, передбачений ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, який є вичерпним, такої підстави, як ненадання
доказів для підтвердження позовних вимог не містить. Пунктом 5
цієї статті передбачено, що господарський суд залишає позов без
розгляду, якщо позивачем без поважних причин не подано
витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.
З матеріалів справи однак, не вбачається, що судом були
витребувані у позивача матеріали стосовно позовних вимог про
стягнення пені без яких суд вважав неможливим вирішення спору в
цій частині і що такі не були надані останнім без поважних
причин.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна із сторін
зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається в
обґрунтуванні своїх доводів і заперечень.
Ненадання доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтується
позов, є підставою для відмови в задоволенні позову. Однак
арбітражний суд на це не звернув увагу і допустив неправильне
застосування норми ст. 81 АПК України, чинного на час вирішення
спору. Така ж сама помилка була допущена і судом апеляційної
інстанції, що призвело до необґрунтованого залишення без
розгляду позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 14
654 738, 36 грн..
Що стосується позовних вимог про стягнення збору до пенсійного
фонду при купівлі іноземної валюти, комісії банку за переказ
валюти та курсової різниці станом на 14.12.2000 p., апеляційний
господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що підстави для
їх задоволення відсутні, оскільки ЗАТ “Укренергозбут”, набувши
прав кредитора має право на відшкодування фактично понесених
витрат при виконанні договору поруки № 15В-99/10 від 18.10.1999
p..
За таких обставин касаційна скарга НАК “Нафтогаз України”
підлягає частковому задоволенню, а рішення попередніх судових
інстанцій - зміні.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 5 ст. 111-9, ст. 111-10,
ст. 111-11, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” від 23.11.2001 року
№ 14/1-216-5961 у справі № 17/5 за позовом ЗАТ “Укренергозбут”
до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про
стягнення суми задовольнити частково.
Рішення від 01.03.2001 p., постанову 27.06.2001 р. арбітражного
суду м. Києва, та постанову від 09.10.2001 р. Київського
апеляційного господарського суду у справі № 17/5 змінити,
стягнути з НАК “Нафтогаз України” (Код ЗКПО 20077720, р/р
№ 260053012609 ГОУ “Промінвестбанк України”, МФО 300012) на
користь ЗАТ “Укренергозбут” 69 165 817, 91 грн. (Шістдесят
дев'ять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімнадцять
грн. 91 коп. ) в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з НАК “Нафтогаз України” (Код ЗКПО 20077720, р/р
№ 260053012609 ГОУ “Промінвестбанк України”, МФО 300012) на
користь ЗАТ “Укренергозбут” витрати по сплаті державного мита у
розмірі 1 700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).