ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2002 Справа N 1/5/745
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого — судді суддів:
Карабаня В.Я.,
Жаботиної Г.В., Усенко Є.А.,
розглянувши за участю представників
Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр- белагро”
Луценко К.В., Ніквас В.Л.
касаційну скаргу !Товариства з обмеженою відповідальністю
“Укр-белагро“
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08.10.01
у справі № 1/5/745
за позовом ТзОВ “Укрбелагро“
до ДПІ у Василівському районі Запорізької
області
Про визнання недійсним рішення від 07.02.01
№ 21-22-25479512-465,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 15.06.01,
залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08.10.01, в позові ТзОВ “Укрбелагро” до
ДПІ у Василівському районі Запорізької області про визнання
недійсним рішення від 07.02.01 № 21-22-25479512-465 відмовлено з
мотивів порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України “Про
регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності”, в зв'язку з чим з нього
правомірно стягнуто в доход держави передбачену ст. З названого
Закону пеню в розмірі 24816,85грн.
У касаційній скарзі ТзОВ “Укрбелагро” просить скасувати
постанову від 08.10.01 і прийняти нове рішення про задоволення
позову, посилаючись на неправильне застосування господарським
судом апеляційної інстанції норми частини 1 ст. З Закону України
“Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності” щодо обмеження розміру пені,
нарахованої за порушення законодавче встановлених строків
розрахунків за товарообмінними (бартерними) операціями, розміром
дебіторської заборгованості нерезидента.
Заслухавши представників позивача, що підтримали касаційну
скаргу, перевіривши повноту встановлення обставин справи і
правильність їх юридичної оцінки господарським судом апеляційної
інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що на підставі
зовнішньоекономічного товарообмінного контракту № 17 від
20.06.98 позивач за вантажомитною декларацією № 302771 від
14.07.98 відвантажив ТзОВ “Мозаик” (Республіка Бє-ларусь) зерно
кукурудзи фуражне загальною вартістю 65863,50 доларів СІЛА.
До встановленого чинною на вказаний час ст. 11 Указу Президента
України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 27.10.95 граничного
строку надходження на митну територію України товару,
імпортованого за зазначеним контрактом, а саме до 11.10.98
включно, зобов'язання нерезидента перед позивачем щодо
зустрічної поставки товару не були виконані на суму 41846,50
доларів США.
Станом на 21.04.99, тобто на день набрання чинності Законом
України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у
галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 23.12.98 розмір
заборгованості по імпортній частині за контрактом № 17 від
20.16.98 склав 9875,60 доларів США, а сума нарахованої до сплати
позивачу пені за порушення строку розрахунку за вказаною
товарообмінною операцією за період з 11.10.98 по 21.04.99 з
урахуванням вартості товару, що був імпортований позивачу в цей
час, склала 17847,92 доларів США або 65051,92 грн. по курсу
гривні до долару СІП А, встановленому НБУ на дату нарахування
пені за результатами проведених ДПІ перевірок.
Починаючи з 22.04.99 по 25.01.01 позивачу нараховано до сплати
пеню в сумі 9401,57 доларів США, в тому числі за актом перевірки
від 25.01.01 4039,12 доларів США, або 21942,52 грн.
На підставі зовнішньоекономічного товарообмінного контракту № 1
від 04.12.98 позивач за вантажомитною декларацією № 000054 від
25.01.99 відвантажив ТзОВ “Мозаик” (Республіка Бєларусь) товар
вартістю 3150 доларів США.
Оскільки в установлений ст. 2 названого Закону строк
імпортований за вказаним контрактом товар не надійшов на митну
територію України, позивачу, починаючи з 24.04.99 (граничний
строк надходження імпортної части-ни за цим контрактом) по
25.01.01 на вартість заборгованого товару (з урахуванням
вартості товару, що надійшов за цей період) нарахована пеня в
сумі 1147,25 доларів США, або 5627,87 грн. по курсу гривні до
долару США, встановленого НБУ на дату нарахування пені за
результатами перевірок. З них 529,1 доларів США, або 2874,33
грн. нараховано за актом перевірки від 25.01.01.
Рішенням від 07.02.01 № 21-22-25479512-465 з позивача стягнуто
пеню в сумі 24816,85 грн., нараховану за актом перевірки від
25.01.01 (21942,52 грн.+2874,33 грн =24816,85 грн.).
Згідно частини 1 ст. З названого Закону України від 23.12.98
порушення суб'єктом підприємницької діяльності України,
передбачених частинами 1— З ст. 2 Закону строків ввезення
товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за
бартерним договором, тягне за собою нарахування пені за кожний
день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів
(робіт, послуг). При цьому загальний розмір нарахованої пені не
може перевищувати розміру заборгованості.
Викладені вище обставини справи підтверджують, як порушення
позивачем вимог законодавства щодо строків розрахунків за
зовнішньоекономічним товарообмінним договором, так і
відповідність розміру стягнутої з нього спірним рішенням ДШ пені
вимогам частини 1 ст. З вказаного Закону, оскільки вказаний
розмір пені по кожному із зазначених контрактів не перевищує
розмір заборгованості по відповідному контракту. Доводи позивача
в касаційній скарзі про неправильне застосування апеляційним
судом частини 1 ст. З названого Закону необгрунтовані, оскільки
на дату вступу в силу цього Закону розмір пені, нарахованої
позивачу за контрактом № 17 від 20.06.98 був меншим за розмір
виниклої у нього до цього часу дебіторської заборгованості, так
само як і розмір пені, нарахованої за період з 22.04.99, менший
розміру заборгованості станом на вказану дату.
Керуючись ст.ст. 107, 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду
України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ТзОВ “Укрбелагро” залишити без задоволення, а
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.10.01 у справі № 1/5/745 — без змін.