ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2002 Справа N 7/129
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е.
Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю
представників:
позивача Сафулько С.Ф., Щирба Ю.Є., Цибульський В.І.
відповідача Мельничук С.М., Твердохліб О.С.
розглянувши ВАТ “Луцький підшипниковий завод”
касаційну скаргу
на постанову від 18.09.2001
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 7/129
за позовом ВАТ “Луцький підшипниковий завод”
до АКБ “Укрсоцбанк” в особі Волинської обласної
дирекції
Про припинення зобов’язань за укладеними між сторонами
договорами застави від 12.09.96 № 2244 та від 16.10.96 № 2325
Рішенням від 27.03.2001 арбітражного суду Рівненської області
(суддя Маціщук А.В.) позов задоволено – на підставі ст. 21
Закону України “Про банкрутство” та ст.ст. 3, 28 Закону України
“Про заставу” припинено виконання зобов’язань за договорами
застави від 12.09.96 № 2224та від 16.10.96 № 2325 у зв’язку з
ліквідацією ТОВ “Західенерго” (ухвала від 26.09.2001
арбітражного суду Волинської області у справі № 7/129/4/1156 про
банкрутство ТОВ “Західенерго”) та обумовленого цим припинення
забезпеченого заставою основного зобов’язання – кредитного
договору № 56 від 11.09.96, укладеного між відповідачем та ТОВ
“Західенерго” та обумовленого цим припинення забезпеченого
заставою основного зобов’язання – кредитного договору № 56 від
11.09.96, укладеного між відповідачем та ТОВ “Західенерго”.
Постановою від 06.06.2001 заступника голови арбітражного суду
рівненської області Савченка Г.І. рішення залишено без змін з
тих же підстав. Постановою від 18.09.2001 Львівського
апеляційного господарського суду (судді: Бобеляк О.М., Дубник
О.П. , Орищин Г.В.) рішення від 27.03.2001 та постанову від
06.06.2001 скасовано, провадження у справі припинено на підставі
п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки
право застави припинилося з ліквідацією ТОВ “Західенерго” як
юридичної особи. ВАТ “Луцький підшипниковий завод” у поданій
касаційній скарзі просить постанову від 18.09.2001 скасувати,
первісне рішення залишити без змін, оскільки вважає, що спір про
припинення зобов’язань є по суті спором про припинення виконання
договорів застави, а апеляційний суд безпідставно припинив
провадження у справі, так як між сторонами існує спір, предметом
якого є зобов’язання, що базуються на договорах застави. При
цьому скаржником порушується питання правомірності виконання
виконавчих написів, отриманих відповідачем, з посиланням на те,
що виконавчі написи можуть і вправі виконуватися лише доти, доки
існує право застави, так як вони є механізмом реалізації цього
права, а тому з припиненням права застави повинна припинятися
дія виконавчих написів.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.01.02 на 10
год. 30 хв.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що оскаржувана постанова
підлягає залишенню без змін, а доводи скаржника – відхиленню з
наступних підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо обставин
ліквідації ТОВ “Західенерго” та пов’язаного з цим, припинення
зобов’язань за кредитним договором № 56 від 11.09.96 та
договорами застави від 12.09.96 та від 16.10.96, поширюється дія
ст. 21 Закону України “Про банкрутство”, ч. 3 ст. 223 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 3, 28 Закону України “Про заставу”.
Договори застави товарів в обороті від 12.09.96 № 2244 та від
16.10.96 № 2325 були укладені між АКБ “Укрсоцбанк”
(заставодержатель) та ВАТ “Луцький підшипниковий
завод”(заставодавець) в забезпечення виконання кредитного
договору № 56 від 11.09.96, укладеного раніше між відповідачем
(кредитор) та ТОВ “Західенерго” (боржник).
В зв'язку з невиконанням ТОВ “Західенерго” зобов'язань за
кредитним договором за клопотанням банку нотаріусом було вчинено
31.07.97 та 06.05.98 виконавчі написи на примусове стягнення
заставленого майна на суми 306000 грн. та 3389772 грн., які на
даний час знаходяться у виконавчому провадженні (постанови від
07.07.99 та від 13.11.2000 відділу державної виконавчої служби
Луцького міськуправління юстиції).
Ліквідація ТОВ “Західенерго” як юридичної особи відбулася в
межах провадження у справі № 7/129/4/1156 про банкрутство цього
товариства та зафіксована ухвалою від 26.09.2001 арбітражного
суду Волинської області у даній справі.
Виходячи з вимог ч. 3 ст. 223 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 3,
28 Закону України “Про заставу” ліквідація ТОВ “Західенерго”,
призвела до одночасного припинення основного зобов'язання
(кредитного договору № 56 від 11.09.96) та додаткових
зобов'язань (договорів застави від 12.09.96 та від 16.10.96).
Отже, вчинення нотаріусом виконавчих написів на примусове
стягнення заставленого майна сталося задовго до припинення
зобов'язань за договорами застави, що враховано судом
апеляційної інстанції, в зв'язку з чим відсутні будь-які
підстави для припинення виконання виконавчих написів, чим
спростовуються доводи скаржника про зворотне. Тим більше, що
факт правомірного вчинення виконавчих написів. встановлений
постановою президії Вищого арбітражного суду України від
21.05.99 у справі № 3259/750-30.
З огляду на те, що зобов'язання за договорами застави від
12.09.96 та від 16.10.96 вже припинилися на легітимних
підставах, визначених ч. 3 ст. 223 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.
28 Закону України “Про заставу”, суд апеляційної інстанції
обгрунтовано дійшов висновку про відсутність предмету спору у
даній справі як підставу для припинення провадження у цій
справі. Водночас не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо
необхідності припинення дії виконавчих написів у зв'язку з
припиненням права застави, оскільки правомірність їх вчинення
нотаріусом може бути лише предметом іншого судового провадження.
Адже, відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України “Про нотаріат”,
спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії,
вирішується судом у позовному порядку, причому відповідно до
вимог ч. 1 ст. 50 цього закону та Глави 39 Цивільного
процесуального кодексу України справи, пов'язаної з оскарженням
виконавчого напису підвідомчі районним судам.
Окрім того, позивач не позбавлений можливості оскаржити у
встановленому порядку дії органу державної виконавчої служби
щодо виконання вчинених за заявою відповідача виконавчих
написів.
За таких обставин колегія вважає, що між сторонами відсутній
спір стосовно припинення зобов'язань за договорами застави від
12.09.96 № 2244 та від 16.10.96 № 2325, оскільки такі
зобов'язання припинили існування з 26.09.2001 (ліквідація ТОВ
“Західенерго”) на підставі ч. 3 ст. 223 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст. 28 Закону України “Про заставу”. Наявні ж заперечення
скаржника фактично стосуються виконання вчиненої нотаріальної
дії – виконавчих написів, а тому не мають значення для даної
справи.
Зважаючи не наведене, колегія суддів дійшла висновку про
правомірність застосування судом при прийнятті оскаржуваної
постанови до спірних правовідносин норм цивільного законодавства
та відсутність будь-яких підстав вважати, що судом помилково
застосовано матеріальне чи процесуальне право.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 223 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 28 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 111-5,
111-7–111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 18.09.2001 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 7/129 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
“Луцький підшипниковий завод” – без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
Й.Мілевський