ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2002 Справа N 22/171
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача Коротка Г.Л., Грибук Ю.В.
відповідачів Шулік Ю.І., Сіваков Л.М., Зайцева О.В.,
Потильчак Н.В., Копитов О.М.,Семеняк В.В.
розглянув Державного підприємства Міністерства
оборони України “Українська авіаційна
касаційну скаргу транспортна компанія” (надалі – ДП
Міноборони України “УАТК”)
на ухвалу від від 25.10.2001
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 22/171
за позовом ДП Міноборони України “УАТК”
до АТЗТ “Народна страхова компанія” та
ЗАТ “Міжрегіональна страхова компанія
“Надра”
Про виплату страхового відшкодування в сумі 10873200 грн.
Рішенням від 03.08.2001 господарського суду м. Києва (судді:
Шкурат А.М., Андрієнко В.В., Бенедесюк І.М.) в позові відмовлено
в зв’язку з відсутністю виникнення у відповідачів (страховиків)
зобов’язань виплати страхового відшкодування, що обумовлено
відсутністю складання страхового акта про настання страхового
випадку з підстав ненадання позивачем (страхувальником)
відповідного акта компетентної комісії з розслідування причин
авіакатастрофи належного позивачу літака Іл-78 в районі
аеродрому Асмара (Еритрея). Ухвалою від 25.10.2001 Київського
апеляційного господарського суду (судді: Бондар С.В., Гольцова
Л.А., Отрюх Б.В.), винесеною на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зупинено апеляційне провадження у справі до
закінчення роботи Урядової комісії з розслідування причин
авіакатастрофи літака Іл-78 в аеропорту м. Асмара (Еритрея),
утвореної згідно з розпорядженням КМ України від 18.07.98 № 602-
р. ДП Міноборони України “УАТК” у поданій касаційній скарзі
просить ухвалу від 25.10.2001 скасувати, позов задовольнити,
посилаючись на те, що конкретні умови страхування визначаються
додатком № 4 до генерального договору співстрахування від
20.03.98, яким передбачено можливість непокриття страховим
відшкодуванням лише військових і пов’язаних ризиків, а тому
зупинення провадження на підставі загальних положень п. п. 7.4.2
та 1.4.1(в) генерального договору є безпідставним; ст.ст. 24,25
Закону України “Про страхування” не передбачено надання
страхувальником будь-яких документів для виплати страхового
відшкодування, окрім заяви, а в самому генеральному договорі
серед підстав відмови у виплаті страхового відшкодування
відсутня така підстава як ненадання позивачем документів.
Скаржник також вказує на вчинення відповідачами згідно умов
договору співстрахування ЛСЕ № 19/98 від 27.04.98 виплати
страхового відшкодування сім’ям членів загиблого екіпажу ПС Іл-
78 бортовий № UR-UCI/0083481440, чим спростовуються вміщені в
ухвалі висновки про існування факту неправомірних дій осіб
льотного і технічного складу.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників
сторін дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, а оскаржувана ухвала – скасуванню з наступних
підстав. На спірні страхові правовідносини за участю позивача
(страхувальника) та відповідачів (співстраховиків), які склалися
навколо обставин настання страхового випадку у вигляді
авіакатастрофи належного позивачу літака Іл-78 бортовий № UR-
UCI/0083481440 та виплати страхового відшкодування, поширюється
дія ст.ст. 7.19,24,25 Закону України “Про страхування”.
Підставою для зупинення апеляційного провадження згідно ч. 1 ст.
79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стала необхідність вирішення
компетентним органом – Урядовою комісією, утвореною
розпорядженням КМ України від 18.07.98 № 602-р, питання про
причини катастрофи 17.07.98 українського літака Іл-78 в районі
аеродрому м. Асмара (Еритрея), який виконував рейс за маршрутом
“Бургас (Болгарія) – Асмара (Ефіопія)”. Також в ухвалі містяться
посилання на п. п. 7.4.2, 13.1, 14.1(в) генерального
трьохстороннього договору співстрахування від 20.03.98,
невиконання яких позивачем стало підставою для відмови
відповідачів у складанні страхового акта та подальшої відмови у
виплаті страхового відшкодування.
До поданої касаційної скарги позивачем залучено звіт від
30.11.2001 спеціальної Урядової комісії з розслідування причин
та наслідків катастрофи літака Іл-78 17.07.98 на території
Еритреї, складений на виконання розпоряджень КМ України від
18.07.98 № 602-р та від 13.07.99 № 673-р, схвалений 25.12.2001
Кабінетом Міністрів України. Зазначений документ є актом
компетентної державної комісії з висновками фахівців щодо причин
настання авіакатастрофи літака Іл-78 в районі високогірного
аеродрому м. Асмари (Еритрея), яка в розрізі страхових
правовідносин сторін є страховим випадком.
Окрім того, факт настання цього страхового випадку зафіксований
в первісному рішенні від 03.08.2001.
За таких обставин підстави для зупинення провадження у справі,
зазначені в ухвалі від 25.10.2001, відпали і апеляційне
провадження слід поновити. В зв’язку з цим колегія вказує на
виконання страхувальником зобов’язань щодо надання необхідних
документів в підтвердження настання страхового випадку та
пов’язані з цим зустрічні зобов’язання відповідачів
(страховиків) скласти відповідний страховий акт.
Водночас касаційна інстанція зазначає про неврахування судом при
прийнятті оскаржуваної ухвали обставин, які мають істотне
значення для розгляду даного господарського спору.
Зокрема, з висновків фахівців, вміщених у звіті Урядової комісії
від 30.11.2001, вбачається, що серед факторів, які спричинилися
до автокатастрофи належного позивачу літака Іл-78, відсутня вина
членів екіпажу повітряного судна. Більше того, навіть ще до
затвердження Кабінетом Міністрів України акта компетентної
комісії відповідачі здійснили виплату страхового відшкодування
сім’ям членів загиблого екіпажу Іл-78 бортовий № UR-
UCI/0083481440, чим фактично визнано правомірність дій пілотів.
Водночас а ні ст.ст. 24,25 Закону України “Про страхування”, а
ні умовами генерального договору співстрахування від 20.03.98 не
передбачено таких підстав для відмови страховиків (відповідачів)
у виплаті страхового відшкодування як ненадання страхувальником
додаткових документів, окрім заяви страхувальника.
Зазначеним обставинам не надано належну правову оцінку,
незважаючи на те, що ст.ст. 24.25 Закону України “Про
страхування” безпосередньо стосуються цивільно-правової природи
спірних правовідносин сторін.
Водночас підлягають відхиленню доводи касаційної скарги щодо
розгляду позову в даній справі по суті в касаційному
провадженні, оскільки згідно вимог ст. 107 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційне оскарження можливе лише щодо рішень
місцевого господарського суду, що набрали законної сили. В
зв’язку з наявним відновленням апеляційного провадження у даній
справі рішення від 03.08.2001 є таким, що не набрало законної
сили, а тому на даний час відсутні будь-які правові підстави для
розгляду рішення суду першої інстанції в порядку касації.
Помилковими визнаються твердження скаржника про винесення
оскаржуваної ухвали внаслідок виходу апеляційної інстанції за
межі своїх повноважень, встановлених с т. 103 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки згідно з вимогами ч. 2 ст. 99 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Київський міський апеляційний суд при винесенні
ухвали від 25.10.2001 користувався правами, наданими суду першої
інстанції, в т.ч. передбаченими ст. 79 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 5 ст. 79, ст.ст. 107,111-
5,111-7-111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП Міноборони України “Українська авіаційна
транспортна компанія” задовольнити частково.
Ухвалу від 25.10.2001 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 22/171 скасувати.
Зобов’язати Київський апеляційний господарський суд поновити
апеляційне провадження у даній справі та розглянути апеляційну
скаргу позивача по суті.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський