ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.02 Справа N 6/3/8
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
головуючого суддів Овечкіна В.Е. Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача не з'явилися
відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну ТОВ “Токмактепломережа“
скаргу
на ухвалу від 25.10.2001
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 6/3/8
за позовом ВАТ “Запоріжгаз“
до ТОВ “Токмактепломережа“
про стягнення 2687798 грн. 34 коп.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 25.10.2001 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду (судді: Ясир Л.О., Пруднікова В.В., Бахмат
Р.М.), винесеною на підставі п.п. 3,4 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційну скаргу ТОВ “Токмактепломережа” на
рішення від 05.09.2001 господарського суду Запорізької області
повернуто без розгляду яке подану після закінчення строку,
встановленого для її подання, без клопотання про відновлення
цього строку, а також у зв'язку з відсутністю належних доказів
сплати держмита у встановленому порядку.
ТОВ “Токмактепломережа” у поданій касаційній скарзі просить ух
валу від 25.10.2001 скасувати, відновити пропущений строк для
подання апеляційної скарги з її направленням до
Дніпропетровського апеляційного суду для розгляду по суті,
посилаючись на те, що 5.09.2001 року рішення не було прийнято у
зв'язку з оголошенням відкладення слухання справи до 11.09.2001
і цього дня рішення не було оголошено, як того вимагає ст. 85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а сторони лише отримали копії рішення.
Відповідач вважає, що причиною пропуску строку подання
апеляційної скарги стала помилка в строках його обчислення в
результаті порушення судом ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
недоліки оформлення платіжного доручення ним усунуто, а тому
апеляційна скарга має розглядатися по суті.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет
правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала
підлягає залишенню без змін, а доводи скаржника - відхиленню з
наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 ПІК України апеляційна скарга
подається протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі, якщо в судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього
Кодексу. В разі пропуску зазначеного строку до апеляційної
скарги скаржником повинно додаватися клопотання про відновлення
цього строку, оскільки відсутність такого клопотання може бути
підставою для правомірного повернення апеляційної скарги без
розгляду.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, зокрема, переліку
доданих до скарги документів, відповідне клопотання разом зі
скаргою до господарського суду Запорізької області в дійсності
не подавалося. Встановлений ч. З ст. 85 ПІК України десятиденний
строк для апеляційного оскарження рішення від 05.09.2001
закінчився 15.09.2001, оскільки початком його перебігу є день
прийняття рішення - 05.09.2001. В розрізі цього момент отримання
І/ сторонами рішення не можна вважати початком перебігу
зазначеного процесуального строку.
Водночас безпредметними визнаються посилання скаржника на
ніби-то існуюче відкладення судом слухання справи на 11 Ј9.2001
та пов'язану з цим подальшу відсутність оголошення вступної та
резолютивної частини рішення, оскільки матеріали справи не
містять відповідної ухвали, яка згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК
обов'язково приймається у випадках відкладення розгляду справи.
Жодних вказівок з цього приводу немає і в рішенні господарського
суду Запорізької області від 05.09.2001, що не заперечується
скаржником.
Що стосується тверджень відповідача про порушення судом вимог
ст. 85 ПІК у вигляді неоголошення вступної та резолютивної
частини рішення від 05.09.2001, то вони не приймаються до уваги
з тих мотивів, що згідно ч. 2 ст. 85 цього Кодексу такі
обставини фіксуються в протоколі судового засідання, ведення
якого (ст. 811) запроваджено законодавцем лише з 28.06.2002 р.
(п. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України від
21.06.2001 “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу України). Апеляційну каргу на рішення від 05.09.2001
було подано скаржником 20.09.2001, тобто з пропуском
встановленого строку.
В зв'язку з цим недоречним вважається бачення скаржником власної
помилки в термінах обчислення 10 - денного процесуального строку
як поважної причини пропуску цього строку, оскільки вказані
обставини свідчать про необізнаність скаржника з порядком
здійснення апеляційного провадження, проте згідно ст. 68
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
незнання законодавства не
звільняє від юридичної відповідальності. Посилання скаржника на
обумовленість арифметичної помилки в термінах перебігу
10-денного процесуального строку порушенням оскільки виходячи з
наявних у справі матеріалів таке порушення не мало місця.
З огляду на це не можуть бути прийняті до уваги твердження
скаржника щодо недоведеності оголошення та прийняття 05.09.2001
господарським судом ст. 85 ПІК України, судом Запорізької
області рішення у даній справі, оскільки згідно імперативних
вимог ч. 2 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній скарзі
не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.
Проте, навіть, якщо припустити вірогідність такого порушення, не
вбачається існування причинно-наслідкового зв'язку між
очікуванням скаржником оголошення резолютивної частини рішення
та пропуском ним процесуального строку. Насправді, пропуск цього
строку стався внаслідок помилкової впевненості скаржника в тому,
що його перебіг розпочався саме з 11.09.2001 - дня отримання рі
шення представником відповідача під розписку, що суперечить
вимогам ч. З ст. 85 та ч. 1 ст. 93 ПІК України, довільне
розширене тлумачення яких не допускається. Тим більше, що зміст
касаційної скарги свідчить про визнання цих обставин
скаржником.
Водночас не приймаються до уваги доводи скаржника щодо усунення
недоліків оформлення платіжного доручення після повернення
апеляційної І/ скарги судом як достатню підставу відновлення
пропущеного строку, оскільки недотримання стороною процесуальних
вимог оформлення первісної апеяційної скарги (відсутність
необхідних додатків тощо) не зупиняє перебігу встановленого
процесуального строку, а скарга вважається фактично поданою лише
за умов її належного оформлення, тобто, в будь-який можливий
момент - після усунення недоліків, передбачених п.п. 1-4 ч. І
ст. 97 ПІК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про
правомірне застосування процесуального права судом апеляційної
інстанції при винесенні ухвали від 25.10.2001.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111, 111-7 - 111-9,
111-13 ПІК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 08.10.2001 Донецького апеляційного господарського су
ду у справі № 35/336 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ
“Малахіт” - без задоволення.